Рішення № 74015195, 14.05.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/926/17 Провадження №-2-а/613/15/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Макушинської О.В. розглянувши у письмовому провадженні справу №613/926/17, провадження № 2-а/613/15/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Харківської області, про визнання протиправними бездіяльності та рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 міської ради Харківської області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради Харківської області № 425-VII від 03 березня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: с. Мусійки, вул. Благовіщенська, ОСОБА_4»; визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 міської ради Харківської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га, розташованої між домоволодіннями №№137-139 по вул. Благовіщенська в с. Мусійки м. Богодухів Богодухівського району Харківської області, зобов’язавши ОСОБА_3 міську раду розглянути цю заяву на наступному планерному засіданні сесії з урахуванням висновків суду у даній справі; судові витрати стягнути з відповідача.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19 жовтня 2016 року вона, в порядку ст. 118 ЗК України звернулася до ОСОБА_3 міської ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га, розташованої між домоволодіннями №№137-139 по вул. Благовіщенська в с. Мусійки Богодухівського району Харківської області. В червні 2017 року із листа відповідача № 02-34/779 від 16 червня 2017 року стало відомо, що відповідач протиправно, в порушення законних прав та інтересів на відведення даної земельної ділянки, не розглянув заяву ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року і не прийняв по ній рішення, але одночасно із цим незаконно надав дозвіл на розробку проекту землеустрою на цю ділянку третій особі – ОСОБА_4, згідно із рішенням № 425- VII від 03 березня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: с. Мусійки, вул. Благовіщенська, ОСОБА_4». Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_4 Дане рішення відповідача суперечить ст. 116, ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до поданої нею заяви відповідач зобов’язаний був у місячний строк першочергово розглянути її клопотання на сесії ради та прийняти рішення про надання їй цього дозволу, так як підстави для відмови у вчиненні цих дій відсутні. Крім того, позивач зазначає, що згідно із заявою від 19 жовтня 2016 року вона має пріоритетне право на відведення їй у власність цієї земельної ділянки та отримання для цього дозволу на розробку проекту землеустрою, а відповідь і пояснення відповідача про те, що на цю земельну ділянку має пріоритетне право учасник АТО не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, оскільки на час подання заяви дана земельна ділянка не була зарезервована за учасниками АТО із внесенням відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, на неї не були установлені права для третіх осіб. Позивач вважає, що її законні права та інтереси порушені протиправною бездіяльністю та рішенням відповідача, у зв'язку з чим вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_2 надав до суду заяву, згідно змісту якої просив справу розглядати за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Харківської області в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно змісту якої просив справу розглядати за його відсутності, проти задоволення позову заперечує, поданий раніше відзив на позов підтримує. Згідно змісту письмових заперечень та відзиву представник відповідача, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають у комунальній власності. Реалізовуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування мають право безоплатно передавати землі у приватну власність громадянам. Першочергове відведення земельних ділянок передбачено ст.ст. 13-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій, інвалідам війни, прирівняних до них осіб. Представник відповідача, зазначив, що про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул. Благовіщенській, с. Мусійки, Богодухівського району, до міської ради надійшло дві заяви: від ОСОБА_1 та ОСОБА_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, учасника бойових дій (АТО), який має пільгу, щодо першочерговості надання земельної ділянки. ОСОБА_1 при поданні заяви не надала документ, який підтверджує, що вона має передбачені законом пільги щодо позачергового або першочергового отримання земельної ділянки. При розгляді заяв ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ОСОБА_3 міська рада, у відповідності до чинного законодавства України, вирішила надати дозвіл на розробку проекту відведення на спірну земельну ділянку ОСОБА_4, який має пільгу щодо першочергового отримання земельної ділянки. Представник ОСОБА_3 міської ради вважає, що рішення № 425-VІІ від 03 березня 2017 року про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Благовіщенській с. Мусійки Богодухівського району, винесено з дотриманням норм чинного законодавства України. Відповідно до викладених обставин, представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши письмові пояснення, заперечення та відзив учасників процесу, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 19 жовтня 2016 року звернулась до ОСОБА_3 міської ради Харківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2 га розташованої по вул. Благовіщенська в м. Богодухів між домоволодіннями №№137-139, що підтверджується копією відповідної заяви.

Згідно змісту копії відповіді ОСОБА_3 міської ради Харківської області № 02-34/779 від 16 червня 2017 року, на адвокатський запит повідомлено наступне, що враховуючи існування осіб, що звернулися до ОСОБА_3 міської ради з заявами про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки) на території міської ради і мають першочергове право на отримання таких земельних ділянок, дане право не повинно порушуватися жодною організацією або особою, а такі заяви повинні бути задоволені першочергово. Отже на даний час відповідно земельної ділянки, про яку йде мова у заяві ОСОБА_1, було прийнято рішення згідно якого було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4, який має статус учасника АТО. Можливості органу місцевого самоврядування щодо надання громадянам земельних ділянок обмежуються кількістю земельних ділянок, які знаходяться в межах населеного пункту, вільні від забудови та перебувають у комунальній власності. Рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо гр. ОСОБА_1 міською радою не приймалося. Земельна ділянка по вулиці Благовіщенській знаходилася в користуванні гр. ОСОБА_5 (за фактичним користуванням) як за такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 Надали копію рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: с. Мусійки, вул. Благовіщенська, учаснику АТО ОСОБА_4М.».

Згідно копії рішення ОСОБА_3 міської ради Харківської області ХVІ сесії VІІ скликання №425-VІІ від 03 березня 2017 року, надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Мусійки, вул. Благовіщенська, для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею орієнтовно 0,18 га, за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності на території громади.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із системного аналізу вищенаведених норм, вбачається, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, та що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду адміністративної справи по суті ОСОБА_3 міська рада заяву позивача від 19 жовтня 2016 року у порядок і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України не розглянула та рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні не приймала.

Так, приписами ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У ч. 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Отже, питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_3 міська рада зобов'язана була розглянути на пленарному засіданні, ухваливши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні.

Як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано відповідачем, заяву позивача від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_3 міська рада на пленарному засіданні не розглядала.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, що учасник АТО має першочергове чи пріоритетне по відношенню до позивача право на відведення земельної ділянки, оскільки позивач раніше подала заяву на земельну ділянку, яка була вільною та за учасниками АТО не була зарезервована. При цьому, суд зазначає, що відповідач у наданні відповіді позивачу посилається на розпорядження КМУ № 898 від 19 серпня 2015 року, яке не може бути застосовано у даному випадку, оскільки воно стосується зарезервованих земель і передбачає не першочергове відведення земель учасникам АТО, а першочерговий розгляд звернень учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок. З цих же підстав до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на який посилався відповідач у письмовому відзиві та запереченнях.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення, відповідачем прийняте з порушенням вимог земельного законодавства та не в межах повноважень, наданих відповідачу, оскільки Земельний кодекс України не передбачає можливості не розглянувши заяву ОСОБА_1, особи яка звернулася про надання дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки, у той час позачергово надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки іншій особі, окрім як шляхом складання мотивованого рішення (висновку) про відмову щодо відведення земельної ділянки або шляхом надання такого дозволу.

Суд зазначає, що за змістом ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі, при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 254 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення ОСОБА_3 міської ради №425-VII від 03 березня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: с. Мусійки, вул. Благовіщенська, ОСОБА_4М.» є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд визнає протиправною бездіяльність ОСОБА_3 міської ради щодо не розгляду заяви позивача від 19 жовтня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,20 га розташованої між домоволодіннями №№137-139 по вул. Благовіщенська в с. Мусійки Богодухівського району Харківської області, у встановленому законом порядку відповідно до вимог передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України та вважає за необхідне зобов»язати ОСОБА_3 міську раду Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року на наступному планерному засіданні сесії.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач повинен вирішити таку заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, ОСОБА_3 міською радою правомірності оскаржуваного рішення та вчинення бездіяльності, суду не доведено.

На підставі вищевикладеного позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1280 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 міської ради.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 116, 118, 122, 123 ЗК України, ст. ст. 5, 6, 9, 19, 77, 139, 205, 241-246, 254, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради Харківської області №425-VII від 03 березня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: с. Мусійки, вул. Благовіщенська, ОСОБА_4».

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 міської ради Харківської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га, розташованої між домоволодіннями №№137-139 по вул. Благовіщенська в с. Мусійки Богодухівського району Харківської області.

Зобов’язання ОСОБА_3 міську раду Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га, розташованої між домоволодіннями №№137-139 по вул. Благовіщенська в с. Мусійки Богодухівського району Харківської області, на наступному планерному засіданні сесії, з урахуванням правової оцінки та висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – ОСОБА_3 міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну чистини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14 травня 2018 року.

СУДДЯ