Постанова № 74014677, 10.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №654/2767/17 Головуючий в І інстанції Охтень А.А.

Провадження №22-ц/791/291/2018 р. Доповідач Полікарпова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Херсон

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)Полікарпової О.М.суддів:Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарПрушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_6 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у складі судді Охтень А.А. від 24 листопада 2017 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Басматі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області Брага Аліна Анатоліївна про визнання договорів оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,

В С Т А Н О В И В

У вересні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він є власником двох земельних ділянок загальною площею 4,83 га, що знаходяться за межами Бехтерської сільської ради, Голопристанського району, Херсонської області.

24.02.2010 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Басматі» (далі ТОВ «СП «Басматі», товариство) було укладено договори оренди земельних ділянок, за якими він передав зазначені земельні ділянки в оренду товариству строком на п'ять років, починаючи з дати державної реєстрації договорів, а саме з 23.04.2010 року.

Так як ніяких дій щодо продовження строку дії договорів, укладання додаткових угод щодо їх пролонгації чи проектів нових договорів орендар йому не надавав, він вважав, що строк дії договорів оренди закінчився 23.04.2015 року. Також по закінченню дії договорів він припинив отримувати оренду плату за використання земельних ділянок.

Однак у 2016 році йому стало відомо про існування договорів оренди землі від 10.06.2015 року, за змістом яких він нібито передав в оренду ТОВ «СП «Басматі» належні йому земельні ділянки строком на сім років. Посилаючись на те, що він не підписував вказаних договорів і навіть не здогадувався про їх наявність, а також не передавав нікому своїх повноважень на їх укладення, просив суд визнати дані правочини недійсними і, як наслідок, скасувати державну реєстрацію прав оренди за відповідачем.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 листопада 2017 року позов ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав на нього апеляційну скаргу і, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким його позов задовольнити.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що районним судом не було враховано ту обставину, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки з ТОВ «СП «Басматі» він не уповноважував жодну особу на укладення від його імені договору оренди на новий строк. Він мав намір продовжити орендні відносини із зазначеним підприємством ще на три роки, але без укладення договору оренди землі, тобто передати свої земельні ділянки у користування ТОВ «СП «Басматі» без договорів, за що отримати орендну плату наперед за три роки. З цією метою він видав довіреність на ім'я своєї дружини ОСОБА_8 на отримання орендної плати.

Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги від 04.12.2017 року, яка подана апелянтом в установлений законом строк, оскільки всі доповнення до апеляційної скарги подані апелянтом з порушеннями вимог, встановлених ч.1 ст.364 ЦПК України.

На три останніх судових засідання до суду апеляційної інстанції представники апелянта не з'явилися, і посилаючись на різні обставини, представник ОСОБА_5 просила про перенесення розгляду справи на іншу дату, а інший представник ОСОБА_9 про причини неявки суду не повідомляла.

У поясненні на апеляційну скаргу ТОВ «СП «Басматі» зазначає, що маючи переважне право на продовження орендних відносин, 25 грудня 2014 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного 24.02.2010 року, підприємство вручило ОСОБА_6 новий договір оренди зі строком дії на 7 років. Останній, будучи обізнаним про те, що підприємство продовжує використовувати його земельні ділянки, жодних заперечень з цього приводу не направив, а навпаки, 30.01.2015 року видав довіреність строком на 1 рік на ОСОБА_10, надавши йому повноваження оформити та зареєструвати договір оренди належних йому земельних ділянок з ТОВ «СП «Басматі». Умовою продовження орендних відносин з боку ОСОБА_6 було отримання ним орендної плати наперед за три роки, для чого він видав довіреність на свою дружину ОСОБА_8 з повноваженнями на отримання нею орендної плати. Їй було видано підприємством проекти нових договорів оренди земельних ділянок, а 02.02.2015 року ОСОБА_8 повернула підприємству підписані договори і отримала обумовлену з орендодавцем орендну плату. Відповідач стверджує, що не міг би сплатити наперед орендну плату до підписання договорів оренди землі, оскільки був би позбавлений права користування земельними ділянками без його оформлення в передбаченому законом порядку.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст.1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з того, що хоча оскаржувані ним договори були підписані його представником ОСОБА_8 з перевищенням наданих їй повноважень, однак у наступному дії його представника були схвалені ним, як довірителем. Волевиявлення останнього на укладення договорів підтверджено його діями.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

У ч.1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1, 3 даної норми матеріального права зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_6 відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 є власником земельних ділянок площами 2,85 та 1,98 га, які розташовані на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (а.с.17, 18).

24 лютого 2010 року між ОСОБА_6 та ТОВ «СП «Басматі» було укладено два договори оренди землі, які 23 квітня 2010 року зареєстровані у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДЗК (а.с.9-12, 11-12).

За умовами вказаних договорів ОСОБА_6, як орендодавець передав у платне користування відповідача строком на 5 років земельні ділянки площами 2,85 та 1,98 га з правом поновлення його на новий строк (п.7 договору).

30 січня 2015 року позивачем було видано довіреність на ім'я ОСОБА_10 строком на 1 рік, якою він надав довіреній особі повноваження оформити, підписати та зареєструвати договір оренди належних йому земельних ділянок з ТОВ «СП «Басматі» (а.с.32).

З пояснень представника ТОВ «СП «Басматі» слідує, що умовою продовження орендних відносин з боку ОСОБА_6 було отримання ним орендної плати наперед за три роки, для чого він в цей же день, 30 січня 2015 року, видав довіреність на свою дружину ОСОБА_8 з повноваженнями отримання нею орендної плати за належну йому земельну ділянку в ТОВ «СП «Басматі» (а.с.33). ОСОБА_8 було передано проект нового договору, який вона повернула підприємству підписаним і 02.02.2015 року отримала обумовлену з орендодавцем орендну плату, підтвердивши розпискою те, що вона, діючи як представник ОСОБА_6 за дорученням, отримала в рахунок підписаного між нею та ТОВ «СП «Басматі» у 2015 році договору оренди земельних ділянок передоплату за три роки (а.с.34).

На думку колегії суддів, зазначені докази свідчать про прийняття ОСОБА_6 пропозиції орендаря на продовження орендних відносин та її фактичне виконання, яке полягало у видачі довіреностей на різних осіб на укладення договорів та на отримання в рахунок цих договорів орендної плати, використанні земельних ділянок відповідачем після закінчення строку дії договорів, укладених у 2010 році, що за положеннями ст. 642 ЦК є прийняттям пропозиції щодо укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 1 статті 241 цього Кодексу передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, яка особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що досліджені докази в сукупності підтверджують волевиявлення ОСОБА_6 на укладення на новий строк договорів оренди земельних ділянок з ТОВ «СП «Басматі», і у подальшому схвалення довірителем правочинів, укладених його дружиною з перевищенням повноважень, оскільки повноваження по укладенню від його імені договорів оренди земельних ділянок і підписанню цих договорів він надав на цілий рік ще й на іншу особу - ОСОБА_10, довіреність на якого не скасовував навіть після отримання ним орендної плати наперед за три роки. Тобто фактично його волевиявлення на укладення договорів виконано іншою особою, проти чого в подальшому ОСОБА_6 не заперечував.

Незважаючи на зазначену у договорах оренди дату їх укладення - 10.06.2015 року, наявні у справі докази достовірно свідчать про те, що оскаржувані договори оренди ОСОБА_8 підписала в період дії довіреності на отримання нею коштів, оскільки про те, що договори оренди 2015 року станом на 02.02.2015 року нею вже підписані вона зазначила у розписці від 02.02.2015 року та у видатковій накладній від цієї ж дати (а.с.34, 35).

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено ОСОБА_6 у призначенні почеркознавчої експертизи з метою вирішення питання про те, чи належить йому підпис, вчинений від його імені на договорах оренди земельної ділянки, укладених 10.06.2015 року, оскільки наявні у справі докази свідчать про те, що договір він не підписував, його підписала його дружина ОСОБА_8

Представник відповідача також заявляла в суді апеляційної інстанції клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки в матеріалах справи є доказ на підтвердження того, що ОСОБА_6, під час досудового слідства у кримінальній справі, визнавав підписання ним оскаржуваних договорів особисто (а.с.105-107). Однак у подальшому від заявленого клопотання представник відповідача відмовилась.

Інші доводи апелянта зводяться до того, що оскаржувані ним договори оренди земельних ділянок він не підписував і нікого не уповноважував на їх підписання, що свідчить про відсутність його волевиявлення на їх укладення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ці доводи були перевірені судом першої інстанції і їм дана належна правова оцінка, яка ґрунтується на переконливих доказах. Стверджуючи про відсутність у нього волевиявлення на укладення договорів оренди належних йому земельних ділянок, апелянт не спростував той факт, що 30.01.2015 року ним видана довіреність на іншу особу на укладення від його імені договорів оренди земельних ділянок саме з відповідачем. Видача довіреності такого змісту на представника, хоча вона й не була реалізована, спростовує твердження апелянта про те, що він мав намір передати ТОВ «СП «Басмті» в оренду земельну ділянку, але без укладення договору оренди і саме на три роки.

Посилання апелянта на правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-2612 цс16 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за обставинами справи, яка наводиться в апеляційній скарзі, особа, від імені якої було підписано додаткову угоду до договору оренди землі не наділяла особу, яка підписала оскаржуваний договір жодними повноваженнями, а тому остання не могла вийти за їх межі.

Оскільки суд першої інстанції повно з'ясував обставини у справі та його висновки відповідають встановленим обставинам, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_6залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду від 24 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту судового рішення 15 травня 2018 року.

Головуючий підпис О.М. Полікарпова

Судді підпис Л.П. Воронцова

підпис П.Я. Ігнатенко

З оригіналом згідно:

Постанова набрала законної сили 10 травня 2018 року

Копія постанови оформлена 15 травня 2018 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар

судового засідання О.В. Прушинська