Постанова № 74012148, 07.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2762/18

Номер справи місцевого суду: 523/7394/15-ц

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дрішлюка А.І.,

Громіка Р.Д.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2015 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська Страхова Група» до ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2015 року ПрАТ «СК «Українська Страхова Група» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 14.01.2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген» р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, в наслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

ОСОБА_4, за порушення Правил дорожнього руху (далі ПДР), які привели до зіткнення та пошкодження транспортних засобів був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Враховуючи, що власник автомобіля «Сузукі», ОСОБА_7, уклала з ПрАТ «СК «УСГ» договір добровільного страхування транспортного засобу та настав страховий випадок, позивач, виплатив потерпілому страхове відшкодування в розмірі 46 029,03 гривень, а ОСОБА_4, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2015 року позов задоволено.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 27 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у вказаній цивільній справі становить 46 029,03 гривень, що є менше ніж сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційну скаргу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 07.05.2018 року.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, що містяться у відзиві позивача ПрАТ «СК «УСГ», перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2013р., між ПрАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_7, було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу.

14.01.2014 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Фольксваген» р/н НОМЕР_1, порушив ПДР, а саме не надав перевагу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, що наближався праворуч на нерегульованому перехресті, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, зазначені обставини встановлені постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2014р., (а.с. 8).

За умовами договору добровільного страхування зазначена подія є страховим випадком і ОСОБА_7, повідомила ПрАТ «СК «УСГ» про виниклу подію, звернулася із заявою про здійснення страхової виплати, на підставі висновку спеціаліста, та розрахунку страхового відшкодування. ПрАТ «СК «УСГ» здійснило страхову виплату в розмірі 46 029,03 гривень.

Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована не була.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ПрАТ «СК «УСГ», як такий, що виплатив страхове відшкодування своєму страхувальнику на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, скористався своїм правом вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За змістом ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Факт дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобіля ОСОБА_7 підтверджуються довідкою, яка складена 1-м ДПС ВДАІ ОМУ 3-го взводу ОСОБА_9 (а.с. 6).

Розмір шкоди, заподіяний автомобілю, який належить ОСОБА_7 в сумі 46 029,03 гривень підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування від 06.02.2014 року (а.с.10), рахунком - фактурою №000000008-С від 16.01.2014р. (а.с. 17).

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що розмір завданих збитків значно завищений, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки надані позивачем документи дають підстави вважати доведеним розмір шкоди, яка заподіяна відповідачем ОСОБА_4, такий розмір відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Як вбачається із позовної заяви, ПрАТ «СК «УСГ» звернулось до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, однак судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення було застосовано механізм суброгації.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу, це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. Отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Враховуючи викладені обставини, судова колегія дійшла до висновку, що у позивача виникло право вимоги до відповідача ОСОБА_4 в порядку регресу.

Помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду й ухвалення нового рішення про задоволення вимог заяви про відшкодування матеріальної шкоди, однак з інших правових підстав.

З огляду на наведене вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПрАТ «СК «УСГ», а саме з зазначених колегією суддів правових підстав.

В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково, заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2015 року змінити в частині правового обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 07 травня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

Р.Д.Громік