Вирок № 74009904, 20.04.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/8328/17

н.п. 1-кп/415/267/18

ВИРОК

Іменем України

20 квітня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Бєлоусова Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об'єднанні кримінальні провадження у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, інвалідом не являється, раніше судимого 11.05.2017 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.263 КК України до штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2017 у період часу з 06 години по 07 годину, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля шахти «Привільнянська» міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились у кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу таємне викрав кабелі марки ТЗАПАП 7х4х1,2, довжиною 2 м, вартістю 365 гривень 00 копійок, ТПП 10х2х0,5, довжиною 2 м, вартістю 33 гривні 60 копійок, ТПП 100х2х0,5, довжиною 2 м, вартістю 271 гривня 60 копійок, які належать ПАТ «Лисичанськвугілля», чим спричинив вищезазначеному підприємству майнову шкоду на загальну суму 670 гривень 20 копійок.

03.09.2017 у нічний час, більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись поблизу дачної садиби по вулиці Дачній міста Привілля, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились у кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу таємно викрав кабель марки ТРШ 30х2х0,8 (ТППеп) довжиною 100 м, вартістю 6 475 гривень 00 копійок, який належить ПАТ «Лисичанськвугілля», чим спричинив вищезазначеному підприємству майнову шкоду на суму 6 475 гривень 00 копійок.

11.09.2017 у нічний час, більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку №16 по вулиці Ломоносова міста Привілля, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились у кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу таємне викрав кабель марки ТЗАШП 7х4х1,2 довжиною 72 м, вартістю 16 999 гривень 20 копійок, який належить ПАТ «Лисичанськвугілля», чим спричинив вищезазначеному підприємству майнову шкоду на суму 16 999 гривень 20 копійок.

12.09.2017, у нічний час, більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись поблизу котельної шахти «Привільнянська» по вулиці Ломоносова міста Привілля, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились у кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу таємне викрав кабель марки ТРШ 30х2х0,8 довжиною 100 м, вартістю 6 475 гривень 00 копійок, який належить ПАТ «Лисичанськвугілля», чим спричинив вищезазначеному підприємству майнову шкоду на суму 6 475 гривень 00 копійок.

20.12.2017, у нічний час, більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись поблизу котельної шахти «Привільнянська» по вулиці Ломоносова міста Привілля, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились у кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу таємне викрав кабель марки ТРШ 20х2х0,8 (ТУПП 20х2х0,7) довжиною 170 м, вартістю 11 337 гривень 30 копійок, який належить ПАТ «Лисичанськвугілля», чим спричинив вищезазначеному підприємству майнову шкоду на суму 11 337 гривень 30 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно шляхом вільного доступу таємно викрадав кабелі, плавив їх та здавав. Гроші витрачав на лікування вагітної співмешканки, оскільки вони сироти та їм нікому допомогти. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання.

Представник потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що шкода підприємству не відшкодована, просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не пов'язане з реальним позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки) доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.185 КК України.

Також суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно та кваліфікує його дії за ч. 2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який має постійне місце проживання, неодружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, не працює;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який раніше судимий, вчинив умисні корисливі злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ч.ч.1, 2 ст.185 КК України.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більше одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який у судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним злочинів, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку представником потерпілого не пред'явлений, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 742 (сімсот сорока двох) гривень 20 (двадцяти) копійок, на залучення експертів, у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження судової трасологічної експертизи від 16.08.2017 №19/113/6-2/227е, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

У відповідності до ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні злочини за допомогою заздалегідь підготовлених знарядь - полотна для пилки по металу і сокири та з використанням чоловічого рюкзака. Окрім того, позбавлення волі є основним покаранням, передбаченим ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Із урахуванням викладеного, відповідно до ст.100 КПК України, речові докази:

- полотно для пилки по металу, сокира, чоловічий рюкзак, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають спеціальній конфіскації у власність держави;

- фрагмент кабелю вилучений у ході огляду місця події від 14.08.2017; фрагмент кабелю у оболонці синього кольору, невідомий предмет «Г-подібної» форми з ручкою із полімерного матеріалу блакитного кольору; фрагмент труби «Г-подібної» форми; частина матеріалу, схожого на металеву фольгу, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 185КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, процесуальні витрати у зв'язку з проведенням судової трасологічної експертизи від 16.08.2017 №19/113/6-2/227е у розмірі 742 (сімсот сорока двох) гривень 20 (двадцяти) копійок у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- полотно для пилки по металу, сокира, чоловічий рюкзак, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати у власність держави;

- фрагмент кабелю вилучений у ході огляду місця події від 14.08.2017; фрагмент кабелю у оболонці синього кольору, невідомий предмет «Г-подібної» форми з ручкою із полімерного матеріалу блакитного кольору; фрагмент труби «Г-подібної» форми; частина матеріалу, схожого на металеву фольгу, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищіти.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко