Ухвала суду № 74009664, 15.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/344/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Олексієнко І.С.,

суддів Бондарчука Р.А., Драного В.В.,

із секретарем Верещагіною В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше судимого:

-16.11.2012 року Котовським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 122, ч.1 ст.155, ст.70 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі;

-03.09.2013 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.1 ст.345, ч.1 ст.71 КК України на 9 років позбавлення волі;

-16.10.2014 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст.345, ч.1 ст.71 КК України на 7 років позбавлення волі

задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення засудженого від відбування покарання у зв’язку з відбуттям строку покарання призначеного вироком суду

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Нікітченка О.О.,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про звільнення останнього від відбування покарання у зв’язку з відбуттям строку покарання призначеного за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.10.2014 року, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Так, при винесені ухвали судом не враховано всі обставини справи, зокрема, дані довідки ДУ «Петрівська ВК №49», де в даний час відбуває покарання ОСОБА_3, в якій зазначено, що в період з 27.03.2013 року по 07.08.2013 року засуджений відбував покарання у Городищенській виправній колонії №96, а не в установі попереднього ув’язнення. Тобто, період з 27.03.2013 року по 07.08.2013 року не підлягає зарахуванню у строк покарання як «день за два». Аналогічно судом належно не перевірено інформацію щодо перебування ОСОБА_3 в слідчому ізоляторі м. Суми, оскільки за даними довідки ДУ «Петрівська ВК №49», яка складена на підставі особової справи засудженого, останній тримався у вказаному ізоляторі з 29.04.2014 року, тоді як судом зараховано час з 24.04.2014 року.

Таким чином, незважаючи на інформацію, яка міститься в матеріалах справи, судом її належним чином досліджено не було, суперечності та їх причини, які виникли не усунуто та прийнято рішення про передчасне звільнення ОСОБА_3, що суперечить принципам невідворотності виконання і відбування покарання.

Захисник ОСОБА_4 звернувся до районного суду в інтересах засудженого ОСОБА_3 з клопотанням про звільнення засудженого від відбування в зв’язку з відбуттям ним строку покарання призначеного вироком суду.

Суд своєю постановою від 20.04.2018 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування в зв’язку з відбуттям строку покарання призначеного вироком суду. Своє рішення суд мотивував тим, що 6.11.2012 року вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочинів передбачених ч.1 ст.122. ч.1 ст.115, ст. 70 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців. При цьому, у вищевказаному вироку суду вказано, що строк покарання необхідно обчислювати з 23.06. 2012 року. 03.09.2013 року вироком Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.345 КК України та призначено покарання у вигляді арешту, строком на 6 місяців, та на підставі ч.1 ст.71 КК України приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2012 року. Остаточне покарання призначено у вигляді позбавлення волі на строк 9 років. При цьому, у вищевказаному вироку суду вказується, що строк покарання необхідно обчислювати з 23.06.2012 року. 16.10.2014 року вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.345, ст.71 КК України та призначено покараненя у виді 7 років позбавлення волі. При цьому, у вищевказаному вироку суду вказано, що строк покарання необхідно обчислювати з 16.10. 2014 року. 04.03.2016 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 С,С. зараховано в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 23.06.2012 року по 26.02.2013 року. 18.03.2016 року ухвалою Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 07.03.2013 року по 03.10.2013 року та з 24.04.2014 року по 11.12.2014 року. Тобто вбачається, що строки з 23 червня 2012 року по 26 лютого 2013 року, складають 8 місяців 3 дня; з 07 березня 2013 року по 03 жовтня 2013 року - 6 місяців 26 днів; з 24 квітня 2014 року по 11 грудня 2014 року - 7 місяців 17 днів; загалом строк 22 місяця 16 днів - підлягає перерахунку «один день за два» та зарахуванню в строк відбуття покарання, а 22 місяці 16 днів у перерахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі становлять 45 місяців 2 дня, тобто 3 роки 9 місяців 2 дні. Так, датою звільнення засудженого від відбування покарання, без перерахунку, є 16 жовтня 2021 року, а якщо від 16 жовтня 2021 року відняти 3 роки 9 місяців 2 дня, то дата звільнення - 14 січня 2018 року.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4., які підтримали просили ухвалу суду залишити без зміни, вивчивши матеріали клопотання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв’язку з відбуттям строку покарання призначеного вироком суду та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як убачається з матеріалів клопотання ОСОБА_3 відбуває покарання у Петрівській ВК №49 Кіровоградської області за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.10.2014 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345, ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років. При цьому у вказаному вироку вказано, що строк покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з 16.10.2014 року.

Під час апеляційного перегляду клопотання, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції у своєму рішенні послався на вироки Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2012 року, Рівненського районного суду Рівненської області від 03.09.2013 року та Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.10.2014 року, якими ОСОБА_3 був засуджений до покарання у виді позбавлення волі, проте не з’ясував про перебування ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні, за вказаними вироками, в установах попереднього ув’язнення.

Крім того, з представлених документів, які враховані судом першої інстанції, вбачається, що суд при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання послався на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.03.2016 року, якою ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 23.06.2012 року по 26.02.2013 року та ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 18.03.2016 року, якою ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 07.03.2013 року по 03.10.2013 року та з 24.04.2014 року по 11.12.2014 року, однак не надав оцінки довідці №40-Д від 17.04.2018 року з особової справи засудженого ОСОБА_3 про рух останнього, починаючи з 2012 року.

При цьому, колегією суддів встановлено розбіжності між вказаними вище ухвалами суду та довідкою, наданою ДУ «Петрівська ВК №49 з особової справи засудженого.

Крім того, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні оригінали або належним чином завірені копії судових рішень стовно ОСОБА_3

Більш того, убачається, що ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 18.03.2016 року ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 07.03.2013 року по 03.10.2013 року та з 24.04.2014 року по 11.12.2014 року та зазначено, що ці періоди зараховуються у строк відбуття покарання засудженого за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.09.2013 року та вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2014 року, при цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що останній відбуває покарання за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.10.2014 року.

Дані протиріччя судом першої інстанції не усунуто, оскільки не досліджено оригінали рішень чи належним чином завірені копії судових рішень стосовно ОСОБА_3

Окрім того, згідно ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 18.03.2016 року ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 07.03.2013 року по 03.10.2013 року за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.09.2013 року, за яким ОСОБА_3 був засуджений за вчинення злочину, який він вчинив лише тільки 02.06.2013 року, тому є сумніви яким чином і в якій установі попереднього ув’язнення ОСОБА_3 міг знаходитись з 07.03.2013 року, якщо злочин був скоєний 02.06.2013 року в місцях позбавлення волі, а саме в Городищенській ВК №96.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції без належного, повного та всебічного дослідження матеріалів клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_3 передчасно задовольнив клопотання захисника про звільнення засудженого від відбування покарання у зв’язку з відбуттям строку покарання призначеного вироком суду та звільнив засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути вказане клопотання захисника по суті, оскільки захисник під час апеляційного розгляду заперечив проти дослідження будь-яких обставин справи, так як вони, на думку захисника, досліджені місцевим судом в повному обсязі.

Під час нового розгляду клопотання суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати всі рішення у справі щодо ОСОБА_3, перевірити доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора та відповідно до вимог статей 370, 372 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року щодо ОСОБА_3 – скасувати.

Призначити новий розгляд в тому ж суді в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2