Постанова № 74009654, 10.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/121/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.

Категорія - 172-6 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 року. Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області Ткаченко Л.Я., за участі прокурорів Черевка Є.М., Панченка Л.І. та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.04.2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, українця, громадянина України, працюючого - начальником караулу 2 державної пожежно-рятувальної частини м. Кропивницький 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Кіровоградській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

визнано винуватим у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_4 станом на 01.01.2017 р., займаючи посаду начальника караулу 2 державної пожежно-рятувальної частини м. Кропивницький 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Кіровоградській області, будучи згідно підпункту «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, яким визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, суб'єктом відповідальності за порушенням, пов'язані з корупцією, 05.04.2017 року за договором купівлі продажу №273 від 05.04.2017 року, придбав у власність об'єкт житлової нерухомості у вигляді квартири, загальною площею 44,87 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1216372035101), дата та час державної реєстрації (05.04.2017 10:53:49), вартістю 150000 грн., розмір якої перевищує 50 мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2017 року та в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону №1700-VII, згідно якої встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства, несвоєчасно подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, зокрема повідомлення про суттєві зміни подав лише 04.05.2017 року, тобто з порушенням десятиденного строку встановленого законом, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою районного суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.2 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в оскаржуваній постанові районним судом не дана оцінка його діям, а саме тому, що він не переслідував намір на вчинення корупційного правопорушення. Також не дана оцінка тому, що він, як працівник пожежно - рятувальної частини знаходився постійно за межами робочого місця, виїжджав на гасіння пожеж. Крім цього, його робочий комп'ютер у травні 2017 року перебував в неробочому стані, у зв'язку з чим був замінений монітор до комп'ютера.

Зазначає, що саме тому, в судовому засіданні районного суду вини у вчиненні корупційного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП не визнав, оскільки не переслідував намір на вчинення такого діяння.

Також апелянт звертає увагу, що вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини. А відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно нього не містять жодних даних про форму вини ОСОБА_3, в даному випадку, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та жодних доказів на підтвердження такого умислу.

Враховуючи викладені вище обставини, апелянт вважає, що в його діях відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу), а отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіривши під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи та надані у судовому засіданні під час апеляційного розгляду докази в їх сукупності, приходжу до переконання, що висновки судді районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 №35/18 від 16.03.2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно даних якого, встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_4 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП; довідкою Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області 1 державного пожежно-рятувального загону від 05.02.2018 р., згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 на даний час займає посаду начальника караулу 2 державної пожежно-рятувальної частини м. Кропивницького 1 державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, має спеціальне звання старший лейтенант служби цивільного захисту, протягом 2017 року на лікарняному не перебував; наказом про надання відпустки від 30.10.2017 р. № 106, відповідно до якого ОСОБА_4 було надано щорічну основну відпустку за 2017 рік з 12.11 по 11.12.2017 р.; поданням (а.с. 17-19); витягом з наказу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, від 26.08.2014 р. № 609, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду начальника караулу 2 державної пожежно-рятувальної частини м. Кропивницький 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Кіровоградській області; попередженням від 13.05.2016 р., згідно якого ОСОБА_4 попереджений про недопущення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень; відомістю від 20.12.2016 року, згідно якої вбачається, що з ОСОБА_4 було проведено додаткові заняття з особовим складом підрозділу на тему «Роз'яснення щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно заповнення електронної декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та вимоги щодо заповнення декларацій, а також міру відповідальності згідно з КУпАП, КК України; відомістю від 20.12.2016 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 було здано залік з вивчення ЗУ «Про запобігання корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»; додатком до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.06.2017 року № 224, з якої вбачається, що перебоїв у функціонуванні ІТС Реєстр з 05.04.2017 року до 15.04.2017 року не було; повідомленням про суттєві зміни, дата публікації якого 04.05.2017 року; договором купівлі-продажу від 05.04.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.04.2017 року, які підтверджують факт придбання ОСОБА_4 05.04.2017 року у власність квартири.

Згідно мотивувальної частини постанови, висновок судді районного суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, ґрунтується на вищевикладених письмових доказах у справі.

Разом з тим, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні корупційного правопорушення, суддя районного суду не з'ясував, чи містить вчинене ним діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та чи є особа винною у його вчиненні.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані, передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП України.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_3 який, займаючи посаду начальника караулу 2 державної пожежно-рятувальної частини м. Кропивницький 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Кіровоградській області, згідно підпункту «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, являється суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (у редакції Закон України № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року), у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 961/29091) затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування та правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається). Зазначена у повідомленні інформація включається до Реєстру та оприлюднюється у публічній частині Реєстру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 84288822, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 273, виданий 05.04.2017, видавник: ОСОБА_5, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу, ОСОБА_3 придбав у власність житлову квартиру загальною площою: 44.87(кв.м), за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої відповідно до вказаного договору купівлі-продажу становить 150000 грн., розмір якої перевищує 50 мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2017 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_3 подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, зокрема щодо придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1, 04 травня 2017 року, тобто на 20 день з дня, наступного після придбання майна.

Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, ОСОБА_3 зазначав, що у його діях відсутній умисел на неповідомлення чи несвоєчасне подання повідомлення про зміну майнового стану, а несвоєчасне подання такого повідомлення зумовлене власною недбалістю, проте, він не усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності, а тому не міг передбачити її шкідливі наслідки. Окрім того, він не мав умислу на приховування придбаного майна, оскільки всі відомості щодо його придбання містяться в публічному реєстрі речових прав.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, як і постанова судді районного суду не містить даних про форму його вини, яка, виходячи із визначення зазначеного у ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» поняття корупційного правопорушення, характеризується лише умисною формою. Матеріали справи не містять, та прокурором у судовому засіданні не надано доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_3 подавши повідомлення про суттєві зміни майнового стану 04 травня 2017 року, мав умисел, спрямований на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.

У даному випадку відсутність умислу ОСОБА_3, спрямованого на вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.

При винесенні оскаржуваної постанови суддя районного суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, та в порушення вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проте, підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події адміністративного правопорушення не убачається, оскільки відсутність події адміністративного правопорушення свідчить про недоведеність існування самого діяння, з приводу якого особа притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, матеріалами справи про адміністративне правопорушення доведено факт несвоєчасного внесення ОСОБА_3 повідомлення про суттєву зміну майнового стану.

Оскільки, висновки судді місцевого суду не підтверджуються дослідженими судом доказами в їх сукупності, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із прийняттям нової постанови, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, ч. 2 ст.172-6, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.04.2018 року, стосовно ОСОБА_3, скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Підпис:

Згідно з оригіналом.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області Л.Я. Ткаченко