Ухвала суду № 74009320, 07.05.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2817/18

1-кс/405/1386/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42017120050000167, клопотання прокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 3 ст. 368 КК України, за участю прокурора Гриника А.О. та Калашникова Є.В., захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.3 ст.368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, ОСОБА_2 обіймає посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі – Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно пункту 3 Положення, Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Згідно підпунктів 2, 8, 15, 29 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює контроль за забезпеченням безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морських і річкових суднах; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Крім того, відповідно до пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі – Порядок), цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно пункту 3 Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно пункту 4 Порядку, робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Згідно пункту 15 Порядку, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до даних технічного паспорту автомобіля КамАЗ 53212 д.н.з. НОМЕР_1 його вантажопідйомність становить 10 150 кг, причепу СЗАП д.н.з. НОМЕР_2 11 700 кг відповідно, сумарна вантажопідйомність становить 21 850 кг. Згідно з даними зважування автомобільного поїзду, здійсненого інспектором Поповим О.П., сумарна вага транспортного засобу та вантажу становить 41 000 кг, що свідчить про подвійне перевантаження транспортного засобу. За таких обставин, у відповідності до посадових обов’язків інспектор Попов О.П. зобов’язаний скласти адміністративний матеріал та направити його встановленим порядком для виконання.

Однак, на порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів, ОСОБА_2, будучи службовою особою – старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, діючи з корисливих мотивів, став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, 04 травня 2018 року, близько 17.45 год., ОСОБА_2, використовуючи свої службові повноваження, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи надану йому владу та службове становище, перебуваючи на ділянці автомобільної дороги М-12 716+405 м поблизу кафе «Мамайська корчма» Кіровоградського р-ну, Кіровоградської обл., висунув неправомірну вимогуПогоді О.В. щодо надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів у розмірі

10 тис. гривень за не складання відносно останнього акту про виявленні порушення під час вантажоперевезення та не нарахування у подальшому штрафних санкцій у сумі 700 євро (що відповідно до курсу НБУ станом на 04.05.2018 еквівалентно 21,9 тис грн.) та 3 тис. грн., на загальну суму 24,9 тис. грн.

Цього ж дня, близько 17.50 год., ОСОБА_5, на виконання незаконної вимоги ОСОБА_2 щодо надання останньому неправовірної вигоди у вигляді грошових коштів, передав останньому неправомірну вигоду в сумі 10 тис. грн. за не складання відносно ОСОБА_6 акту про виявленні порушення під час вантажоперевезення та не нарахування у подальшому штрафних санкцій у сумі 700 євро (що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 21,9 тис грн.) та 3 тис. грн., на загальну суму 24,9 тис. грн.

Цього ж дня, злочинна діяльність ОСОБА_2, спрямована на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 була припинена, у зв’язку із затриманням правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3

ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на порушення вимог ст.ст. 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України, п.п. 1, 3, 4, 5, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, 1, 3, 4, 15, 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення, вимагав для себе неправомірну вигоду у розмірі 10 тис. гривень, за не складання відносно ОСОБА_5 акту про виявленні порушення під час вантажоперевезення та не нарахування у подальшому штрафних санкцій у сумі 700 євро (що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 21,9 тис грн.) та 3 тис. грн., на загальну суму 24,9 тис. грн. та 04 травня 2018 року, близько 17.50 год., поблизу кафе «Мамайська корчма» на ділянці автомобільної дороги М-12 716+405 м, Кіровоградського р-ну, Кіровоградської обл., одержав від ОСОБА_6 визначену ним неправомірну вигоду у розмірі 10 тис. гривень за не складання відносно останнього акту про виявленні порушення під час вантажоперевезення та не нарахування у подальшому штрафних санкцій у сумі 700 євро (що відповідно до курсу НБУ станом на 04.05.2018 еквівалентно 21,9 тис грн.) та 3 тис., на загальну суму 24,9 тис. грн.

Під час розгляду клопотання прокурори зазначили про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, крім того, прокурором висловлюються загальні твердження, без належної правової аргументації, щодо неможливості запобіганню заявленим ризикам, шляхом застосуванню більш м’якого запобіжного заходу. При цьому просили вразі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний підтримав позицію захисників.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого.

04.05.2018 о 17:53 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

05.05.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом ОМП, протоколом освідування особи, протоколом обшуку, протоколом допиту свідка (а.к. 8-12,48-50,13-15,16-21,29-33, 35-45).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри, про належність та допустимість доказів, повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

-п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі документи вилучені та досліджені.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на іншого підозрюваного, свідків, а також інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням позитивних даних про особу, соціальні зв’язки підозрюваного, та наявність у нього утриманців, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявність утриманців, позитивних характеристик та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим заставу визначити у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання прокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 17 години 53 хвилин 04.05.2018 р. до 17 години 53 хвилин 02.07.2018 р.

Визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 88 100 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42017120050000167 від 17 листопада 2017 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 на строк до 02.07.2018 року наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- повідомляти слідчого, прокурора та в подальшому суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись як особисто так і через третіх осіб у спілкуванні з свідками та іншими учасниками кримінального провадження.

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали – 02.07.2018 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_7