Постанова № 74009017, 16.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4575/17 Головуючий у І інстанції Баличева М. Б.Провадження № 22-ц/780/1440/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 58 16.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів: Олійника В.І., Приходька К.П.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області в м. Києві апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень суду управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко Івана Павловича, заінтересована особа: ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко І.П. від 07 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа.

Скаргу мотивує тим, що 25 травня 2015 року Вишгородським районним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 363/1017/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі вказаного рішення суду ПАТ «Родовід Банк» отримало виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

ПАТ «Родовід Банк» звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, за якою було відкрито виконавче провадження № 49226295 з примусового виконання виконавчого листа.

14 листопада 2017 року ПАТ «Родовід Банк» отримало постанову від 07 листопада 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу, яка винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко І.П.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, те що майно боржника не розшукано.

Враховуючи викладене, скаржник вважав, що повернення виконавчого документа грубо порушує його законні права щодо виконання рішення суду, а старшим державним виконавцем не було вжито заходів щодо виявлення майна боржника, оскаржувану постанову винесено без перевірки наявності чи відсутності у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення та просив суд першої інстанції визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Голяченко І.П.при винесенні постанови про повернення виконавчого документу, скасувати постанову від 07 листопада 2017 року по виконавчому провадженню № 49226295 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» було задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко Івана Павловича при винесенні постанови № 49226295 від 07 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко Івана Павловича від 07 листопада 2017 року№ 49226295 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, відділ примусового виконання рішень суду управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що усі наведені підстави бездіяльності державного виконавця спростовуються матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження, оскільки під час провадження виконавчих дій державним виконавцем вжито всі необхідні дії та належним чином проведено перевірку майнового стану боржника.

Окрім того, скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що мотивуючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції посилався на норми Закону України «Про виконавче провадження», який на момент звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця та постановлення ухвали втратив чинність. Окрім того, наведені норми Закону України «Про виконавче провадження», а саме норми ст.ст. 11,25,49,75,89, стосуються примусового виконання рішень немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення).

Зазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції не повною мірою дослідив матеріали справи та наявні в ній докази, а також не надав належної правової оцінки запереченням державного виконавця.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суд першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.

У відповідності до вимог ст.. 360 ЦПК України, відзив у визначений судом строк не надходив. Згідно із ч. 3 цієї ж статті відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, які з'явилися в судове засідання доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, враховуючи таке.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2015 року позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

На підставі вказаного рішення суду 21 серпня 2018 року ПАТ «Родовід Банк» видано виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

У листопаді 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, за результатами розгляду якої було відкрито виконавче провадження № 49226295 з примусового виконання виконавчого листа.

14 листопада 2017 року ПАТ «Родовід Банк» отримало постанову від 07 листопада 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу, яка винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко І.П.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, те що майно боржника не розшукано.

Задовольняючи скаргу ПАТ «Родовід Банк» на бездіяльність державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що боржника було зобов'язано сплатити на користь стягувача заборгованість за кредитним договором в розмірі 11065,386 доларів США та судові витрати в розмірі 3654 грн., тобто вчинити певні дії, однак державний виконавець, всупереч вимогам ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов до передчасного висновку про повернення виконавчого документа стягувачу.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до ст. 26 цього ж Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

У випадку, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними виконавчий документ повертається стягувачеві, що передбачено ст.. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, що були надані державним виконавцем разом із запереченнями на скаргу, державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження були вжиті всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Зокрема, 06 листопада 2015 року державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника та сформовано інформаційну довідку № 68435242 з реєстру іпотек, реєстру прав власності на нерухоме майно згідно якої за боржником відсутнє нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

09 листопада 2015 року з метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем направлено вимогу до реєструючих органів, установ майна (майнових прав) фізичних та юридичних осіб.

Згідно відповіді ДФС № 1013594507 від 09листопада 2017 року у боржника відсутні відкриті банківські рахунки.

01 грудня 2015 року до відділу надійшла відповідь ГУ Держпраці у Київській області згідно якої за боржником відсутні зареєстровані великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, а також надійшла відповідь Держсільгоспінспекції у Київській області згідно якої за боржником сільськогосподарська техніка теж не зареєстрована.

За даними УДАІ у Київській області за боржником зареєстровано автомобіль ВАЗ 11193, ДНЗ АІ8692ВО.

За даними ГУ Держгеокадастру у Київській області за боржником відсутні зареєстровані земельні ділянки.

Згідно інформаційної довідки № 152783888 від 27 травня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником відсутня зареєстрована нерухомість.

З метою розшуку майна боржника 27 травня 2016 року державним виконавцем оголошено в розшук автомобіль ВАЗ 11193, ДНЗ АІ8692ВО.

Згідно інформаційної довідки № 60728200 від 06 червня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, за боржником відсутня зареєстрована нерухомість.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону до 05 жовтня 2016) державним виконавцем винесено постанову про зупинення провадження виконавчих дій в зв'язку з розшуком майна боржника.

Станом на 07 листопада 2017 до відділу не надходили повідомлення від підрозділів Національної поліції України щодо розшуку майна боржника (автомобіль ВАЗ 11193, ДНЗ АІ8692ВО) чи його затримання.

07 листопада 2017 року державним виконавцем сформовано інформаційну довідку № 102949741 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, за боржником відсутня зареєстрована нерухомість.

Згідно відповіді ДФС та ПФУ від 07 листопада 2017 року інформація стосовно джерел доходу боржника в базі ДРФО відсутня, боржник на обліку в ПФУ не перебуває, пенсію не отримує, у боржника відсутні відкриті банківські рахунки.

07 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, так як протягом більше ніж одного року майно боржника (автомобіль) не розшукано.

07 листопада 2017 року державним виконавцем у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, п. 2 якої зазначено, що даний виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до примусового виконання.

Таким чином, державним виконавцем було вжито всіх необхідних та допустимих заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Також колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування норм чинного законодавства, що регулюють питання примусового виконання судових рішень, оскільки дійсно з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду вбачається, що судом було помилково застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження», які на день постановлення ухвали вже втратили чинність. Окрім того, суд першої інстанції посилався на норми, що стосуються примусового виконання рішення суду немайнового характеру, натомість як предметом виконання в даному випадку є рішення суду майнового характеру, яким з боржника стягувалися грошові кошти.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повною мірою досліджено матеріали справи та не встановлено всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про задоволення чи відмову в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовити.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат.

Так при зверненні до суду з апеляційною скаргою відділом примусового виконання рішень суду управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору (а.с. 115). Так як апеляційна скарга задоволена в повному обсязі, то з ПАТ «Родовід Банк» слід стягнути судовий збір в розмірі 1762 грн. на користь скаржника.

Керуючись ст.ст. 141, 369, 374, 376, 382, 383, 384 України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень суду управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Голяченко Івана Павловича, заінтересована особа: ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, що зареєстрований за адресою вул.. Північно-Сирецька, 1-3, м. Київ, на користь Відділу примусового виконання рішень суду управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ЄДРПОУ 34481907, що зареєстрований за адресою вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, судовий збір в розмірі 1762 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: