Постанова № 74008966, 15.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7039/17 Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/1782/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О.Категорія 26 15.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на його користь суму кредитної заборгованості у розмірі 9 191 грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 січня 2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. 29 серпня 2014 року сторони уклали додатковий договір, за умовами якого банк встановив клієнту кредит у сумі 20 000 грн. строком на період дії картки. Відповідач не виконувала належним чином умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині не стягнення з відповідача судових витрат через порушення норм процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути судовий збір у розмірі 1 600 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Заборгованість сплачена відповідачем після звернення до суду з позовом. Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_4 було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Однак, відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21 січня 2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір №1892794 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, за умовами якого АТ «Ощадбанк» відкрив ОСОБА_4 картковий рахунок в національній валюті за тарифним пакетом «Зарплатний» та видав платіжну картку типу «Mastercard Debit Standart 0 грн.» (а.с.7-9).

29 серпня 2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір №1 до договору №1892794 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, згідно умов якого АТ «Ощадбанк» зобов'язався встановити ОСОБА_4 на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн. зі строком дії кредиту, який відповідає строку дії платіжної картки (а.с.10).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язань за договором станом на 31 березня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 9 191 грн. 57 коп., з яких: прострочена основна заборгованість - 7 968 грн. 74 коп., прострочені проценти за користування кредитом - 1 151 грн. 94 коп., пеня за прострочену заборгованість - 61 грн. 89 коп., прострочена комісія за розрахунково-касове обслуговування - 9 грн.

15 січня 2018 року ОСОБА_4 у повному обсязі сплатила заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 191 грн. 57 коп., що підтверджується квитанцією від 15 січня 2018 року (а.с.36).

Ухвалюючи рішення по суті, суд першої інстанції зазначив, що у задоволенні позовних вимог АТ «Ощадбанк» відмовлено у повному обсязі, а тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Однак, суд не звернув увагу на вимоги ч. 9 ст. 141 ЦПК України, згідно якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 належним чином не виконувала зобов'язання за договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. З метою захисту своїх порушених прав 07 вересня 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та сплатив судовий збір за подачу позовної заяви, як того вимагають норми Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір». 28 вересня 2017 року відкрито провадження у справі. 15 січня 2018 року, тобто після відкриття провадження у справі, ОСОБА_4 сплатила заборгованість у розмірі 9 191 грн. 57 коп.

Апеляційний суд приходить до висновку, що сплачений ПАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1 600 грн. при подачі позовної заяви підлягає стягненню з ОСОБА_4, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягали у невиконанні нею умов договору. Зазначена обставина стала підставою для звернення ПАТ «Державний ощадний банк України» до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, порушив норми процесуального права, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з прийняттям постанови про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2018 року в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат скасувати та прийняти в цій частині постанову.

Стягнути з ОСОБА_4, проживаючої по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місце знаходження - вул. Володимирська 27, м. Київ, ЄДРПОУ 09322277, судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.