Рішення № 74008210, 16.05.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2018 року

м. Одеса

Справа № 521/2343/18

Провадження № 2а/521/145/18

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Відповідач – ОСОБА_2 митниця ДФС України

Представник – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить суд скасувати постанову ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби у справі про порушення митних правил №1873/50000/17 від 17 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,0 гривень.

Позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними доказами, у зв’язку з чим, на думку позивача, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

21 травня 2017 року у зоні митного контролю пропуску «ОСОБА_4 ОСОБА_5», через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС, ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб «RENAULT MEGANE», державний реєстраційний номер JТL648, кузов № VF1КМ0U635815031, з метою транзиту (особисте використання), однак у встановлений законом термін транспортний засіб не вивіз за межі митної території України, чим порушив ст. 95 Митного кодексу України.17 січня 2018 року ОСОБА_2 митницею Державної фіскальної служби було складено постанову у справі про порушення митних правил №1873/50000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,0 гривень. Вказана постанова, справа була розглянута за відсутністю позивача,оскільки про дату, часта місце розгляду справи він не був своєчасно належним чином повідомлений, та від нього не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.Однак, повідомлення про розгляд справи позивач отримав лише 22 січня 2018 року, тоді як розгляд відбувся 17 січня 2018 року.Таким чином, позивач був безпідставно недопущений до участі в розгляді справи та його право на участь в процесі було обмежено.За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було належно повідомлено про час, дату та місце розгляду справи та безпідставно недопущено до участі в розгляді справи, позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Представник ОСОБА_2 митниця Державної фіскальної служби Українизаперечував проти задоволення позовних вимогах, надав до суду відзив на позовну заяву, вказуючи, що постанова була винесена правомірно.

Суд, вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 30 серпня 2017 року до ОСОБА_2 митниці ДФС надійшов лист Чернігівської митниці ДФС № 3600/25-70-20-04 від 30 серпня 2017 (вх. № 5932/7-24) про здійснення перевірочних заходів щодо транспортних засобів, що знаходяться на митній території України з порушенням строків встановлених ст. 95 Митного кодексу України.

В ході перевірки, відповідно до інформації отриманої з використанням Єдиної автоматизованої інформаційної системи та АСМО «Інспектор» встановлено, що 21 травня 2017 року о 16 годині 52 хвилини в зону митного контролю через пункт пропуску «ОСОБА_6 - ОСОБА_5» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС, в’їхав легковий автомобіль марки «RENAULT MEGANE», державний реєстраційний номер JТL648, кузов № VF1КМ0U635815031, країна реєстрації - Литва, під керуванням громадянина України ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 2.1. розділу II Наказу Міністерства Фінансів України від 09 жовтня 2012 року № 1066 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень» та відповідно дост. 95 МК України передбачено, що строк транзитних перевезень дляавтомобільного транспорту складає 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльностіоднієї митниці - 5 діб), тобто транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», державний реєстраційний номер JТL648, кузов № VF1КМ0U635815031,громадянин ОСОБА_1 повинен був доставити до митниці призначення непізніше 31 травня 2017 року.

З метою продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України у зв’язку з дією обставин непереборної сили, чи внаслідок протиправних дій третіх осіб, накладання арешту або вилучення зазначеного транспортного засобу з 21 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року громадянин ОСОБА_1 не звертався.

На виклики ОСОБА_2 митниці ДФС від 06 вересня 2017 року № 9452/10/15-70-20-01 та від 22 листопада 2017 року № 12645/10/15-70-20-01 для надання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил, щодо обставин не вивезення з митної території України транспортного засобу марки «RENAULT MEGANE», державний реєстраційний номер JТL648, кузов № VF1КМ0U635815031, громадянин України ОСОБА_1 до органів доходів і зборів не з’явився.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив, встановлений статтею 95 Митного кодексу України, строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органів доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб.

30 листопада 2017 посадовою особою ОСОБА_2 митниці ДФС у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 1873/50000/17, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

17 січня 2018 року ОСОБА_2 митницею Державної фіскальної служби було складено постанову у справі про порушення митних правил №1873/50000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,0 гривень, без присутності ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 526 МК України.

Щодо неповідомлення позивача.

06 вересня 2017 року ОСОБА_2 митниця ДФС направила на адресу ОСОБА_1 лист - виклик на 26 вересня 2017 року (від 06 вересня 2017 року №9452/10/15-70-20-01) для отримання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил, але ОСОБА_1 на вказаний виклик до митниці не з’явився.

22 листопада 2017 року ОСОБА_2 митниця ДФС направила повторно лист-виклик на 30 листопада 2017 року (від 22 листопада 2017 року № 12645/10/15-70-20-01) для отримання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил.

30 листопада 2017 року до ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_1 не з’явився, тому на підставі ст. 494 МК України посадовою особою ОСОБА_2 митниці ДФС відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №1873/50000/17 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Розгляд справи про порушення митних правил №1873/50000/17 призначено на 10 січня 2018 року об 11:00 годині, про що зроблено відповідний запис у протоколі, який було направлено на адресу громадянина ОСОБА_1 в порядку ст. 494 МК України.

Примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 26 грудня 2017 року, згідно поштового повідомлення про вручення.

15 грудня 2017 року на адресу митниці надійшов лист від ОСОБА_1, в якому він повідомив про відсутність правових підстав для задоволення вимог, які викладені у викликах ОСОБА_2 митниці ДФС (лист - виклик від 06 вересня 2017 року №9452/10/15-70-20-01 та від 22 листопада 2017 року №12645/10/15-70-20-01). Та повідомив, про готовність надати пояснення та відповідні письмові докази.

На підставі зазначеного листа ОСОБА_2 митниця ДФС ще раз викликала громадянина ОСОБА_1 на 17 січня 2018 року о 10:00 годині для надання пояснень та перенесла розгляд справи про порушення митних правил №1873/50000/17 на 17 січня 2017 року об 11:00 годині.

Тому, справу про порушення митних правил №1873/50000/17 було розглянуто 17 січня 2017 року в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 526 МК України.

Розгляд та винесення постанови у справі про порушення митних правил №1873/50000/17 без участі ОСОБА_1 не впливає на наявність в діях громадянина ОСОБА_1 П ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи на те, що він був неодноразово повідомлений про дату і місце розгляду матеріалів, мав можливість надати свої заперечення, оскільки був повідомлений про право надання пояснень, однак зазначеним правом не скористався, що вказує на зловживання правом на особисту участь у розгляді справи.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно із ст. 498 МК України особи, які притягуються до відповідальності мають право давати усні і письмові пояснення, а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Крім того, особи, що притягуються до відповідальності зобов’язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 467 МК України передбачено процесуальні строки притягнення особи до відповідальності, що складають 6 місяців.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням за яке передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ст. 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе: виконання процесуальних дій, серед яких, зокрема, складення протоколу про порушення митних правил; розгляд справи про порушення митних правил органами доходів і зборів або місцевими судами; винесення постанов; перегляд постанов у зв'язку з оскарженням.

Тобто, процедура винесення постанови передує процедура складання протоколу про порушення митних правил та розгляд цієї справи.

За частиною 1 статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. (Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил (ч. 2 ст. 526 МК України).

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч. 4 ст. 526 МК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання; зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Аналіз положень даних статей, свідчить про обов’язковість сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду (п. 4 ч. 1 ст. 531 МК України).

Статтею 91 МК України встановлено, що до товарів, які переміщуються від пункту пропуску на митну територію України до органу доходів і зборів розташованого на митній території України застосовується митний режим «транзит, а саме внутрішній транзит (каботаж).

Відповідно до ст. 90 МК України митний режим транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики і сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

Згідно до ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні . Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1873/50000/17 від 17.01.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 8500,0 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 19, 62, 68 Конституції України, ст. ст. 122, 251, 254, 268, 280, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 4, 90, 91, 93, 95, 191, 193, 277, 284, 293, 458, 459, 467, 485, 486, 495, 498, 470, 526, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 6, 8, 10, 19, 46, 72, 77, 90, 205, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (м. Одеса. вул. Івана і ОСОБА_8, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717) про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1873/50000/17 від 17.01.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 8500,0 грн. – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У зв’язку з проголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 16 травня 2018 року.

Суддя Гуревський В.К.