Постанова № 74007225, 14.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 283/1987/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2-представника позивача ОСОБА_3 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "04" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Тимошенко А.О. в м. Малин, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_3 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив визнати протиправною відмову Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні йому, пенсії за віком на умовах, визначених ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на п'ять років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 01 січня 1993 року проживала у цій зоні не менше чотирьох років; зобов'язати відповідача розглянути подану ним заяву про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що ОСОБА_3 належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 03.10.2017 року.

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 04.12.2017 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач 30.08.2017 року звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років на підставі ст. 55 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках та є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Листом від 30.08.2017 року за № 3779/03.2 відповідач відмовив ОСОБА_3 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку із відсутністю посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1991 роках.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким адміністративний позов частково задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Вимогами статті 15 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 року "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Частиною другою статті 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що мають право на призначення пенсії з зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

З зазначеної норми закону вбачаються альтернативні підстави для призначення пенсії з зниженням пенсійного віку: або постійне проживання, або постійна робота.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 ( із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-2) (далі- Порядок №22-1). До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1. Паспорт і довідку податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те. що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;

2. Документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання

тощо);

3. Довідку про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року;

4. Документи про місце проживання (реєстрації) особи.

5. Документи, які засвідчують особливий статус особи

Відповідно до пункту 2.14. Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, приймається копія відповідного посвідчення встановленого зразка або інший документ, який підтверджує проживання, роботу (навчання) особи на території такого населеного пункту.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З наведеного слідує, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчують особливий статус особи - посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1988-1992роках.

Орган, що призначає пенсію при прийманні документів вправі перевірити його зміст і належне оформлення.

Відповідно до частини 4 статті 65 "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (редакції станом на дату видачі позивачу райдержадміністрацією посвідчення -26.04.1993 року) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМ України №501 від 25 серпня 1992 р. (чинної на момент видачі названого посвідчення) та Постанови КМ України від 20.01.1997 року №51 "Про поряд ок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

За таких обставин, беззаперечно органом до повноважень якого віднесено видачу обумовлених посвідчень є обласні державні адміністрації.

Відповідно до Постанови КМ України від 23 липня 1991 р. №106 населений пункт с.Владівка Малинського району Житомирської області відносились до зони посиленого радіологічного контролю.

Матеріали справи свідчать, що позивач не подавав до управління копії посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, в зв'язку з його втратою. При цьому ним подано довідку, з якої слідує, що відповідне посвідчення ним отримувалося.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VIII внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме ст. 2 виключено зону посиленого радіологічного контролю. Цим же Законом статті 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та 23 (Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено.

З наведеного слідує, що населений пункт, у якому проживав позивач з моменту прийняття названого закону втратив правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача із переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати дублікат посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

Відтак, позивач фізично позбавлений можливості надати дублікат посвідчення.

Наведені обставини судом першої інстанції взяті до уваги не були.

Однак, вирішуючи даний спір колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для встановлення пільг і компенсацій визначається така категорія осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Частиною 3 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з 01.01.1986 року по 24.10.1989 року та з 02.11.1990 року по даний час проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8). Факт його роботи у вищевказаний період у зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується: архівною довідкою № 406 від 31.07.2017 року (а. с. 9) та копією трудової книжки (а. с. 10). Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Малинської РДА № 17/10-12/104 від 09.08.2017 року (а.с.7) ОСОБА_3 отримав посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії В-І №151819 від 26.04.1993 року (категорії 4), яке в подальшому було втрачено.

Отож, з наведених доказів слідує, що позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Згідно абз.4 ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач станом на 01.01.1993року прожив або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років.

Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Відтак, Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовлено відповідачу у призначенні пенсії з підстав відсутності посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2-представника позивача ОСОБА_3 задовольнити, постанову Малинського районного суду Житомирської області від "04" грудня 2017 р. скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні йому пенсії за віком на умовах, визначених нормою ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зниженням пенсійного віку на п'ять років, як особі, яка постійно проживала (працювала) у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 01 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років.

Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що ОСОБА_3 належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 03.10.2017 року.

Стягнути з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 1344 грн. сплаченого ним судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "14" травня 2018 р.