Постанова № 74007220, 16.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2549/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

16 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року (повний текст виготовлено 31.01.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі Вінницьке ПОУПФУ) в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії № 2050 від 05.12.2017 року про відмову призначенні пенсії та зобов'язати призначити йому пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, з 30.11.2017 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Вінницького ПОУПФУ №2050 від 05.12.2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Вінницьке ПОУПФУ призначити ОСОБА_2 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років, з 30.11.2017 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем для підтвердження факту ліквідації на Чорнобильскій АЕС не надано документів, передбачених Постановою Правління Пенсійного фонду України “ Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій” від 25.11.2005 р №22-1 та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

28.03.2018 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача, доводи якого, аналогічні тим, які викладені в позові.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, надавши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.01.2017 року ОСОБА_2 виповнилося 50 років. 30.11.2017 року він звернувся до Вінницького ПОУПФУ з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом із заявою про призначення пенсії надав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, трудову книжку, архівну довідку №5752/35 від 17.02.1993 року, видану Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, військовий квиток та довідку №54 Вінницької облдержадміністрації про те, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 05 грудня 2017 року (протокол № 2050) позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з тим, що відсутні первинні документи, які підтверджували б роботу в зоні відчуження.

Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем надано достатньо документів для підтвердження факту його перебування в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.15 Закону України від 17.06.1993 року № 3284-12 «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №3284-12) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Водночас, статтею 12 Закону № 3284-12 визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки-після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Статтею 9 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках-не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

З частини 1 статті 55 Закону 796-ХІІ слідує, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 65 Закону № 796-ХІІ посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій; порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі Порядок № 22-1) передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Отже, відповідно до вказаного Порядку № 22-1, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до п.3 цього Порядку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія ОСОБА_3 цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Як вбачається із записів трудової книжки позивача БТ-ІІ №0679370 та копії трудового договору, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, загальний трудовий стаж останнього складає 22 роки 3 місяці. До стажу роботи не враховані періоди, оскільки: з 06.07.1987 по 04.07.1988 рр.-звільнення не завірене підписом відділу кадрів (згідно трудової книжки); з 25.10.1988 по 01.03.1990 рр.- відсутні накази на прийняття та звільнення з роботи (згідно трудової книжки); з 01.03.1990 по 20.11.1990 рр.- відсутні номери протоколів на прийняття та звільнення з роботи (згідно трудової книжки); з 30.12.1995 по 22.10.1997 рр.-виправлення в прийнятті на роботу, не завірене печаткою (згідно трудової книжки).

Таким чином, до загального трудового стажу позивача, відповідачем зараховано 17 років 6 місяців 24 дні, що є достатнім для призначення пенсії, відповідно до статті 55 Закону 796-ХІІ, за умови підтвердження участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Так, відповідно до посвідчення ОСОБА_4 А №852535, виданого 07.06.1991 року ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії в 1986 році.

Отже, з вищевказаного посвідчення вбачається, що позивач відноситься до кола осіб , які мають право на пенсію зі зниженим пенсійним віком, відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявне посвідчення ОСОБА_4 А 297482 від 15 лютого 1995 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії, на правій сторінці якого наявні штамп "перереєстровано" та запис про дату перереєстрації за підписом керівника, який скріплений печаткою. Вказане свідчить про те, що тимчасовою комісією утвореною на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" проводилась перевірка правомірності видачі посвідчення позивачу, і сумнівів щодо правильності його видачі у комісії не було.

Окрім того, в якості доказів по справі, позивачем надано суду наступні документи:

-архівну довідку №5752/35 від 17.02.1993 року, яка видана Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу, в якій зазначено що з 16.06.1986 року по 12.07.1986 року позивач в складі військової частини 55064 (м. Диброва), виконував задачі по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, а також в населених пунктах Журба - 20.06., 25.06., Долгий лес 28.06, 04.07,07.07;

-військовий квиток НК №5275012 в якому міститься інформація про те, що з 16.06.86 по 12.07.86 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

-Довідку №54 Вінницької облдержадміністрації, згідно якої ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає вірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при поданні заяви про призначення пенсії відповідно Закону № 796-ХІІ ОСОБА_2 надав Вінницькому ПОУПФУ всі необхідні документи, які засвідчують його статус учасника ліквідації наслідків, а відтак останній безпідставно прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, мотивуючи її відсутністю підтверджуючих документів про роботу в зоні відчудження.

Враховуюючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на дострокове призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6