Ухвала суду № 74007083, 16.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

16 травня 2018 р.Справа № 816/40/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М. по адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Костенко Г.В.) від 23.02.2018 р. (повний текст рішення виготовлений 23.02.2018 р.) по справі № 816/40/18

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; визнати протиправним та скасування рішення від 06.12.2017 р. № 626 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1; зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2017 р., з урахуванням проведених виплат, на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 р. по справі № 816/40/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про відвід колегія суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що під час розгляду аналогічної справи № 816/247/18 10.05.2018 р. колегією суддів у складі: головуючого судді Макаренко Я.М., суддів Бартош Н.С., суддів Мінаєвої О.М. відхилені та не прийняті до уваги висновки семантико-текстуальної експертизи № 101/17 від 26.12.2018 р. Також заявник вказав, що суддями на основі власних умовиводів та суджень, щодо предмету до якого судді не мають ні спеціальних знань, ні навичок ні відповідної кваліфікації, заперечуються висновки наукового дослідження експерта у відповідній галузі знань. Висновки семантико-текстуальної експертизи №101/17 від 26.12.2017 р є доказом і по даній справі тому невірна правова оцінка цього доказу викликає сумнів щодо об'єктивності та неупередженості колегії суддів, а тому заявник вважає, що постанова колегії суддів не ґрунтувалась на науковому підході до вирішення справи, а ґрунтується на суб'єктивному баченні суддів.

Наведені вище обставини, на думку представника позивача, свідчать про упередженість колегії суддів та є об'єктивно обґрунтованими.

Колегія суддів, вивчивши доводи поданої заяви, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.

З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, заява про відвід фактично ґрунтується виключно на доводах про те, що у представника виникли сумніви щодо неупередженості колегії суддів, у зв'язку з ухваленням цією колегією рішення в аналогічній справі не на користь позивача у справі (справа № 816/247/18).

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, наведені позивачем у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу колегії суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М. є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М. по адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 р. по справі № 816/40/18.

Зупинити провадження у справі № 816/40/18 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - до вирішення питання про відвід колегії суддів.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.