Постанова № 74006915, 10.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3656/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Сіренко О.І. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

позивача та представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника позивачів - ОСОБА_3

представника відповідача - Репети Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018р. (суддя Мельников Р.В., м. Харків, повний текст рішення складено 16.02.2018 р.) по справі № 820/3656/17

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

про визнання неправомірною діяльності, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (далі по тексту - позивачі, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11) звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Головне управління), в якому, з урахуванням уточнень, просили суд:

- визнати неправомірною діяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяв позивачів щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими № НОМЕР_1 площею 2,0000 га, № НОМЕР_2 площею 1.9246, га, № НОМЕР_3 площею 2.0000 га. № НОМЕР_4 площею 2.0000 га, № НОМЕР_5 площею 2.0000 га та скасувати накази відповідача, які надані громадянам: ОСОБА_13 № 9954-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_14 № 9974-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_12: № 9960-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_16 № 9971-СГ від 14.06.2017 року на спірні земельні ділянки;

- скасувати накази про надання дозволів на розробку проектів землеустрою та відведення у власність № 9839-СГ від 14.06.2017 року, кадастровий № НОМЕР_6, ОСОБА_18, № 9841-СГ від 14.06.2017 року кадастровий № НОМЕР_7, ОСОБА_19, №9845-СГ від 14.06.2017 ОСОБА_20 № НОМЕР_8;

- зобов'язати відповідача виконати вимоги законодавства щодо належного розгляду заяв (клопотань) позивачів щодо надання дозволів на розробку проектів та відведення їм земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств, розташованих на території Пархомівської сільської ради.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 року об'єднано в одне провадження два самостійних провадження в адміністративних справах № 820/3656/17 та № 820/3660/17.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, про визнання неправомірною діяльності, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, які надані громадянам: ОСОБА_13 № 9954-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_12 № 9960-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_18 №9839-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_19 №9841-СГ від 14.06.2017 року, ОСОБА_20 №9845-СГ від 14.06.2017. Роз'яснено позивачам, що вони мають право звернутись із відповідним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо належного розгляду заяв ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок кадастрові НОМЕР_1 площею 2.0000 га, НОМЕР_2 площею 1.9246 га, НОМЕР_3 площею 2.0000 га, НОМЕР_4 площею 2.0000 га, № НОМЕР_5 площею 2.0000 га, розташованих на території Пархомівської сільської ради.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо належного розгляду заяв ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути заяви ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачами - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 820/3656/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказів відповідача, які надано ОСОБА_14 № 9974-СГ від 14.06.2017 та ОСОБА_16 № 9971-СГ від 14.06.2017 та ухвалити нове судове рішення у зазначеній частині, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивачі, посилаючись на ст. 118 Земельного кодексу України, ст. 24 Конституції України, ст.ст. 1. 7 Загальної декларації прав людини, Положення про ГУ Держгеокадастру у Харківській області, та обставини надання Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області гр. ОСОБА_14 та ОСОБА_16 дозволів на розроблення документації із землеустрою, шляхом прийняття наказів від 14.06.2017 № 9971-СГ та № 9974-СГ, вказують, що ОСОБА_5 та ОСОБА_16, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_14, звернулися до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, додавши при цьому до заяв ідентичні пакети документів. Проте, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, утримавшись від прийняття рішення за результатами розгляду заяв позивачів, задовольнило такі заяви ОСОБА_14 та ОСОБА_16 За таких обставин, на думку апелянтів, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, утримавшись від прийняття рішення за результатами розгляду їх заяв та задовольнивши такі заяви ОСОБА_16 та ОСОБА_14, здійснило обмеження гарантованих Загальною декларацією прав людини та Конституцією України прав позивачів на рівність перед законом, натомість безпідставно та невмотивовано постановивши у більш привілейоване становище ОСОБА_16 та ОСОБА_14

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 820/3656/17 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач, з посиланням на ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про особисте селянське господарство", вказує, що Головним управлінням на всі заяви позивачів були надані відповідні відповіді, а тому суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо належного розгляду позивачів. Також апелянт вказує, що на спірні земельні ділянки Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області надані дозволи на розробку проектів землеустрою третім особам. Крім того апелянт, з посиланням на те, що Головне управління користується незалежним дискреційним правом щодо прийняття рішень, які стосуються розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Харківської області відповідно до наданих йому повноважень згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, вказує на відсутність у суду підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача розглянути заяви позивачів про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивачів, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення в цій частині без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, представника позивачів та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 25.05.2017 року ОСОБА_2, діючи від імені позивача ОСОБА_11, звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га за рахунок земель Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області за межами населених пунктів. Також вказано, що земельною ділянкою позивач користується з 1992 року на підставі державного акту. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 166).

Також, 25.05.2017 року ОСОБА_2, діючи від імені позивача ОСОБА_10, звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,44 га за рахунок земель Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області за межами населених пунктів. Також вказано, що земельною ділянкою позивач користується з 1997 року на підставі державного акту. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 167).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про розгляд заяви від 22.06.2017 року №М-13724/0/6-14821/0/21-17 на ім'я ОСОБА_2 (для інформування ОСОБА_10 та ОСОБА_11) повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою передбачено формування переліку земельних ділянок та визначення площі земельних ділянок, які передаються в межах норм безоплатної приватизації на території області за формулою, в залежності від площі земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території області у кварталі, що передував поточному кварталі. Також вказано, що у другому кварталі 2017 року по Харківській області площа земельних ділянок, які будуть передаватися у межах норм безоплатної приватизації складає 97,5 га. При цьому, вказана Стратегія передбачає надання дозволів на розроблення документації із землеустрою із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації насамперед учасникам антитерористичної операції, з огляду на що Головне управління утримується від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції (т.1 а.с. 23).

Крім того, 30.05.2017 року ОСОБА_1, як учасник антитерористичної операції, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про розгляд заяви від 23.06.2017 року №Ч-18840/0/6-15968/0/21-17 на ім'я позивача з посиланням на набрання чинності 17.06.2017 року постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 повідомлено про необхідність звернення до Харківської обласної громадської організації "Спілка ветеранів АТО" для подальшого включення в перелік учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих воїнів, які потребують реалізації першочергових прав на землю (т.1 а.с. 28).

Також судом встановлено, що 19.05.2017 року ОСОБА_2, діючи від імені позивача ОСОБА_6, звернувся на підставі ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, ч.8 ст.55 Закону України "Про землеустрій" із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за межами населених пунктів Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 169).

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2017 року ОСОБА_2, діючи від імені позивача ОСОБА_8, звернувся на підставі ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, ч.8 ст.55 Закону України "Про землеустрій" із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка розташована за межами населених пунктів Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 170).

Також судом встановлено, що 19.05.2017 року ОСОБА_2, діючи від імені позивача ОСОБА_9, звернувся на підставі ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, ч.8 ст.55 Закону України "Про землеустрій" із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 171).

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2017 року ОСОБА_2, діючи від імені позивача ОСОБА_5, звернувся на підставі ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, ч.8 ст.55 Закону України "Про землеустрій" із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована за межами населених пунктів Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 172).

Також судовим розглядом встановлено, що 19.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся на підставі ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, ч.8 ст.55 Закону України "Про землеустрій" із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за межами населених пунктів Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.2 а.с. 173).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про розгляд заяв від 13.06.2017 року №Ч-13087/0/6-12622/0/21-17 на ім'я позивача ОСОБА_2 (для інформування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9) повідомлено, що з метою недопущення порушень вимог законодавства та необхідністю виконання вимог п.7 ст. 118 Земельного кодексу України запропоновано до наданих матеріалів надати детальну інформацію щодо подальшого використання земельної ділянки, з урахуванням вимог Закону України "Про особисте селянське господарство" (т.2 а.с. 67).

ОСОБА_2 27.06.2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та НАЗК направлено лист, в якому з посиланням на норми діючого законодавства вказано прохання терміново прийняти остаточне рішення по поданим заявам ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (т.2 а.с. 174).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.07.2017 року №Ч-19730/0/6-18325/0/21-17 ОСОБА_2 повідомлено про те, що Головним управлінням розглянуто лист стосовно повторного розгляду листів громадян та вказано, що ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено подання громадянами, зацікавленими в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, крім іншого, для ведення індивідуального садівництва, у межах норм безоплатної приватизації, клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. При цьому у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та таке клопотання повинно відповідати загальним вимогам, передбаченим Законом України "Про звернення громадян" та, у даному випадку, враховувати положення Закону України "Про особисте селянське господарство". Також відповідачем вказано, що надісланий лист не є клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та, відповідно, не є підставою для прийняття Головним управлінням відповідних рішень.

Вважаючи, що відповідач не здійснив належного розгляду заяв про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та діяв, на думку позивачів, всупереч норм Земельного кодексу України, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головним управління Держгеокадастру у Харківській області не розглянуто по суті заяви позивачів щодо відведення їм земельних ділянок, за результатами чого не надано відповідних дозволів чи вмотивованої відмови у відведенні земельної ділянки, як того вимагають положення ч.7 ст.118 ЗК України, що, в свою чергу вказує на порушення суб`єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивачів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які надані громадянам: ОСОБА_14 № 9974-СГ від 14.06.2017 року та ОСОБА_16 № 9971-СГ від 14.06.2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що останні у встановленому законодавством порядку звернулися до відповідача, з наданням законодавчо визначеного переліку документів, та дійшов висновку, що виділення земельних ділянок відповідачем на підставі спірних наказів не суперечить вимогам чинного законодавства, вчинено у спосіб з урахуванням законодавчо наданих повноважень Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521, у підпункті 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, можливості утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чинним законодавством не передбачено.

Дослідивши зміст листів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.06.2017 року №М-13724/0/6-14821/0/21-17 та від 22.06.2017 року №М-13724/0/6-14821/0/21-17 колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413, та необхідність звернення заявника до Харківської обласної громадської організації "Спілка ветеранів АТО" для подальшого включення в перелік учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих воїнів, які потребують реалізації першочергових прав на землю, не можуть слугувати підставою для утримання від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з огляду на положення ч.7 ст.118 ЗК України, яким передбачено або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або, відповідно - відмову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, на законодавчому рівні відсутнє таке визначення цільового призначення земельної ділянки як "для передачі у власність учасникам АТО".

Поряд з цим, безумовно, чинним законодавством передбачено пільги для учасників бойових дій та прирівняних до них.

Так, п.14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що учасникам бойових дій надаються, зокрема, пільги, щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

В свою чергу, чинним законодавством не визначено критерії пріоритетності того чи іншого заявника саме на стадії процесу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Крім того, вищевказані пільги стосуються першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, проте, у спірних правовідносинах іде мова про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення.

При цьому, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано будь - яких доказів на підтвердження того факту, що земельні ділянки, відносно яких позивачами подано заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, заплановані для відведення конкретним учасникам АТО або членам сімей загиблих.

Враховуючи приписи п.б ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачами - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, розмір земельних ділянок відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяв позивачів не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, а крім того, позивачами було подано разом з заявою необхідний пакет документів, у відповідача не було законних підстав для утримання від прийняття відповідного рішення, що суперечить вищезазначеним нормам права.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управління Держгеокадастру у Харківській області в листах від 22.06.2017 року №М-13724/0/6-14821/0/21-17 та від 22.06.2017 року №М-13724/0/6-14821/0/21-17 не розглянуто по суті заяв позивачів від 25.05.2017 року та 30.05.2017 року щодо відведення їм земельних ділянок, за результатами чого не надано відповідних дозволів чи вмотивованої відмови у відведенні земельної ділянки, як того вимагають положення ч.7 ст.118 ЗК України, що, в свою чергу вказує на порушення суб`єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивачів.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав, враховуючи встановлені судовим розглядом обставини, вийти за межі позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо належного розгляду заяв ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

З приводу позовних вимог позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання неправомірною діяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяв позивачів щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими № НОМЕР_1 площею 2,0000 га, № НОМЕР_2 площею 1.9246, га, № НОМЕР_3 площею 2.0000 га. № НОМЕР_4 площею 2.0000 га, № НОМЕР_5 площею 2.0000 га, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.06.2016 року №Ч-9506/0/6-10021/0/21-16 "Про розгляд заяви", наданої ОСОБА_2, вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_9, не надана у користування та обліковується як землі запасу. Також вказано, що на час надання відповіді Головним управлінням, вирішується питання щодо включення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_10) до відповідного переліку таких, права на яку можуть бути продані на земельних торгах (т.2 а.с. 89).

При цьому, відповідно до відповіді Відділу Держгеокадастру у Краснокутському районі від 13.09.2016 року №Ч-163/0-151/6-16 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_9 не включена до переліку земельних ділянок, права на які підготовлені для продажу на аукціоні (т.2 а.с. 88).

Під час судового розгляду справи встановлено, що на особистому прийомі у начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 21.09.2016 року розглянуто питання про надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9, розташовано за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, у зв'язку з чим позивачем ОСОБА_2 26.09.2016 року до відповідача було подано відповідну заяву (т.2 а.с. 87).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.10.2016 року №11621-СГ "Про надання згоди на поділ земельної ділянки" надано ОСОБА_2 згоду на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 9,9246 га (кадастровий номер НОМЕР_9) (т.2 а.с. 86).

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення ОСОБА_2 приватною організацією у сфері землеустрою було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з кадастровим номером НОМЕР_9, результаті чого утворено земельні ділянки з кадастровими № НОМЕР_1 площею 2,00 га, НОМЕР_5 площею 2,00 га, № НОМЕР_3 площею 2,00 га, № НОМЕР_4 площею 2,00 га, № НОМЕР_2 площею 1,9246 га.

Судом встановлено, що вказані обставини слугували підставою для звернення позивачів до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) стосовно тих земельних ділянок, які утворилися за результатами поділу, відповідно до положень ч.8 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" , якою передбачено, що у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

При цьому, як встановлено судовим розглядом, відповідачем листом було повідомлено позивачів, що з метою недопущення порушень вимог законодавства та необхідністю виконання вимог п.7 ст. 118 Земельного кодексу України до наданих матеріалів надати детальну інформацію щодо подальшого використання земельної ділянки, з урахуванням вимог Закону України "Про особисте селянське господарство".

На підставу необхідності надання позивачами такої інформації у листі з посиланням на положення ст. 6 Закону України "Про особисте селянське господарство" вказано, що використання майна особистого селянського господарства може бути пов'язане з містобудівними потребами, розведенням свійських тварин і птиці, необхідністю утилізації продуктів їх життєдіяльності, утилізації продуктів переробки сільськогосподарської продукції, розміщенням рекреаційних зон при наданні послуг сільського зеленого туризму, що в свою чергу може суперечити генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державним санітарним нормам та вимогам інших законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Проте, слід зазначити, що зі змісту поданих позивачами заяв вбачається, що останні були подані щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність, а отже доводи відповідача щодо можливої суперечності ведення особистого селянського господарства позивачів генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, не можуть вважатися судом належними підставами для не розгляду поданих заяв.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управління Держгеокадастру у Харківській області в листі від 13.06.2017 року №Ч-13087/0/6-12622/0/21-17 не розглянуто по суті заяв позивачів, як того вимагають положення ч.7 ст.118 ЗК України, що, в свою чергу вказує на порушення суб`єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивачів, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивачів про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо належного розгляду заяв ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок кадастрові НОМЕР_1 площею 2.0000 га, НОМЕР_2 площею 1.9246 га, НОМЕР_3 площею 2.0000 га, НОМЕР_4 площею 2.0000 га, № НОМЕР_5 площею 2.0000 га, розташованих на території Пархомівської сільської ради.

Водночас, як встановлено судовим розглядом на земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_12 вже зареєстроване речове право власності.

Верховним судом України у своїй позиції щодо розмежування підвідомчості розгляду земельних спорів між адміністративною, цивільною та господарською юрисдикцією у правових висновках, викладених у постановах від 11.11.2014 у справі № 21-493а14 та від 09.12.2014 у справі № 21-308а14, вказано, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Отже, Верховним судом України вказано, що право цивільне виникає лише після прийняття рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду.

На разі, судовим розглядом встановлено, що позивачами шляхом пред'явлення даного позову, в частині позовних вимог, що розглядається судом після прийняття ухвали суду від 06.02.2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог, не заявляються вимоги стосовно перевірки судом правильності формування волі відповідача щодо розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї позивачам, тобто реалізації функції відповідача щодо розпорядження земельними ділянками. Натомість позивачі просять суд перевірити законність діяльності Головного управління Держгеокадастру у Харківській області під час здійснення владних управлінських функцій при розгляді звернень про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути заяви ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відносно позовних вимог позивачів про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які надані громадянам: ОСОБА_14 № 9974-СГ від 14.06.2017 року та ОСОБА_16 № 9971-СГ від 14.06.2017 року, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2017 ОСОБА_22, діючи в інтересах ОСОБА_14, керуючись статтями 118, 121 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання земельної ділянки у власність із раніше сформованої земельної ділянки загальною площею 9,9246 га, кадастровий номер НОМЕР_9. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.3 а.с. 46-52).

Підстав для прийняття рішення про відмову у передачі земельних ділянок у користування Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не виявлено.

За результатами розгляду вказаної заяви наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 9974-СГ від 14.06.2017 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано гр. ОСОБА_14 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області (т.3 а.с. 45).

Також з матеріалів справи вбачається, що 10.05.2017 ОСОБА_22, діючи в інтересах ОСОБА_16, керуючись статтями 118, 121 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання земельної ділянки у власність із раніше сформованої земельної ділянки загальною площею 9,9246 га, кадастровий номер НОМЕР_9. До заяви було додано необхідний пакет документів (т.3 а.с. 39-44).

Підстав для прийняття рішення про відмову у передачі земельних ділянок у користування Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не виявлено.

За результатами розгляду вказаної заяви наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 9971-СГ від 14.06.2017 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано гр. ОСОБА_14 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області (т.3 а.с. 45).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що треті особи ОСОБА_14 та ОСОБА_16 у встановленому законодавством порядку звернулися до відповідача, а саме з наданням законодавчо визначеного переліку документів. Отже, виділення земельних ділянок відповідачем на підставі спірних наказів відповідача не суперечить вимогам чинного законодавства, вчинено у спосіб з урахуванням законодавчо наданих повноважень Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що гр. ОСОБА_16 та ОСОБА_14 безпідставно та невмотивовано поставлені відповідачем у більш привілейоване становище ніж позивачі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не можуть слугувати підставою для скасування наказів про надання третім особам дозволу на розроблення документації із землеустрою, які видано відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 по справі № 820/3656/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 15.05.2018.