Ухвала суду № 74006831, 08.05.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________08.05.2018

Справа № 520/1731/18

н\п 1-кп/490/462/2018

У Х В А Л А

08 травня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.,

при секретарі Тихонюку В.В.

за участю прокурора Тімонова Є.Д. та обвинуваченого ОСОБА_1

під час підготовчого судового засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 22017160000000236, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 294 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У підготовчому судовому засіданні щодо вказаного вище обвинувального акту 08 травня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про усунення порушення його прав, у тому числі на захист, зокрема просив розмітити його в залі судового засідання поряд з його захисником на лаві для представників сторони захисту.

Зокрема, обвинувачений послався на те, що він утримується у залі судового засідання в скляній кабіні, де йому погано чути та бачити учасників процесу, що обмежує його пряму участь у судовому засіданні, а крім цього він позбавлений під час судового засідання можливості конфіденційно спілкуватися зі своїм захисником, знаходячись поруч із ним.

Посилаючись на вказане та на необхідність дотримання принципу презумпції невинуватості, ОСОБА_1 просив суд забезпечити можливість його перебування під час підготовчого судового засідання не у вказаному вище спеціальному спорудженні, а поряд зі своїм захисником на лаві для представників сторони захисту.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечував, посилаючись на те, що воно є передчасним.

Вислухавши думки учасників процесу з приводу вказаного вище клопотання обвинуваченого, суд дійшов наступного.

Як слідує з ухвали від 12.03.2018 Київського районного суду м. Одеси у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано задля запобігання ризиків його переховування від суду, незаконного впливу на свідків, які станом на цей час не допитані судом, а також ризику продовження вчинення ним кримінальних правопорушень, подібних до тих, в яких він обвинувачується.

З наявних у матеріалах судового провадження документів слідує, що ОСОБА_1 не обвинувачується у безпосередньому вчиненні ним будь-яких насильницьких дії, є раніше не судимим, а отже суд не вбачає його небезпеки для суду, учасників процесу чи відвідувачів зали судового засідання при перебуванні обвинуваченого не у спеціально обладнаній світлозахисним склом кабіні для осіб взятих під варту.

У той же час, є очевидним, що перебування обвинуваченого у такій кабіні, оскільки останню не обладнано мікрофонами, пристосуваннями, призначеними для здійснення нотаток і роботи з документами, певною мірою обмежує його участь у судовому засіданні, а, крім цього, перешкоджає можливості конфіденційного спілкуванню обвинуваченого зі своїм захисником під час судового засідання.

З огляду на особу обвинуваченого, суть та характер висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає перебування обвинуваченого у вказаній кабінці обмежувальним заходом непропорційним тим ризикам, задля запобігання яким до ОСОБА_1 застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Такі умови утримання обвинуваченого під вартою в залі судового засідання є невиправданими будь-якою реальною загрозою для оточуючих з боку обвинуваченого.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні від 04.10.2016 Європейського суду з прав людини, ухваленому у справі "ОСОБА_2 проти Росії", Суд констатував порушенняст.ст. 3, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, у випадку, коли заявник, перебуваючи під вартою у зв'язку з обвинуваченням у ненасильницькому злочині та фактично не становлячи реальної загрози для оточуючих, у судовому засіданні утримувався у скляній кабіні, що позбавляло його можливості конфіденційно спілкуватися зі своїм захисником протягом судового розгляду, чим було порушено право заявника на ефективний захист від висунутого проти нього обвинувачення. Суд також констатував, що таке утримання не було виправданим будь-якою реальною загрозою для оточуючих з боку заявника, а тому, враховуючи принцип презумпції невинуватості, визнав вказане поводження із заявником таким, що принижує його людську гідність.

Враховуючи викладене, суд вважає утримання обвинуваченого у скляній кабінці під час судових засідань при розгляді цієї справи невиправданим заходом, який, враховуючи презумпцію невинуватості, принижує його людську гідність, обмежує певною мірою його участь у судовому засіданні та порушує його право на ефективний захист проти висунутого обвинувачення.

Відповідно до речення першого п. 23 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої спільним наказом № 613/785/5/30/29/67/68 від 26.05.2015 Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України,Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ, Державної судової адміністрації України та Генеральної прокуратури України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 червня 2015 року за № 698/27143 (далі - Інструкція), з моменту доповіді начальника варти головуючому в судовому засіданні або судді-доповідачу про доставлення обвинувачених (підсудних), засуджених у суд і до закінчення судового засідання всі вказівки головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) щодо тримання обвинувачених (підсудних), засуджених та їх конвоювання (у разі проведення окремих процесуальних дій поза межами приміщення суду) є обов'язковими для начальника варти.

Разом з тим, оскільки суд неодноразово стикався з невиконанням начальниками варти розпоряджень головуючого щодо розміщення обвинуваченого поруч з його захисником на лаві для представників сторони захисту, враховуючи також ті обставини, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 10 травня 2018 року і що прокурором подано клопотання про продовження цього строку, яке суд, згідно положень КПК України, зобов'язаний розглянути до спливу строку тримання під вартою, а, відповідно, черговий зрив судового засідання через відмову начальника варти виконати відповідну вказівку головуючого, може призвести до недодержання вимог КПК України щодо необхідності розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого до закінчення цього строку, суд не вбачає інших реальних механізмів забезпечення виконання цієї ухвали, ніж цією ж ухвалою зобов'язати начальників варти, яка здійснює конвоювання обвинуваченого ОСОБА_1 до зали судових засідань № 4 Центрального районного суду м. Миколаєва, і його охорону під час судових засідань, протягом усього часу судового провадження щодо зазначеного вище обвинувального акта розміщувати обвинуваченого ОСОБА_1 поряд з його захисником на лаві для представників сторони захисту.

Також, під час підготовчого судового засідання обвинуваченим було заявлено клопотання про зобов'язання ДУ "Миколаївській слідчий ізолятор" провести його повне медичне обстеження. При цьому, в обґрунтування такого клопотання обвинувачений послався лише на ту обставину, що останні чотири роки поспіль він безперервно перебуває під вартою. і

Прокурор проти задоволення цього клопотання заперечував, посилаючись на те, що воно є передчасним.

Вислухавши думку прокурора, суд вважає це клопотання обвинуваченого необґрунтованим, оскільки перебування особи під вартою навіть чотири роки поспіль безперервно, само по собі, не є підставою для його повного медичного обстеження, а тим більше для прийняття судом рішення про зобов'язання ДУ "Миколаївській слідчий ізолятор" провести таке обстеження. Будь-яких скарг на стан здоров'я в обґрунтування свого клопотання обвинувачений не повідомив, так само як не повідомив про те, що він звертався із заявою про проведення такого обстеження до адміністрації СІЗО і що у проведенні повного медичного обстеження йому було безпідставно відмовлено або його заяву залишено без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого щодо усунення порушень його права на справедливий судовий розгляд та права на захист - задовольнити.

Визнати неможливим продовження судового засідання за умови, що обвинувачений, перебуватиме у залі судового засідання в скляній кабіні, необладнаній мікрофонами, неоснащеній пристосуваннями для здійснення нотаток та роботи з документами, відокремлений від решти залу судового засідання склом, що обмежує в якійсь мірі його пряму участь у судовому розгляді, а також унеможливлює конфіденційні контакти з його захисником.

Зобов'язати начальників варти, яка здійснює конвоювання обвинуваченого ОСОБА_1 до зали судових засідань № 4 Центрального районного суду м. Миколаєва, і його охорону під час судових засідань, протягом усього часу судового провадження щодо зазначеного вище обвинувального акта розміщувати обвинуваченого ОСОБА_1 поряд з його захисником на лаві для представників сторони захисту.

Попередити начальників варти про кримінальну відповідальність за невиконання цієї ухвали суду, передбачену ст. 382 КК України.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зобов'язання ДУ "Миколаївській слідчий ізолятор" провести його повне медичне обстеження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий: