Постанова № 74006051, 08.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/303/18 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/591/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 54

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Савуляка Р.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Вовківа В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

встановила:

12.01.2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2018 року відкрито провадження у даній справі. Визначено проводити розгляд справи в спрощеному порядку. Справу призначено до судового розгляду.

Ухвалу суду оскаржив відповідач Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримався правил підсудності, чим порушив норми процесуального права.

Покликається на те, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходження.

Оскільки відповідач Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області є юридичною особою та зареєстрований за відповідною адресою в м. Дрогобичі, вважає, що справа повинна розглядатись Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.

Звертає увагу на те, що однією з позовних вимог позивач ставить стягнення моральної шкоди.

Стверджує, що жодного доказу реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_2 у м. Львові на АДРЕСА_1 у матеріалах справи немає, при цьому з декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2105 рік вбачається, що відповідач зареєстрована в м. Стебник, що на думку відповідача, є підставою для передання справи до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2018 року, справу передати на розгляд Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Вовківа В.Б. на підтримку доводів скарги, а також пояснення позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на заперечення таких, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення враховуючи таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява оформлена відповідно до статтей 175-177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження немає.

Враховуючи наявні матеріали справи та вимоги закону колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Положеннями ст. 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином, законодавець надав право позивачу на власний розсуд вибирати підсудність справ, у яких останній звертається, зокрема, з вимогами пов'язаними з трудовими правовідносинами.

Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись з позовом позивач визначила відповідачем Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, який є юридичною особою, при цьому просила скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду.

Таким чином, аналіз суб'єктивного складу та характеру спірних правовідносин свідчить, що даний спір виникає із трудових правовідносин, що відповідно до вимог процесуального законодавства можуть розглядатись за вибором позивача: за місцезнаходженням юридичної особи, або за місцем проживання чи перебування позивача.

В матеріалах справи, а саме в додатках до позовної заяви, стороною позивача надано копію паспорта ОСОБА_2, згідно з яким остання 23.12.2015 року зареєстрована за адресою м. Львові на АДРЕСА_1, яка за адміністративним поділом належить до Галицького району м. Львова (а.с. 111-113). Вказана адреса зареєстрованого місця проживання позивачки підтверджується довідкою з місця проживання по склад сім»ї та прописку № 131 від 11.04.2018 року, наданої на адресу апеляційного суду.

З реєстрації за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_2 знята 15.12.2015 року, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Наведене свідчить, що позов поданий до належного суду, оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким підсудна справа.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі та її підсудність Галицькому районному суду м. Львова, є правильним, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 10 травня 2018 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

Р.В. Савуляк