Рішення № 74005752, 19.03.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2711/17 Провадження № 2/450/553/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пустомитівська державна нотаріальна Львівської області,

про (предмет спору), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1 / 2 ідеальну частину житлового будинку (будинковолодіння) АДРЕСА_1,

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач є спадкоємцем за заповітом до майна своєї баби ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. За час свого життя вказаний спадкодавець, крім іншого, набула у власність право власності на 1 / 2 частину зазначеного вище будинку. У позасудовому порядку позивач здійснити спадкування не може, оскільки позивач проживав разом із спадкодавцем без реєстрації. Таким чином, право позивача на спадкування є порушеним.

Позиція відповідача: представник у судове засідання на виклик суду не з'явився.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

09.10. 2017 року ухвала суду про відкриття провадження у справі. 07.12. 2017 року клопотання представника відповідача про визнання позову; 10.01. 2018 року заява представника третьої особи про розгляд справи без його участі; 08.02. 2018 року вимога суду про витребування спадкової справи; 01.03. 2018 року повідомлення про відсутність спадкової справи; 19.03. 2018 року заява про уточнення позовних вимог; 19.03. 2018 року заява позивача про розгляд справи без його участі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

За час свого життя з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно, ОСОБА_3, крім іншого, набула право власності на 1 / 2 ідеальну частину будинковолодіння АДРЕСА_1, що підтверджується Реєстраційним посвідченням від 26.02. 1996 року.

Згідно заповіту ОСОБА_3 від 16.01. 2013 року, зареєстровано в реєстрі за № 1, остання на випадок своєї смерті всі свої майнові права заповіла ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.01. 2015 року. В день смерті ОСОБА_3, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, відкрилась його спадщина. Згідно вимог ч. 1 ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_3, крім іншого, увійшло право власності на 1 / 2 ідеальну частину житлового будинку (будинковолодіння) АДРЕСА_1. Згідно вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3.

Згідно повідомлення Пустомитівської державно нотаріальної контори від 01.03.2018 року № 139/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону України «Про нотаріат», п.п. 4.14, 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

З Довідки № 830 № 21.09. 2017 року, видана виконавчим комітетом Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області слідує, що ОСОБА_1 до дня смерті проживав із спадкодавцем с. Чорнушовичі, Пустомитівського району, Львівської області.

ОСОБА_1 протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявляв про відмову від спадщини. Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Зіставивши наведені норми цивільного закону, можна зробити висновок, що закон не вимагає від спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки така умова прийняття спадщини прямо визначена у законі лише для спадкоємця, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем. Так, закон не зобов'язує спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подати заяву про прийняття спадщини, оскільки умовою прийняття ним спадщини є лише відсутність відмови від неї. Тобто, якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця (ст. 1220 ЦК України) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від спадщини, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини він вважається таким що прийняв спадщину. Відтак, в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3.

Докази існування спадкоємців після смерті ОСОБА_3, які згідно вимог ст. 1241 ЦК України, мають право на обов'язкову частку у спадщині і претендують на спадщину після смерті ОСОБА_3 відсутні.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що спадкодавець за час свого життя розпорядився спадковим майном на випадок своєї смерті склавши заповіт на користь позивача; те, що позивач являється спадкоємцем після смерті спадкодавця за заповітом; те, що позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття ним спадщини після смерті спадкодавця; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем підставні та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2/, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1 / 2 ідеальну частину житлового будинку (будинковолодіння) АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складено 19.03.2018 року.

СуддяЄ. О. Данилів