Постанова № 74005654, 14.05.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/371/18

Провадження 2-а/382/27/18

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції у м. Бориспіль Єгорова Євгена Олеговича, м. Бориспіль Київської області, вул. Сергія Камінського, 4 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

Встановив:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції у м. Бориспіль Єгорова Євгена Олеговича, в котрій зазначено, що 07 березня 2018року на 45 км а/д Київ-Харків інспектором роти № 4 УПП у м. Бориспіль старшим лейтенантом поліції Єгоровим Є.О. було здійснено зупинку транспортного засобу ГАЗ-ЧАЗ 27521 "В" д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням та з незрозумілих на те причин було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 855706, згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення, так як в установленому законом порядку належний йому автомобіль не пройшов обов'язкового технічного контролю. Вважає, що висновок відповідача про те, що автомобіль ГАЗ-ЧАЗ 27521 "В" підлягає обов'язковому технічному контролю є безпідставним, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності на підставі ч. 3 ст.121 КУпАП, просив визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 855706 від 07.03.2018 року щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП протиправною та скасувати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив на позовну заяву, котрий обгрунтував наступним. Із доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що тип транспортного засобу «Загальний вантажний бортовий малотоннажний», а повна маса автомобіля позивача становить 3500 тонни, а отже необхідно проходити обов'язковий технічний контроль. Ч. 7 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: 1) для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; 2) для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку. Твердження позивача стосовно того, що його автомобіль легковий- є помилковим. Якщо автомобіль призначений для перевезення вантажів за своєю конструкцією та типом, то він є вантажним. Про це є відмітка або в техпаспорті, або в базі даних НАІС, а тому проходження техогляду є обов"язковим. Категорія "В" не визначає тип автомобіля, вона вказує категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, даним автомобілем може керувати водій з категорією "В", але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за своїм призначенням є вантажним, тому підпадає під вимоги закону. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником автомобіля НОМЕР_1 тип "Вантажопасажирський -В", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, (а.с.6). 07.03.2018 року відповідачем - інспектором роти № 4 УПП у м. Бориспіль старшим лейтенантом поліції Єгоровим Є.О. винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 855706 (а.с.10). Підставою для прийняття вказаної постанови стали наступні обставини: 07 березня 2018року о 15 год. 30 хв. на 45 км. а/д Київ-Харків ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, який своєчасно та в установленому законом порядку не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушено п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху. За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відповідач, керуючись ст.ст. 33, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. на підставі ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В даному випадку спірним є питання щодо наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, і яке є підставою для накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До висновку про порушення позивачем наведених норм відповідач дійшов з огляду на приписи ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та встановлений ним факт, що автомобіль, яким керував позивач, є вантажопасажирським, тобто призначеним для перевезення пасажирів та вантажів, а повна маса його становить 3500 тонн.

За позицією позивача на його транспортний засіб вимога щодо обов'язкового проходження технічного контролю не розповсюджується.

Відповідно до п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 №3353-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних відносин) обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"; Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

При системному аналізі ч.2 ст. 35 ЗУ "Про дорожній рух" та ст. 1 ЗУ "Про автомобільний транспорт" вбачається, що законодавець не дає визначення легковому автомобілю, що використовується для перевезення пасажирів або вантажів.

Так, в статті 1 ЗУ "Про автомобільний транспорт" законодавець дає визначення автомобільного транспортного засобу-колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій; автомобіля вантажного-автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів та автомобіля легкового -автомобіль, який за своєю конструкцією та оладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев"ять з місцем водія включно.

Але законодавство дає критерії визначення легкового автомобіля вантажопасажирського. Так, класифікація товарів здійснюється згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України.

Товарна позиція 8703 має назву "Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі" Товарна позиція 8704 має назву "Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів". Багатоцільові транспортні засоби можуть класифікуватися згідно з вимогами УКТЗЕД у товарній позиції 8703 або 8704 в залежності від конструктивних особливостей транспортного засобу. Багатоцільовий транспортний засіб типу фургон ("вантажопасажирський автомобіль-фургон") означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простоір якого може без контруктивних змін використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів (багажу).

МТЗ з 2 або 3-об"ємними кузовами легкових автомобілів класифікуються згідно з вимогами УКТЗЕД у товарній позиції 8703, наприклад, седан, хетчбек, універсал, інша назва: вантажопасажирський кузов автомобіля типу фургон, купе, кабріолет тощо. На базі зазначених кузовів існують комібіновані типи кузовів легкових автомобілів, наприклад, ландо, лімузин, фаетон-універсал тощо. МТЗ, поюудовані на основі цих комбінованих кузовів, також відносяться до товарної позиції 8703.

В залежності від контруктивних особливостей внутрішнього простору МТЗ типу фургон можуть бути виготовлені заводом-виробником у наступних модифікаціях, а саме: призначені для перевезення пасажирів (пасажирські); призначені для перевезення вантажів (вантажні); призначені для перевезення пасажирів і вантажів (багатоцільові транспортні засоби).

Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України винесено Постанову від 30.01.2012 № 137, якою затверджений Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів.

Відповідно до п.1 даного Порядку № 137 вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов"язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно положень п.3 Порядку № 137 періодичність проходження обов"язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.

В свою чергу у пп.15 п.2 Порядку № 137 визначено: транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами-підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку, за винятком транспортних засобів, що експлуатуються на умовах лізингу.

За визначеннями, наведеними у Законі України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (в редакції на момент виникнення спірних відносин): автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

У п. 3 Положенні про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08.05.93 № 340 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на певні категорії, серед яких категорії: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів).

З аналізу даної норми випливає, що автомобіль, яким керував позивач - ГАЗ-ЧАЗ 27521 "В" д.н.з. НОМЕР_1, типу Вантажопасажирський-В, повною масою 3500 кг конструктивно призначений для перевезення пасажирів, не містить одночасно ознак для класифікації в товарній позиції 8704, тобто не є багатоцільовим вантажним транспортним засобом, а тому підпадає під критерій легкового автомобіля, що використовується для перевезення пасажирів або вантажу і з урахуванням того, що він не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, як це визначено у пп.15 п.2 Порядку № 137, то відповідно не потребує обов'язкового технічного контролю.

За наведених обставин, суд вважає помилковим висновок відповідача, що автомобіль НОМЕР_1, належний позивачу підлягає обов'язковому технічному контролю, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності на підставі ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Отже, позовні вимоги про скасування постанови серії БР № 855706 від 07.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 9,122,242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 247 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції у м. Бориспіль Єгорова Євгена Олеговича, м. Бориспіль Київської області, вул. Сергія Камінського, 4 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 855706 від 07.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП протиправною та скасувати її.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Яготинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Литвин Л.І.