Рішення № 74005155, 11.05.2018, Тетіївський районний суд Київської області

11.05.2018 Провадження по справі № 2/380/152/18

Справа № 380/210/18

Рішення

Іменем України

11 травня 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «АРТЕМ-БАНК» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 53/15 від 20.08.2015 року в сумі 9960967,77 гривень, укладеним між ПАТ «АРТЕМ-БАНК» та ТОВ «Спецбудексплуатація», посилаючись на те, що відповідач, як поручитель за даним договором, ухиляється від виконання зобов’язання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 позовних вимог не визнав, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю за пропуском строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що 20.08.2015 року між публічним акціонерним товариством «АРТЕМ-БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудексплуатація» укладено договір про відкриття кредитної лінії № 53/15, відповідно до умов якого ПАТ «АРТЕМ-БАНК» відкрив ТОВ «Спецбудексплуатація» відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 8 000 000 гривень, зі сплатою процентів, виходячи з розміру процентної ставки 30% річних, термін користування кредитними коштами до 04.04.2016 року включно (а.с.5-12).

04.04.2016 року ПАТ «АРТЕМ-БАНК» та ТОВ «Спецбудексплуатація» уклали додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 53/15 від 20.08.2015 року, відповідно до умов якої за взаємною згодою збільшили ліміт кредитної лінії до 11 000 000 гривень та продовжили термін користування кредитом до 04.11.2016 року (а.с.15-16).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором 27.10.2016 року між ПАТ «АРТЕМ-БАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 53/15-3, згідно якого на останнього покладено солідарну із позичальником відповідальність за невиконання останнім своїх зобов’язань (а.с.17-18). Відповідно до п. 3.1 договору поруки, порука набирає чинності з дня підписання цього договору сторонами і закінчується з припиненням забезпеченого ним зобов’язання, а саме належним та повним виконанням боржником та/або поручителем зобов’язань за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ТОВ «Спецбудексплуатація» зобов?язань за кредитним договором від 20.08.2015 року, у останнього станом на 22.03.2017 року виникла заборгованість в загальному розмірі 9 960 967,77 гривень, що складається з 7 912 829,59 гривень простроченої заборгованості за основним боргом, 136 577,61 гривень поточних процентів за кредитом, 1 026 949,80 гривень прострочених процентів за кредитом, 818 553,47 гривень пені за несвоєчасне погашення кредиту, 66 056,64 гривень пені за несвоєчасне погашення процентів. Факт та сума боргу встановлена рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2017 року, яке набрало законної сили (а.с.19-26).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов’язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

З договору поруки від 27.10.2016 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 3.1 договору поруки) про його дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частинні першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Разом із тим позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов?язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред?явити вимогу про виконання зобо?'язання.

Якщо порука припинилася (у тому числі й на підставі непред'явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що право кредитора на пред'явлення вимоги до поручителя та обов'язок поручителя відповідати перед кредитором за порушене позичальником зобов'язання припинилися.

Отже, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

У кредитному договорі від 20.08.2015 року, укладеному між публічним акціонерним товариством «АРТЕМ-БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудексплуатація» на підставі додаткової угоди від 04.04.2016 року строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 04.11.2016 року. За таких обставин у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 05.11.2016 року і протягом наступних шести місяців. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Посилання представника позивача на те, що шестимісячний строк звернення до поручителя про виконання порушеного зобов'язання банком порушений не був, оскільки скориставшись своїм правом вимоги, в межах цього строку 28.03.2017 року ПАТ «АРТЕМ-БАНК» звертався до Святошинського районного суду м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд відхиляє.

Так, відповідно до статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ПАТ «АРТЕМ-БАНК», звернувшись до Святошинського районного суду м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, отримав ухвалу суду від 10.05.2017 року про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду. Ухвала набрала законної сили. Проте до Тетіївського районного суду Київської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 як поручителя за кредитним договором від 20.08.2015 року ПАТ «АРТЕМ-БАНК» звернувся лише 13.02.2018 року, тобто після спливу шести місяців з моменту права пред’явлення вимоги.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги АРТЕМ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.08.2015 року задоволенню не підлягають в зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Відповідно до статті 136 ЦПК України коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення судового рішення, якщо у встановлений судом строк судові витрати не були сплачені, витрати стягуються за судовим рішенням у справі.

Оскільки ухвалою судді Тетіївського районного суду Київської області від 05.03.2018 року ПАТ «АРТЕМ-БАНК» було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, на протязі часу розгляду справи вказані витрати сплачені не були, тому, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та ставки судового збору, визначені ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з ПАТ «АРТЕМ-БАНК» на користь держави 149414,52 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 136,141,258,259,263-265,268,273,354, п.9 ч. 1 перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 256, 261, 554, 559, 264 ЦК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» (код ЄДРПОУ 26253023, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 103) на користь держави 149414 (сто сорок дев’ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 52 коп. судового збору на рахунок 31215256700001 в ГУ ДКСУ у м. Києві, код за ЄДРПОУ - 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя: Т.П.Косович