Рішення № 74003791, 07.05.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2673/17

07 травня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої – судді: Флоряк Д.В.

секретаря: Буратчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1" звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором в сумі 3000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29 серпня 2014 року між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 379 про надання відповідачу за рахунок його коштів освітньої послуги з метою отримання відповідачем освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом 6.051301 «Хімічна технологія» з 5 семестру 3 курсу по 8 семестр 4 курсу. Відповідно до п. 4.2 Договору № 379 від 29.08.2014 року вартість навчання складає 6000,00 грн. за один навчальний рік (10 місяців). Згідно з п. 3.1 Договору № 379 від 29.08.2014 року відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим Договором. Відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 Договору № 379 від 29.08.2014 року відповідач був зобов'язаний до 06.02.2015 року внести плату у розмірі 3000,00 грн. за 6 семестр навчання. Однак, зазначені кошти на реєстраційний рахунок позивача не надходили. У зв"язку з цим позивач змушений звернутися в суд з позовом про стягнення суми заборгованості в судовому порядку з відповідача, а також судових витрат по справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 29.03.2018 року за клопотанням сторони позивача судове засідання по даній справі вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судових засіданнях, які проведені в режимі відеоконференції, позовні вимоги пітримали в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просять позов задоволити, стягнути з ОСОБА_2 на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1" 3000,00 грн. заборгованості за Договором № 379 від 29.08.2014 року та 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав письмовий відзив на позовну заяву, суду пояснив, що він свої зобов"язання перед навчальним закладом виконав і плату за навчання вніс вчасно, перерахувавши вказану суму коштів 30.01.2015 року через відділення банку "Надра", яке розташоване в м.Києві по вул. Політехнічній, однак у зв"язку з тим, що 05.02.2015 року ПАТ «КБ «Надра» визнано неплатоспроможним, гроші, які були ним сплачені за навчання, на рахунок позивача не надішли. Вважає, що в даному випадку позивачу необхідно ставити претензії з приводу неотримання коштів безпосередньо до банку або до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Надра". Просить в позові відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3статті 12 ЦПК України).

Так, судом встановлено наступні обставини справи.

29 серпня 2014 року між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1» та ОСОБА_2 укладено Договір № 379 про надання відповідачу за рахунок його коштів освітньої послуги з метою отримання відповідачем освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом 6.051301 «Хімічна технологія» з 5 семестру 3 курсу по 8 семестр 4 курсу. Згідно п.4.2 даного договору вартість навчання складає 6000,00 грн. за один навчальний рік (10 місяців). Загальна вартість освітньої послуги становить 12000,00 грн. відповідно до навчального плану підготовки (а.с.7-8)

Пунктом 4.4 даного договору передбачено, що кожний навчальний рік складається з двох семестрів. Для фінансових розрахунків осінній семестр (5 місяців) починається 01 вересня і закінчується 31 січня, весняний (5 місяців) починається 01 лютого і закінчується 30 червня.

Плату за навчання у розмірі 3000.00 грн. за 6 семестр навчання ОСОБА_2 зобов"язаний був внести до 06.02.2015 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до умов п.4.3 укладеного між сторонами договору ОСОБА_2 був зобов"язаний вносити плату готівкою щосеместрово не пізніше 5 днів після початку чергового обумовленого терміну оплати, тобто в даному випадку до 06.02.2015 року внести плату за 6 семестр навчання. Усі внески зараховуються на реєстраційний рахунок Університету.

Наказом від 02 червня 2015 року № 1132-с відповідач був відрахований з університету за невиконання навчального плану з 02.06.2015 року. Згідно даних, які маються у позивача, плата за отриману освітню послугу в 6 семестрі навчання відповідачем так і не була внесена. З копії квитанції на переказ готівки № к18/U/19, наявної у відповідача, вбачається, що ОСОБА_2 вніс кошти за навчання в сумі 3000.00 грн. готівкою через касу ПАТ «КБ «Надра» 31.01.2015 року (а.с.60).

Відповідно до вимоги статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 5 лютого 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 83 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" до категорії неплатоспроможних".

Однак даний факт не звільняє відповідача від виконання його зобов"язань перед університетом.

Пунктом 5.1 вище вказаного договору передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобов"язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Посилання відповідача про належне виконання ним умов договору з позивачем і про здійснення ним оплати вартості навчання суд відхиляє з таких міркувань.

Як вбачається із наданої суду копії квитанції на переказ готівки № к18/U/19 від 30.01.2015 року (а.с.60) відповідачем проведено оплату за навчання в розмірі 3000 грн.

Пунктом 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань», з урахуванням пункту 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів України» моментом виконання грошового зобов"язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Тобто, при безготівковому розрахунку, грошове зобов"язання буде вважатись належним чином виконаним у випадку зарахування коштів у відповідному розмірі на відкритий в банківській установі розрахунковий рахунок отримувача (позивача).

20.03.2015 року Університет звернувся до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» з претензією про перерахування на рахунки університету коштів, отриманих банком в період з 30.01.2015 року по 06.02.2015 року, тобто в період до визнання банку неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації.

06.05.2015 року Уповноважена особа фонду гарантування вкладів повідомила листом № 21-14336/15, що у разі ненадходження коштів до отримувача, переказ яких здійснено фізичною особою без відкриття рахунку (тобто як у нашому випадку відповідач вніс готівку у касу банку) такі кошти повертаються у шосту чергу кредиторам банку у порядку здійснення ліквідаційної процедури. Кредитором банку є фізична чи юридична особа, яка має документально-підтверджені вимоги боржника щодо його майнових зобов'язань (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Університет вживав заходів щодо можливого перерахування готівкових коштів внесених через каси ПАТ «КБ «Надра» на рахунок університету, однак законодавчих підстав для врегулювання спірної ситуації у такий спосіб не передбачено.

Оскільки готівкові кошти ОСОБА_2 на реєстраційний рахунок університету за період з 30.01.2015 року по даний час не зараховувалися, що підтверджується довідкою № 0450/428Ю від 21.02.2018 року (а.с.39), з цього слідує, що оплату вартості освітньої послуги ОСОБА_2 належним чином не здійснив, і з огляду на зазначене позовні вимоги Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1" підлягають до задоволення.

Судові витрати понесені позивачем згідно платіжного доручення № 20824 від 13.12.2017 року, слід стягнути з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 629, 638, 901 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,19,141, 247,258,263-265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1" (03056, м.Київ, просп. Перемоги,37, р/р 31257289113853 в ДКСУ м.Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02070921) – 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) заборгованості за Договором № 379 від 29.08.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_1" (03056, м.Київ, просп.Перемоги,37, р/р 31257289113853 в ДКСУ м.Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02070921) – 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2018 року