Постанова № 74003188, 15.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1041/18 Справа № 0417/2-1166/11 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року по справі за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №0417/2-1161/2011 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Лівобережний», про стягнення збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з уточненою 19 квітня 2017 року заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Дана заява вирішувалася судами різних інстанцій багаторазово.

Черговою ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою її заяву задовольнити, посилаючись на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи містять достатньо належних та достовірних доказів щодо поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.371 ЦПК України (у редакції закону, чинному на час постановлення оскаржуваної ухвали) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк у судовому засіданні, про час і місце якого мають бути повідомленні сторони. Проте їхня неявка не перешкоджає для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. У разі, якщо суд визнає причину пропуску строку поважною, він продовжує строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, про що постановляє ухвалу.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку.

Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, та інші обставини, які свідчать про наявність у заінтересованої особи об'єктивної неможливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені законом строки.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2011 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 суму у розмірі 30.000 грн. та судові витрати у розмірі 420 грн., а всього стягнуто 30.420 грн. (т.1 а.с.100-102)

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2012 року рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2011 року в частині стягнення суми штрафу у розмірі 15.000 грн. скасоване. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму авансу у розмірі 15.000 грн. (т.1 а.с.167)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2012 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2012 року скасоване, рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2011 року залишено в силі (т.1 а.с.186-187).

Виконавчий лист №2-1161/2011 на виконання рішення від 10 серпня 2011 року ОСОБА_2 було отримано 10 вересня 2012 року, строк пред'явлення до виконання встановлено до 13 червня 2013 року (т.1 а.с.195).

Виконавчий лист було подано до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконання.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ від 24 квітня 2013 року виконавчий лист №2-1158/2011 року, виданий 10 вересня 2012 року, повернуто стягувачеві (т.1 а.с.199).

Також з матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2015 року ОСОБА_2 повторно подавався виконавчий лист до виконання разом з іншим виконавчим листом №2-1158/2011, постановою Ленінського відділу державного виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ від 22 вересня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті виконавчого провадження та прийнятті виконавчого листа №2-1161/2011 к зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа (т.1 а.с.205).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 було відомо про повернення виконавчого листа, який нею було отримано та не подано до виконання у визначені строки у зв'язку з відсутністю на її думку сенсу у цьому, про що вона зазначила в свої апеляційній скарзі на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 року (т.1 а.с.217).

Оригінал виконавчого листа знаходиться у ОСОБА_2 з 2013 року.

Колегія суддів наголошує на тому, що викладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 достеменно знаючи про повернення виконавчого листа без належного виконання, не проявляла будь-якого інтересу щодо звернення до повторного виконання в межах визначеного строку, та не скористалася своїми правами.

Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку.

Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, та інші обставини, які свідчать про наявність у заінтересованої особи об'єктивної неможливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені законом строки.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст.371 ЦПК України питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена і в ст.433 ЦПК України, редакція якої діє на даний час.

Доводи заяви ОСОБА_2 про те, що матеріали справи містять достатньо належних та достовірних доказів щодо поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого документа до виконання, є хибними та спростовуються матеріалами справи.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення дій.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, у редакції Закону України №2147-УШ від 03 жовтня 2017 року, імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволення поданої заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374,375,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.