Рішення № 74002540, 07.05.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9952/17

2/296/1300/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Драча Ю.І. ,

при секретарі Івашко Т.А. ,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд: скасувати наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 15.09.2017 р. № 1161 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»; скасувати наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 20.11.2017 року № 231 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області; скасувати наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 19.01.2018 р. № 11 о/с по особовому складу про внесення змін до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20 листопада 2017 року № 231 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яким ОСОБА_1 вважають звільненим з 07.12.2017 р.; поновити ОСОБА_1 на роботі па посаді начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 07.12.2017 року та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу із розрахунку середньомісячного заробітку у розмірі 10418,52 грн. починаючи з 20.11.2017 року і до поновлення на роботі; 20000,00 грн. заподіяної моральної шкоди та судові витрати, понесені під час розгляду справи.

Позов обґрунтовано тим, що з 07 листопада 2015 року позивач працював у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, з 09.12.2016 року - на посаді начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головною управління Національної поліції в Житомирській області.

15 вересня 2017 року начальник ГУ Національної поліції у Житомирській області ОСОБА_2 видав наказ № 1161 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за грубе порушення трудової дисципліни, невиконання вимог ст.ст. 139, 142 Кодексу законів про працю України, в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують посадові обов'язки працівника, який працює за трудовим Договором, в частині невиконання вказівки безпосереднього керівника, проявлену нещирість під час надання пояснень, на ОСОБА_1, як начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів ГУНП було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

ОСОБА_1 зазначив, що з текстом вказаного наказу його ознайомили приблизно 9-10 жовтня 2017 р„ коли він приступив до виконання своїх обов'язків після відпустки.

20 листопада 2017 року позивач був звільнений з роботи згідно до наказу № 231 о/ с від 20.11. 2017 р. за п. З ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач вважає накази незаконними та такими, що порушують його трудові права, оскільки вони не відповідають дійсності, у зв’язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові та уточненій позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши зібрані у справі докази суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року працював у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, з 09.12.2016 року - на посаді начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головною управління Національної поліції в Житомирській області, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10-13).

15 вересня 2017 року начальником ГУ Національної поліції у Житомирській області ОСОБА_3 видано наказ № 1161 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за грубе порушення трудової дисципліни, невиконання вимог ст.ст. 139, 142 Кодексу законів про працю України, в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують посадові обов'язки працівника, який працює за трудовим Договором, в частині невиконання вказівки безпосереднього керівника, проявлену нещирість під час надання пояснень, на ОСОБА_1, як начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів ГУНП було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 14).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Відповідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП підставами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП) і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Відповідно до статі 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ч. 4 ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Частиною 1 статтею 151 КЗпП України передбачено, що якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, однак суду не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було з ним належним чином ознайомлено.

14.09.2017 року складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Житомирській області полковником поліції ОСОБА_3 « Про результати службової перевірки за фактом порушення трудової дисципліни начальником відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів ГУНП ОСОБА_1, у частині невиконання законної вказівки керівника» (а.с. 64-67).

У висновку зазначено, що старшим інспектором з особливих доручень з пожежної безпеки ГГЗ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_4, на підставі 39, 147-149 Кодексу законів про працю України, проведено перевірку за фактом порушення трудової дисципліни начальником відділення забезпечення транспортом центру обслуговування підрозділів ГУНП ОСОБА_1, у частині невиконання законної вказівки керівника та встановлено, що 26.07.2017 до ОСОБА_5 з апарату НП України надійшов лист за вих. № 8079/03/31-2017 про необхідність надання до Департаменту управління майном НПУ інформації щодо службового автотранспорту, який закріплений і користується підрозділами супроводження та управліннями превентивної діяльності для виконання завдань з нагляду та безпеки дорожнього руху.

27.07.2017 начальником відділення забезпечення автотранспортом у обслуговування підрозділів ГУНП ОСОБА_1 підготовлено відповіді та цього ж дня за вих. № 743/105/01/31-2017 електронною сю направлено до ДУМ НПУ.

03.09.2017 до ОСОБА_5 з апарату НП України надійшов лист за вих. № 8407/03/31-2017 про необхідність повторного направлення вказаної інформації у зв’язку з неналежним виконанням попереднього доручення.

Наступного дня, 04.09.2017 начальником відділення ГУНП ОСОБА_1 за вих. № 857/105/01/31-2017 указану інформацію електронною поштою направлено до ДУМ НПУ. Разом з тим, 07.09.2017 начальник ОСОБА_5 підполковник поліції ОСОБА_6 звернувся із рапортом про ігнорування його законної вказівки підлеглим працівником. Зокрема, 02.09.2017 під час інструктивної наради представникам областей висунуто вимогу щодо корегування списку транспортних засобів, які використовуються УПД областей для виконання завдань з нагляду за безпекою дорожнього руху.

З метою усунення виявлених недоліків та недоопрацювань, на які вказано керівництвом НП України, 04.09.2017 на щоденній нараді підполковником поліції ОСОБА_6 доручено начальнику відділення центру обслуговування підрозділів ГУНП ОСОБА_1 підготувати вказану інформацію та доповісти каналами електронного зв’язку (електронною поштою) до НП України у строк до 17.00 цього ж дня. Дану вказівку останній не виконав, що унеможливило узагальнення інформації по центральним органам поліції та викликало обґрунтовані нарікання з боку керівництва НП України.

Опитаний з даного приводу начальник відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів ГУНП ОСОБА_1 пояснив, що на вимогу рішення протоколу інструктивної наради НП України від 05.09.2017 №9509/01/12-2017, з метою уточнення інформації, 04.09.2017 близько 15.00 зателефонував керівнику відділу Департаменту управління майном НПУ, який, зі слів останнього, підтвердив наявність отриманих документів. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що 04.09.2017 вказану вище інформацію за вих. № 857/31/01-2017 повторно направив поштовим зв’язком до ДУМ НП України.

До того ж, ОСОБА_7 повідомив, що 05.09.2017 отримав чергову вказівку підполковника поліції ОСОБА_6 про необхідність повторного направлення даної інформації до вказаного вище департаменту, що останній і зробив. До свого пояснення ОСОБА_1 надав підтверджуючі копії документів про відправлення інформації щодо транспортних засобів, які використовуються УПД ГУНП для виконання завдань з нагляду за безпекою дорожнього руху.

Оглядом вказаних копій документів встановлено, що ОСОБА_1 відправив електронний лист із додатками до НП України 05.09.2017 о 17.39. Будь-яких підтверджуючих документів про відправлення інформації 04.09.2017 останній не надав, що може свідчити про нещирість ОСОБА_1 під час проведення службової перевірки.

Однак, в матеріалах справи наявні супровідні листи з яких вбачається, що запитувана інформація була направлена 27.07.2017 року (а.с. 56) та 04.09.2017 року (а.с. 50).

Також слід зазначити, що у поясненнях ОСОБА_1 по факту надання інформації до Департаменту Управління майном НП України про службовий автотранспорт, останній зазначив, що на вимогу рішення протоколу інструктивної наради із заступниками начальників головних управлінь Національної поліції від 02.09.2017 по вказівці начальника УЛМТЗ ОСОБА_6 04.09.2017 з метою уточнення отримання Інформації він близько 15.00 зателефонував керівнику відділу ДУМ НЛУ ОСОБА_8 (мобільний телефон якого 098-538-62-51), який підтвердив наявність отриманих документів, а саме списку службового автотранспорту, який використовувався підрозділами су проводження та управлінням превентивної діяльності ГУНП в Житомирській області для виконання з нагляду та безпеки дорожнього руху, та вказав в телефонному режимі про недоцільність дублювання раніше відправлених документів. Вказаний факт може підтвердити зазначений вище керівник відділу ДУМ НПУ. Тому, з метою підтвердження або спростування свідчень, вважав за необхідне здійснити в ході перевірки телефонний дзвінок до ОСОБА_8

Однак, при здійсненні перевірки, вказана інформація не була перевірена, а тому суд вважає, що проведена перевірка, щодо встановлення вини ОСОБА_1 не є об’єктивною та такою, що проведена з дослідженням всіх доказів, а тому наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 15.09.2017 р. № 1161 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» підлягає скасуванню.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в період з 14.11.2017 року по 17.11.2017 року була проведена перевірка за фактом порушення трудової дисципліни начальником відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів ГУНП ОСОБА_1 у частині невиконання законної вимоги (а.с. 68-94).

За результатами вказаної перевірки, 17.11.2017 року складено висновок в якому вирішено за грубе порушення трудової дисципліни, систематичне невиконання вимог ст.ст. 139, 142 Кодексу законів про працю України, в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують посадові обов’язки працівника, який працює за трудовим договором, в частині невиконання вказівок безпосереднього керівника, враховуючи, що порушення трудової дисципліни є систематичним та скоєно повторно упродовж поточного року, керуючись ст. 147 Кодексу законів про працю України, звільнити начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 за п. З ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв’язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 91).

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно до наказу № 231 о/ с від 20.11. 2017 р. за п. З ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на мене трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 17.11.2017 року по 06.12.2017 року перебував на лікарняному, що підтверджується копією листа непрацездатності серії АДД № 087194 (а.с. 27).

19.01.2018 року Начальником ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 винесено наказ № 11 о/с по особовому складу про внесення змін до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20 листопада 2017 року № 231 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яким ОСОБА_1 вважають звільненим з 07.12.2017 р. (а.с. 101).

Обов’язковою вимогою звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України є систематичність, тобто вчинення нового дисциплінарного проступку протягом року.

Враховуючи, що наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 15.09.2017 р. № 1161 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» скасовано, немає підстав вважати, що в діях позивача є систематичність, тому звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України є незаконним.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що наказ про звільнення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п.8 розділу чотири Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» зарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про доходи № 57/29/01-2018 від 16.01.2018 року заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці, які передували звільненню, складає 13395,15 грн. (а.с. 39) за 42 відпрацьованих дні, отже середньоденна заробітна плата складає 318,93 грн.

Отже, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу складає 32211,93 грн. 101 (кількість робочих днів від звільнення до постановлення рішення суду)*318,93 (середньоденна заробітна плата) = 32211,93 грн.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а також те, що звільнення з роботи та оспорювання даного звільнення призвело до моральних страждань позивача, суд вважає, що обґрунтованим розміром відшкодування моральної шкоди є 1500 грн.

Також, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 13000,00 грн. витрат на правову допомогу, сума витрат яких підтверджується Угодою № 49 від 21.11.2017 року (а.с. 25), розрахунком витрат на правову допомогу (а.с. 128) та квитанцією № 49 від 21.11.2017 року (а.с. 129).

Відповідно до ч. 1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню судові витрати в дохід держави, що складаються з судового збору розмірі 5286,00 грн., оскільки позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від їх сплати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 15.09.2017 р. № 1161 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Скасувати наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 20.11.2017 року № 231 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області

Скасувати наказ ГУ Національної поліції Житомирській області від 19.01.2018 р. № 11 о/с по особовому складу про внесення змін до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20 листопада 2017 року № 231 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яким ОСОБА_1 вважають звільненим з 07.12.2017 р.

Поновити ОСОБА_1 на роботі па посаді начальника відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 07.12.2017 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 32211,93 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 13000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь держави 5286,00 грн. судового збору.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку за один місяць в сумі 6697,57 грн. підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, ід.код 40108625, юридична адреса: вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008.

Суддя Ю. І. Драч

Повний текст рішення складено 16.05.2018