Постанова № 74002241, 15.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 285/3033/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "12" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій , -

суддя в 1-й інстанції - Михайловська А.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Новоград-Волинський,

дата складання повного тексту рішення - 22 лютого 2018 року

ВСТАНОВИВ:

17.08.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом в якому, після зміни позовних вимог 29.01.2018 року, просив визнати протиправними і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 62 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.04.2017 року № 41. Зобов'язати відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3-ї групи, внаслідок поранення (контузії, травм або каліцтва), пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150 - кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що він проходив військову службу у збройних силах на території Республіки Афганістан у в/ч п.п. 88870 у період з травня 1987 року по 19 грудня 1988 року. Вважає, що має право на одноразову допомогу у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності внаслідок поранення (контузії, травм або каліцтва), пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову у призначені одноразової допомоги ОСОБА_3, оформлене пунктом 62 протоколу № 41 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.04.2017 року.

Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, як інваліду 3 групи, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановлено для працездатних осіб на момент встановлення інвалідності (14.04.2015 року), відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей".

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.02.2018 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів встановила наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом війни. У період з травня 1987 року по 19 грудня 1988 року під час проходження строкової військової служби брав участь в бойових діях в Республіці Афганістан (а.с.12-13).

Відповідно до Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв (протокол № 268 від 29.01.2015 року) множинні вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, правої ноги (контузія головного мозку у 1988 році) рядового у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.16).

Вказане рішення узгоджується із Висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 11.12.2014 року № 2157/Ж (а.с.15).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 206147 від 14.04.2015 року позивачу з 12.03.2015 року встановила ІІІ групу інвалідності, яка зумовлена пораненнями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.18).

15.04.2015 року ОСОБА_3, видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 інваліда ІІІ групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.8).

16.03.2017 року позивач повторно звернувся до Новоград-Волинського ОМВК із письмовою заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, додавши відповідний пакет документів (а.с.22).

Згідно Витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21.04.2017 року № 41 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення (а.с.17).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон N 2011-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону № 2011-XII).

За змістом статті 16 зазначеного Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Така одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

За приписами ч.6 ст.16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Згідно частини 1 статті 16 зазначеного Закону України, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII, (в редакції, що діяла на час встановлення позивачу інвалідності) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено новий Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.

Таким чином, днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, є 12.03.2015 року, оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого позивачу встановлена ІІІ група інвалідності.

Матеріалами справи підтверджено, що поранення та захворювання позивача пов'язані із виконанням ним обов'язків військової служби.

Відтак, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону № 2011-XII.

На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги порядок призначення такої допомоги був також врегульований наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерства оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ № 530), зареєстрований 20.10.2014 року за № 1294/26071.

Відповідно до п.4.6 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п.4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні. Рішення про призначення чи відмову у призначені одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу № 530).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до третьої особи в межах визначеного Законом № 2011-XII трирічного терміну із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 12.10.2015 року.

Суд зазначає, що подання позивачем до Житомирського ОМВК вказаної заяви та доданих до неї документів повністю узгоджується із вимогами п.11 Порядку № 975.

За приписами абзацу 2 п.13 Порядку № 975 відповідач Міністерство оборони України, як розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-XII право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 року (справа N 21-446а14) та від 21.04.2015 року (справа N 21-183а13), та, згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач як військовослужбовець отримав поранення під час проходження військової служби на території республіки Афганістан, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "12" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "15" травня 2018 р.