Постанова № 74002214, 15.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/420/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "21" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії , -

суддя в 1-й інстанції - Шуляк Л.А.,

час ухвалення рішення - 16:30:06 год

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 26 лютого 2018 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй в перерахунку пенсії по інвалідності з 01.10.2017 з врахуванням індивідуального коефіцієнта страхового стажу, відповідно до змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148 - VІІІ протиправними;

- зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату їй пенсії по інвалідності призначеної в розмірі 90% пенсії за віком, з врахуванням індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,44750, який прораховано на підставі матеріалів пенсійної справи, відповідно до змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148 - VІІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.10.2017 відповідачем проведено перерахунок її пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148 - VІІІ. При цьому, відповідачем враховано індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0,40250, тоді як за її підрахунками такий коефіцієнт має становити 0,44750.

Звертає увагу, що відповідачем не було враховано, що станом на 31.08.2010 пенсійний вік жінок становив 55 років, тоді як у 2017 році (на момент перерахунку) такий вік для позивача становить 59 років 6 місяців. Враховуючи, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного стажу має бути зарахований період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку, відповідач безпідставно при проведенні перерахунку пенсії позивачу, з урахуванням вказаних змін щодо пенсійного віку жінок, не врахував період 4 роки 6 місяців.

Крім того, зазначає, що відповідачем не було враховано додатково період 1 рік 4 місяці 19 днів до її страхового стажу, в який позивач продовжувала працювати (з 31.08.2010 до 19.01.2012) та сплачувала страхові внески.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач звернулась до суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не враховано періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення позивачем віку, передбаченого ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (59 років 06 місяців). Крім того, відповідачем не пораховано до страхового стажу період з 31.08.2010 року по 19.01.2012 року - 1 рік 4 місяці 19 днів та не враховано, що станом на 31.08.2010 р. пенсійний вік жінок становив 55 років, тоді як у 2017 р. (на момент перерахунку) такий вік для позивачки становить 59 років 6 місяців - 4 роки 6 місяців 0 днів (54 місяців додаткового стажу), щодо жінок, які народилися в період з 01 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в порядку ст.308 КАС України, встановила наступне.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області і отримує з 11.03.2002 пенсію по інвалідності (загальне захворювання) (а.с.26).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148 - VІІІ з 1 жовтня 2017 року позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

При цьому, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивача розрахований із стажу 34 роки 10 місяців 21 день, додаткового стажу 5 років 4 місяці 28 днів (стаж враховано по 31.08.2010), який склав 0,40250 ((39*12+15)/1200).

Вважаючи, що відповідачем невірно обраховано індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, позивач звернулась із заявою від 26.10.2017 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просила зробити перерахунок пенсії по інвалідності з 1 жовтня 2017 року з урахуванням коефіцієнта страхового стажу 0,4475 (а.с.31).

26.12.2017 відповідачем надано відповідь на вказану заяву, в якій зазначено, що розмір пенсії обчислено у відповідності до діючих норм пенсійного законодавства (а.с.12-13).

Вважаючи таку відповідь протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, прийшов до висновку, що відповідач у цій частині позовних вимог діяв правомірно.

Оцінюючи правомірність винесення судового рішення в цій частині, колегія суддів виходить із наступних міркувань.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: « 1. Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

2. При цьому підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється».

У свою чергу статтею 24, цього ж закону, визначено поняття страхового стажу та визначено періоди, з яких складається страховий стаж: 1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах».

Із-за цитованої вище ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» убачається, що до страхового стажу для призначення пенсії за віком може бути зарахований тільки час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Інших підстав, за яких може бути зараховано до страхового стажу період часу перебування на інвалідності, Закон не передбачив.

Оскільки ОСОБА_2 отримувала пенсію по інвалідності як інвалід другої групи, в наслідок загального захворювання, цей час не може бути зарахований до страхового стажу.

Звідси, рішення пенсійного фонду про перерахунок раніше призначеної пенсії позивача і про не врахування до страхового стажу періоду отримання ОСОБА_2 пенсії по інвалідності - є правильним та обґрунтованим.

Щодо неврахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду з 31.08.2010 по 19.01.2012.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Отже, з урахуванням того, що позивач після призначення пенсії продовжувала працювати, їй має бути зарахований до страхового стажу період з 31.08.2010 по 19.01.2012. Суд першої інстанції зазначив у рішенні, що у заяві від 26.10.2017 позивач не ставила питання про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії з 31.08.2010 по 19.01.2012, а тому відповідач позбавлений права самостійно без заяви позивача здійснити такий перерахунок, що узгоджується із наведеними вимогами Закону №1058 та Порядку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою (позиція Верховного Суду України, викладена в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008). Таким чином, суд не наділений повноваженнями самостійно проводити розрахунок індивідуального коефіцієнта страхового стажу, оскільки це є дискрецією органів Пенсійного фонду.

Однак, колегія суддів також зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У даному спорі суд повинен обрати такий спосіб захисту, який би не був втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та надав би можливість захистити права позивача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відновлення порушеного права позивача можливе не інакше, як шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії зокрема, зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути питання щодо перерахунку пенсії по інвалідності з 1 жовтня 2017 року з урахуванням страхового стажу з 31.08.2010 по 19.01.2012 та прийняти відповідне рішення.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "21" лютого 2018 р. скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути питання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 по інвалідності з 1 жовтня 2017 року з урахуванням страхового стажу за період з 31.08.2010 по 19.01.2012 та прийняти відповідне рішення.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "15" травня 2018 р.