Рішення № 74001585, 15.05.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/1085/17

Провадження № 2/440/229/2018

15 травня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді ОСОБА_1Р.

при секретарі Особа О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Буськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, третьої особи:Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, третьої особи:Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що являється спадкоємицею згідно закону після смерті її прабабці ОСОБА_4, померлої 31 грудня 1998 року. Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить середня земельна частка (пай) площею 2.54 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області (за межами населеного пункту). Однак при зверненні до Буської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав їй було відмовлено у зв”язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на згадану вище земельну ділянку. Просить про задоволення позовних вимог, оскільки інших спадкоємців немає.

Позивач в судове засідання не з’явилась, подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області в судове засідання не з”явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Представник третьої особи: Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у судове засідання не з”явився, подав заяву, в якій просив справу слухати без його участі, проти позову не заперечив.

За таких обставин на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України прийнято рішення про проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних засобів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Судом встановлено, що 31 грудня 1998 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ №112041 від 01.01.1999 року. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки (середньої земельної частки пай), що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області. Право ОСОБА_4 на середню земельну частку (пай) підтверджується ксерокопією сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ № 0158765 від 28.05.1997 р. із земель НААГ «Прогрес» .

За свого життя ОСОБА_4 заповіту не залишала. Позивач являється спадкоємицею до даної спадщини згідно закону відповідно до ст.1266 ЦК України. Крім неї спадкоємицями є син померлої ОСОБА_5, який відмовився від належної йому частки у даній спадщині, про що подав відповідну заяву 06.06.2017 року, а син померлої ОСОБА_6 помер 08.03.2007 р. та донька померлої ОСОБА_7 померла 26.11.2016 року. Інших спадкоємців до даної спадщини немає, що підтверджується спадковою справою Буської державної нотаріальної контори Львівської області №111/06, заведеної після смерті ОСОБА_4, яка померла 31 грудня 1998 року.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування ” спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за заповітом.

Згідно ч. 1 ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.15 розділу Х “Перехідні положення” ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов’язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно, яке належало померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності.

З огляду на те, що позивач є спадкоємцем за законом, вступив в управління спадковим майном, прийняв спадщину в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, те що за життя спадкодавець належним чином не зареєстрував своє право власності, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, відповідач позовні вимоги визнає, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. ЦПК України, ст.ст.1225, 1266, 1268, 1270 ЦК України, ст. 549 ЦК УРСР , п.г ч.1 ст.81,152 ЗК України суд, –

В И Р І Ш И В :

позов задоволено повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на середню земельну частку (пай) площею 2.54 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області (за межами населеного пункту) в порядку спадкування за законом після смерті її прабабусі ОСОБА_4, померлої 31 грудня 1998 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги через Буський районний суд, з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. Р. Мельник