Ухвала суду № 74000925, 16.05.2018, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1139/16-ц

Провадження №2/438/41/2018

У Х В А Л А

16 травня 2018 року Бориславський міський суд Львівської області

у складі головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Валькович Г.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бориславі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради м.Борислава Львівської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3, Бориславська міська рада Львівської області в особі відділу державної реєстрації Бориславської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області щодо надання у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищезгадана цивільна справа.

Через канцелярію суду поступила заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Слиша А.Т. у даній цивільній справі. В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що з Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо, що суддя Слиш А.Т. розглядав справу № 438/912/16-к щодо кримінально-правової кваліфікації дій посадових осіб ОСОБА_2 селищної ради, що призвели до незаконного вилучення із власності територіальної громади земельної ділянки площею 0,08га по вул. Шевченка в смт. Східниця Львівської області кадастровий номер 4610345400:07:017:0130, яка є предметом розгляду у справі за її позовом до ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області.

25 січня 2017 року суддею Бориславського міського суду Львівської області Слишом А.Т. постановлено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, хоча як вбачається з тексту ухвали жодна із присутніх в засіданні сторін судового провадження не клопотала про це.

В подальшому ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 15.05.2017 року ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 25.01.2017 року по справі № 438/912/16-к скасовано.

Зокрема, суддя Слиш А.Т. на стадії підготовчого судового засідання вирішив питання, які підлягають вирішенню при ухваленні вироку в справі. Саме у вироку описується обвинувачення, яке визнано доведеним, остаточна кваліфікація діяння, зрештою, особа визнається винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

З аналізу вищенаведеного судового рішення вбачається, що суддя Слиш А.Т. ще на стадії підготовчого судового засідання, не аналізуючи та не досліджуючи зібрані стороною обвинувачення докази, вже наперед визначився зі своєю правовою позицією, яка може вплинути на розгляд справи за моїм позовом до ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області, що перебуває у його провадженні.

Вважає, що такі факти порушують її право на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Разом з цим, зі слів односельчан їй стало відомо, що рішенням ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області, того ж демократичного скликання, рішення якого вона оскаржує та приблизно у той же період часу, судді Слишу А.Т. виділено земельну ділянку по вул. Шевченка у смт. Східниця у розмірі 0,07га для будівництва та обслуговування будинку (кадастровий номер 4610345400:07:017:0096), яка знаходиться на відстані близько 500 м від тієї земельної ділянки незаконність виділення якої вона намагається довести в суді.

Вважає, що такі обставини викликають сумнів в неупередженості судді.

Як вбачається з аналізу судових рішень, що розміщенні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суддя Слиш А.Т. неодноразово заявляв самовідвід, зокрема у справах №№ 438/382/17 та 438/843/16-ц, з причини отримання земельної ділянки у смт. Східниця.

Окрім цього, в попередньому судовому засіданні її представником заявлялось клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, викопіювання з генеральних планів смт. Східниця, які незважаючи на ухали суду про їх витребування відповідач, за рік часу, так і не спромігся надати.

Попри це, суддя в протиправний на її думку спосіб не долучив вказані докази до матеріалів справи, а черговий раз (в третє за час провадження у справі) зобов’язав відповідача їх надати.

Вважає, що за вищевказаних обставин суддя Слиш А.Т. не може брати участь у розгляді її справи і підлягає відводу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася. Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 01.10.2015 року в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд згаданої заяви без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради м.Борислава Львівської області в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_3, та представник третьої особи Бориславської міської ради Львівської області в особі відділу державної реєстрації Бориславської міської ради в судове засідання не з’явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи.

Частиною першою ст. 36 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобовязані заявити самовідвід.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що наявність у приватній власності судді Слиша А.Т. земельної ділянки у смт.Східниця для будівництва і обслуговування будинку, а також винесення головуючим у даній справі ухвали про самовідвід у цивільних справах №438/843/16-ц та №438/382/17 , та розгляд кримінального провадження №438/912/16-к не являється обґрунтованими підставами, як об’єктивного чи суб’єктивного характеру для відводу судді, що передбачені у ст. 36, 37 ЦПК України.

Проте, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини , що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді та приймаючи до уваги те, що дії позивача ОСОБА_1, на думку суду, спрямовані на дискредитацію головуючого судді у справі, а також з метою уникнення в подальшому спекуляцій позивачем ОСОБА_1 з приводу упередженості суду та необ’єктивного розгляду її справи суддею Слишом А.Т., вважаю за необхідне заявити самовідвід у розгляді даної справи виходячи із вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…». Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обовязкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 39, 40ЦПК України,-

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 36 - 41, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради м.Борислава Львівської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3, Бориславська міська рада Львівської області в особі відділу державної реєстрації Бориславської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області щодо надання у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності – відмовити.

Заявити самовідвід у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради м.Борислава Львівської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3, Бориславська міська рада Львівської області в особі відділу державної реєстрації Бориславської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області щодо надання у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності .

Відвести суддю Слиша Андрія Теодоровича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради м.Борислава Львівської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3, Бориславська міська рада Львівської області в особі відділу державної реєстрації Бориславської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_2 селищної ради м. Борислава Львівської області щодо надання у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Дану цивільну справу передати до канцелярії Бориславського міського суду Львівської області для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя А.Т. Слиш