Рішення № 74000474, 16.05.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2/325/232/2018р.

325/476/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., при секретарі Міняйло А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості;

В С Т А Н О В И В:

ПАТ Банк «ТРАСТ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № R101.0020246 від 08.11.2012 р. у розмірі 22455,31 грн.. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат по справі у розмірі 1762,00 грн..

Свої позовні вимоги мотивують тим, що 08.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством Банк ТРАСТ та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № R011.0020246 за яким ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 13240,00 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 16,99 % річних та щомісячної комісії у розмірі 1,47 %, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користуванням кредиту.

08.11.2012 року ПАТ Банк «Траст» виконав свої зобов’язання за договором в повному обсязі та надав ОСОБА_2 грошові кошти Відповідач в свою чергу не виконав взяті на себе зобов'язання перед Позивачем і порушив умови Кредитних договорів, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Станом на 26.03.2018 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 22455,31 грн., яка складається з: 6747,96 грн. – сума заборгованості за кредитом; 841,16 грн. – заборгованість по відсоткам; 3144,08 грн. – заборгованість за комісією за користування кредитом; 11752,11 грн. – заборгованість за пенею. У зв’язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 22455,31 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 1762,00 грн..

Ухвалою судді від 12 квітня 2018 року відкрито провадження у справі, на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно у судове засідання не з′явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України; не повідомив суд про причину своєї неявки.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене та згідно ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.11.2012 року Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ» отримав від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору № R101.0020246, в якій відповідач пропонував позивачу надати йому споживчий кредит, про що свідчить заява про надання кредиту на споживчі цілі (а.с. 17).

Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Позивачем було акцептовано вищезазначену оферту і надано відповідачу кредит в розмірі 13240,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 06.11.2015 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 16,99 % річних та 1,47 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, що підтверджується додатком №1 до договору № R101.0020246 від 08.11.2012 року (а.с 18).

08.11.2012 року ОСОБА_2 було отримано кредит, що підтверджується меморіальним ордером №Loan-22616 від 08.11.2012 року про перерахування коштів.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності, до пункту 2.2 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід’ємною частиною кредитного договору, відповідач, який є позивальником зобов’язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумах та терміни, визначені у графіку платежів.

Однак, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання перед позивачем чим порушує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, (наслідки порушення договору позичальником), якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід’ємною частиною кредитного договору, за несвоєчасне виконання зобов’язань з погашення заборгованості по кредиту, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0.3 % від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 26.03.2018 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № R101.0020246 від 08.11.2012 року становить 22455,31 грн., із них: 6747,96 грн. - сума заборгованості по кредиту; 841,16 грн. - прострочені відсотки за фактичне користування кредитом; 3114,08 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 11752,11 грн. пеня (а.с. 21).

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В статті 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов’язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача має бути стягнута сума заборгованості по кредиту за кредитним договором № R101.0020246 від 08.11.2012 року, а саме: 6747,96 грн. - сума заборгованості по кредиту; 841,16 грн. - прострочені відсотки за фактичне користування кредитом; 3114,08 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 11752,11 грн, суд враховує те, що статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями громадянам, які зареєстровані та постійно проживають в зоні проведення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року.

Як вбачається з позовних вимог позивача та наданого розрахунку /а.с. 21/ позивач просить стягнути з відповідача, місце реєстрації якого: Донецька область, Новоазовський район, с. Митьково-Качкари, - суму пені, нарахованої за період з 26.03.2017 року по 26.03.2018 рік.

Враховуючи положення Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 14 вересня 2014 року, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми нарахованої пені у розмірі 11752,11 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 1011 грн. 83 коп..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (Код ЄДРПОУ 35371070, МФО 300001, Банк отримувача: Національний банк України, код отримувача 35371070, рахунок 32070117101026) суму заборгованості за кредитним договором № R101.0020246 від 08.11.2012 року у розмірі 10703 (десять тисяч сімсот три) гривні 20 копійок, яка складається із: 6747,96 грн. - суми заборгованості по кредитом; 841,16 грн. - прострочених відсотків за фактичне користування кредитом; 3114,08 грн. - простроченої комісія за обслуговування кредиту.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (Код ЄДРПОУ 35371070, МФО 300001, Банк отримувача: Національний банк України, код отримувача 35371070, рахунок 32070117101026) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1011 (одна тисяча одинадцять) гривень 83 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 16.05.2018 року.

Суддя Г.А. Васильцова