Ухвала суду № 74000200, 12.05.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5247/18 1-кс/335/3539/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., прокурора Курач Д.О., слідчого Величко В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання прокурора у кримінальному провадженні – заступника військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України капітана юстиції ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, має на утримання неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовою прокуратурою Запорізького гарнізону Південного регіону України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018080370000059 від 2 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до постанови заступника керівника регіональної прокуратури – заступника військового прокурора Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_4 досудове розслідування доручено здійснювати слідчому управлінню Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2 березня 2018 року наказом № 138к Виконувача обов’язків військового прокурора Південного регіону України на посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях військової прокуратури Південного регіону України (далі – прокурором) призначено капітана юстиції ОСОБА_5, який відповідно до пункту 2 примітки до статті 368 КК України, як прокурор є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ст. ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Згідно ст.ст. 2, 25 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено одна з таких функцій – нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Статтею 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, окрім іншого уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У статті 37 КПК України зазначено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до вимог ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій, зокрема закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частиною 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відповідно до аб. 2 ч. 4 ст. 284 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою ст. 284 КПК України.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено (далі - Закону), що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Поряд з цим, ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону передбачено, що особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Окрім того, вимогами ст. 19 Кодексу професійної етики та поведінки працівників, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.

Так, 10 жовтня 2017 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42017040010000319 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У подальшому в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000319 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інші кримінальні правопорушення та об’єднано з вказаним провадженням в одне кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 342, ст. 348, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 2 ст. 369 КК України.

29 березня 2018 року заступником військового прокурора Південного регіону України підполковником юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні та визначення старшого прокурора групи, згідно якої, до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017040010000319 призначено одним з прокурорів – прокурора Березовського Ю.О., старшим групи прокурорів визначено заступника військового прокурора Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_4

29 березня 2018 року заступником Генерального прокурора – Головним військовим прокурором генерал-полковником юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про вирішення спору про підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, згідно якої досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017040010000319, згідно якої досудове розслідування кримінального провадження доручено Соборному відділенню поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням доручено прокурорам військової прокуратури Південного регіону України.

2 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 42017040010000319 прокурором групи прокурорів – прокурором Березовським Ю.О. винесено повідомлення про підозру ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 у вчиненні замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Того ж дня, ОСОБА_7 оголошено в розшук у зв’язку із ухиленням від органів досудового розслідування та отримано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поряд з цим, громадянин ОСОБА_1, постійно проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_7 та будучи знайомим з ОСОБА_7, який також є жителем цього міста, та в один із днів квітня 2018 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, йому стало відомо, що військовою прокуратурою Південного регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року за підозрою ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

При цьому, ОСОБА_1, маючи на меті допомогти ОСОБА_7 незаконним шляхом уникнути кримінальної відповідальності та за рахунок цього самоствердитись і набути мнимого авторитету впливової особи серед місцевого населення м. Павлограда Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, напередодні 1 травня 2018 року у невстановлений слідством час, у ОСОБА_1 виник умисел на оголошення пропозиції та подальшого надання службовій особі, яка займає відповідальне становище – прокурору Березовському Ю.О., неправомірної вигоди за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах третьої особи – ОСОБА_7, дії з використанням наданої йому влади та службового становища.

1 травня 2018 року, ОСОБА_1, реалізуючи вказаний злочинний намір, будучи обізнаним в тому, що військовою прокуратурою Південного регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, при цьому не будучи учасником даного кримінального провадження, звернувся за допомогою мобільного телефону до прокурора групи прокурорів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 і повідомив останньому, що бажає зустрітись із ним з метою вирішення питань, щодо передачі органу розслідування розшукуваного підозрюваного ОСОБА_7

Того ж дня, близько 21 години ОСОБА_5, з метою швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року, відшукання підозрюваного ОСОБА_7, прибув на визначене ОСОБА_1 місце, а саме до ресторанного комплексу ТОВ «Ресторанний комплекс ОСОБА_8», яке розташоване за адресою: автошляху Е50 (М04 Знам’янка – Дніпро — Донецьк — Дебальцеве), Новомосковського району Дніпропетровської області, де ОСОБА_1 оголосив пропозицію надати прокурору Березовському Ю.О. неправомірну вигоду у сумі 50 000 гривень за невчинення ним, як службовою особою, в інтересах третьої особи – ОСОБА_7 дій із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року та закриття відносно нього кримінального правопорушення.

Одразу після цього, ОСОБА_5, на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, доповів про вказану подію безпосередньому керівництву військової прокуратури Південного регіону України у формі рапорту, за результатами розгляду якого військовою прокуратурою Запорізького гарнізону Південного регіону України у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42018080370000059 від 2 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та на підставі постанови заступника керівника регіональної прокуратури – заступника військового прокурора Південного регіону України досудове розслідування доручено слідчому управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та з вказаного дня ОСОБА_5 діяв підконтрольно з метою викриття та припинення злочинної діяльності ОСОБА_1

Надалі, 4 травня 2018 року близько 20 години ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на оголошення пропозиції та надання неправомірної вигоди прокурору Березовському Ю.О., як службовій особі, що займає відповідальне становище, перебуваючи у ресторанному комплексі ТОВ «Ресторанний комплекс ОСОБА_8», яке розташоване за адресою: автошляху Е50 (М04 Знам’янка – Дніпро — Донецьк — Дебальцеве), Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно, на виконання єдиного злочинного наміру, вдруге оголосив пропозицію надати прокурору Березовському Ю.О. неправомірну вигоду у сумі 100 000 гривень за невчинення ним, як службовою особою, в інтересах третьої особи – ОСОБА_7 дій із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року та закриття відносно нього кримінального правопорушення.

У подальшому, 10 травня 2018 року близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на надання неправомірної вигоди прокурору Березовському Ю.О., як службовій особі, що займає відповідальне становище, перебуваючи у ресторанному комплексі ТОВ «Ресторанний комплекс ОСОБА_8», яке розташоване за адресою: автошляху Е50 (М04 Знам’янка – Дніпро — Донецьк — Дебальцеве), Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно, на виконання єдиного злочинного наміру, надав прокурору Березовському Ю.О. частину раніше запропонованої неправомірної вигоди у сумі 10 000 гривень за невчинення ним, як службовою особою, в інтересах третьої особи – ОСОБА_7 дій із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року та закриття відносно нього кримінального правопорушення.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_7 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотності покарання за його вчинення, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також на те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Запорізького СІЗО № 10, строком на 2 місяці, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, який просив клопотання задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_1та його захисника, які просили застосувати до ОСОБА_1запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 02.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42018080370000059 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

10 травня 2018 року о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

11 травня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у пропозиції надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а так само у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 369 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин з метою вплинути на прокурора у кримінальному провадженні № 42017040010000319 з проханням не притягувати до кримінальної відповідальності у даному провадженні його знайомого ОСОБА_7, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України та на даний час перебуває у розшуку, таким чином, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності може аналогічно діям його знайомого ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні.

Крім того, під час документування злочинних дій ОСОБА_1 встановлено, що останній намагався вплинути на дії прокурора Березовського Б.О. у кримінальному провадженні № 42017040010000319, таким чином, існує ризик, що ОСОБА_1 у подальшому у даному провадженні може продовжити вплив на ОСОБА_5, який у даному провадженні є свідком. Крім того, в ході огляду місця події – ресторанного комплексу ТОВ «Ресторанний комплекс Гуляй поле», виявлено предмет неправомірної вигоди та свідок ОСОБА_9 показав, що під час обслуговування столу будь-які грошові кошти на виявленому в ході огляду місця події, були відсутні, а тому існує ризик, що в аналогічний спосіб, або у спосіб погроз, ОСОБА_1 може вплинути на свідка ОСОБА_9

Також, орган досудового розслідування вважає, що існують ризики, що ОСОБА_1 може продовжити злочину діяльність за для уникнення кримінальної відповідальності ним, ОСОБА_1, та його знайомим ОСОБА_7, або при здійсненні впливу на свідків вчинить інший злочин.

Вказані обставини свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Вивченням даних про особу підозрюваного слідчим суддею встановлено, що він має постійне місця проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення інкримінованого злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою,строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 08 липня 2018 року, строк тримання під вартою підозрюваному, рахувати з 10 травня 2018 року, тобто з дня затримання, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Вирішуючи питання щодо встановлення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, з урахуванням характеру та предмету злочину, метою якого є вплив на процесуального керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_5 щодо не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7, який обґрунтовано підозрюється у кримінальному провадженні № 42017040010000319 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, слідчий суддя, приходить до висновку про виключність випадку, що дає підстави визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, слідчий суддя вважає необґрунтованим розмір застави 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначений у клопотанні прокурора, оскільки, не підтверджено майнового стану підозрюваного щодо можливості внесення застави у такому розмірі.

За викладених обставин, виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості злочину та розміру завданої шкоди, з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2018 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн., слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 881 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 3,9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні – заступника військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України капітана юстиції ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 08 липня 2018 року.

Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 10 травня 2018 року, тобто з дня затримання.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осібв сумі 881 000 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідального органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 08 липня2018 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В.Геєць