Постанова № 74000038, 16.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 524/8567/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.04.2018, суддя Андрієць Д.Д., м. Кременчук, повний текст складено 19.04.18 по справі № 524/8567/17

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора роти №2 батальйону УПП в м. Кременчуці ДПП лейтенант поліції Дерев'янко Олега Миколайовича третя особа Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Дерев’янка О.М. про скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Дерев’янка О.М. серії БР №050770 від 08.11.2017, провадження у справі закрити.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.04.2018 року Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Дерев’янка Олега Миколайовича про скасування постанови - залишено без задоволення.

ОСОБА_1 , не погоджуюсь з рішенням суду, подав апеляційну скаргу , вважає, рішення необґрунтованим, безпідставним, таким, яке винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просить рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 квітня 2018 року скасувати , ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.11.2017 інспектором роти №2 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП лейтенантом поліції Дерев’янком О.М. була винесена постанова серії БР №050770 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Відповідно до постанови 08.11.2017 о 08:35 в м.Кременчуці на перехресті проспекту Свободи і вул.Троїцькій в м.Кременчуці, водій здійснив рух на забороняючий червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3. «е» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що на відеозаписі зафіксовано як транспортний засіб Hyundai Santa FE здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофору. Вказаний транспортний засіб виявлений екіпажем патрульної поліції, який одразу почав його переслідування та через 16 секунд з моменту виявлення правопорушення інспектор поліції за допомогою гучномовця почав вимагати від водія зупинити транспортний засіб. Отже вказаним відеозаписом підтверджується те, що відповідачем безпосередньо виявлено порушення водієм автомобіля Hyundai Santa FE державний номер НОМЕР_1 п.8.7.3. «е» ПДР України, а тому, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Відеозапис спростовує доводи позивача з приводу порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена ч. 2 ст. 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом ст. 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку). При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, ч.2 ст.122 КУпАП передбачено порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила), порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

За змістом пункту 8.1 Правил регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

За правилами пункту 8.7 Правил світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофору можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

Згідно підпунктів ґ), е), є) пункту 8.7.3 Правил такі сигнали світлофора як червоний, жовтий та поєднання червоного з жовтим, забороняють рух, при цьому поєднання червоного з жовтим - попереджає про наступну зміну сигналу на зелений, який дозволяє рух.

Відповідно до пункту 1.12 Розділу 34 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

Пунктом 8.10 ПДР передбачено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед розміткою 1.12, а якщо її не має - не ближче 10 метрів до світлофору, пішохідного переходу, а якщо вони відсутні - перед перехрещуванню проїзною частиною.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення згідно оскаржуваної постанови стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції здійснення позивачем початку руху на заборонений сигнал світлофора.

Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис, який міститься в матеріалах справи та встановлено, що з даних відеозапису місця події неможливо дати їм оцінку, оскільки службовий автомобіль, з якого здійснювалась відео фіксація, розташовувався перпендикулярно вулиці по якій рухався позивач.

Колегія суддів зазначає, що з даного відеозапису взагалі не вбачається який колір світлофора був позивачу на момент його переїзду через перехрестя .

Доказів того, що позивач здійснив переїзд перехрестя на жовтий чи червоний сигнал світлофора відповідачем до суду не надано.

Згідно відеозапису сам позивач стверджує, що здійснив виїзд на перехрестя на зелений сигнал світлофора та просив інспектора надати можливість ознайомитися з доказами вчинення ним порушення правил дорожнього руху відповідно до вимог ст. 251 КУпАП.

Інспектор вказує , що перший світлофор позивач може і проїхав на мигаючий жовтий, а другий на червоний, відеозапис для ознайомлення не надав, вказав , що порушення зафіксовано не в автоматичному режимі, тобто інспектор побачив порушення та здійснив зупинку автомобілю.

В матеріалах справи відсутні докази які б беззаперечно свідчили про те, що позивач здійснив переїзд перехрестя проспекту Свободи і вул. Троїцькій в м. Кременчуці на жовтий чи червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3. «е» ПДР України.

Крім того , зазначеним відеозаписом не зафіксовано державного номерного знаку автомобіля, який здійснив проїзд зазначеного перехрестя, що унеможливлює ідентифікацію транспортного засобу.

Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку, відсутня належна доказова база, яка б підтверджувала факт порушення позивачем правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище встановлене, колегія суддів дійшла висновку , що постанова інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Дерев’янка О.М. серії БР №050770 від 08.11.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає скасуванню відповідно до вимог ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 250, 286, 310, 315, 321 , 323, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.04.2018 по справі № 524/8567/17 скасувати.

Скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кременчуці ДПП лейтенанта поліції Дерев’янка О.М. серії БР №050770 від 08.11.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.М. Григоров