Постанова № 73999665, 11.05.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/627/18

Номер провадження 3/305/163/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2018 м.Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Бліщ О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, 09.07.1962 року

народження, громадянина України, першого

заступника міського голови Рахівської міської ради, -

за ст. 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИЛА:

15.02.2018 ОСОБА_2 подав до Рахівської міської ради запит від 03.01.2018 щодо надання інформації (документів) стосовно земельної ділянки розташованої між вулицями Шевченка та Миру в м.Рахові. У відповідь на запит від 26.12.2017 листом від 02.01.2018 вих. № 2 за підписом міського голови Рахівської міської ради ОСОБА_3 заявнику не було надано всієї запитуваної інформації, заявнику було відмовлено у наданні рішень ради про надання земельної ділянки Волощуку у зв'язку з некоректністю запиту. Заявнику було надано рішення ради від 19.03.2004 №174 та від 09.09.2005 №397, однак протоколів засідань та заяв на підставі яких було прийнято рішення, надано не було. Листом від 10.01.2018 за вих. № 35 за підписом міського голови ОСОБА_3 ОСОБА_2 відмовлено у наданні інформації на підставі п.4 ст. 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" та у зв'язку з недотриманням вимог до електронного документу, встановлених ЗУ " Про електронні документи та електронний документообіг". З аналізу поданих заявником копій запитів вбачається, що вони відповідають всім вимогам ст. 19 ЗУ "Про доступ до публічної інформації". 19.01.2018 до Рахівської міської ради було надіслано лист №11/15-С307597,308071.18/29-132 з вимогами, щодо надання інформації (документів), необхідних для перевірки повідомлених заявником обставин, та щодо поновлення права заявника на отримання запитуваної інформації. 13.02.2018 Секретаріатом Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини отримано лист ради від 07.02.2018 за вих. № 155 за підписом в.о. міського голови, першого заступника міського голови ОСОБА_1 Як вбачається з матеріалів, наданих радою, право заявника поновлено не було. Таким чином, законні вимоги викладені у листі від 19.01.2018 №11/15-С307597,308071.18/29-132, виконано не було. З огляду на викладене вбачають, що в діях заступника міського голови Рахівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, а саме невиконання законних вимог представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив що на його думку в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-40 КУпАП, також зазначає, що на день розгляду справи в суді минув передбачений законом строк притягнення його до адміністративної відповідальності.

Правопорушення стверджено протоколом від 26.03.2018, скаргами ОСОБА_2 на дії Рахівської міської ради про втаємнення інформації; копією запиту ОСОБА_2; копіями відповідей на запит за підписом міського голови ОСОБА_3№2 від 02.01.2018 та за №35 від 10.01.2017; копією листа представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України від 19.01.2018 з чіткими вказівками; копію відповіді Рахівської міської ради №155 від 07.02.2018 за підписом в.о. міського голови ОСОБА_1, з якого вбачається, що всі вимоги Уповноваженого Верховної ради з прав людини ними не виконано..

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" надалі (Закон), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Нормами ч 1, 2 статті 13 Закону встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ст.5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Як вбачається із запиту, потерпілим запитувалась інформація стосовно розпорядження комунальним майном, а саме, просив надати йому рішення ради про надання громадянам земельних ділянок між вулицями Шевченка та Миру в м.Рахові, а також протоколи сесії та заяви на підставі яких виносились ці рішення.

Згідно ч.5 ст. 6 Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Відповідно до ч.11.ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до ЗУ "Про доступ до публічної інформації".

Згідно ч.17 ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до ЗУ "Про доступ до публічної інформації".

Статтею 22 Закону передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту тільки у випадках, якщо : розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З аналізу наданих заявником копій запитів вбачається, що вони відповідають всім вимогам статті 19 Закону. Так, в запитах наявні: найменування запитувача, опис запитуваної інформації (місце розташування земельної ділянки, графічні матеріали), адреса електронної пошти, дата.Підписання запиту, який надсилається електронною поштою не є обов'язковим.

До Рахівської міської ради було надіслано лист від 19.01.2018 р. № 11/15-С307597,308071.18/29-132 з вимогами зокрема, щодо надання інформації (документів), необхідної для перевірки повідомлених заявником обставин, та щодо поновлення права заявника на отримання запитуваної інформації.

13.02.2018 Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини отримано листа ради від 07.02.2018 р. вих. № 155 за підписом в.о. міського голови, першого заступника міського голови ОСОБА_1 Як вбачається з матеріалів, наданих радою, право заявника поновлено не було.

Таким чином, законні вимоги, викладені у листі від 19.01.2018 р. №11/15-С307597,308071.18/29-132, виконано не було.

Стаття 101 Конституції України гарантує, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина визначається статтею 3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Так, відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню.

Таким чином, з метою здійснення парламентського контролю, зокрема, для поновлення права заявника до Рахівської міської ради було направлено вищевказану вимогу Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» відмова органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Крім цього, згідно з пунктом 2.11 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 р. №3/02-15, Уповноважена особа або регіональний координатор має право запрошувати особі, що притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання пояснень та ознайомлення її з протоколом про адміністративне правопорушення, а також інших осіб для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, що перевіряються у справі.

Отже, вищевказаними положеннями підтверджується законність вимог Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо необхідності співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками, в тому числі надання інформації і пояснень стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень та поновлення порушеного права.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-40 КУпАП, яке виразилося у невиконанні законних вимог представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Згідно ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 вчинив 07 лютого 2018 року, отже на день розгляду адмін. матеріалів в суді (11.05.2018) минуло три місяці з моменту вчинення правопорушення, дане правопорушення не являється триваючим, тому справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, слід закрити, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Зважаючи на викладені обставини, вважаю, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-40 КУпАП слід провадженням закрити, оскільки на момент розгляду справи в суді минув а строк притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

У зв'язку з наведеним з ОСОБА_1, на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 352,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 38, 40-1, 247, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі закрити, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Стягнути із ОСОБА_1, в дохід Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету:22030106.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з моменту її проголошення.

Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.