Ухвала суду № 73999608, 16.05.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.05.2018

ЄУН 331/2713/18

Провадження № 1-кс/331/2712/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., при секретарі судового засідання Петрової А.П., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ УСБ України в Запорізькій області ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна, по кримінальному провадженню за № 12017080060002226 від 19.06.2017 року за фактом збуту невстановленими особами підроблених грошей за попередньою змовою та за фактом шахрайських дій, вчинених організованою групою осіб в особливо великих розмірах.

В обґрунтування клопотання зазначено, що організованою групою осіб, за попередньою змовою, налагоджено шахрайську схему привласнення об’єктів нерухомості у м. Запоріжжі, які належать мешканцям міста, шляхом обману та зловживання довірою громадян. Жертвами вказаних шахрайських дій стають насамперед особи похилого віку, які не мають родичів або не підтримують зв’язок з ними; особи, родичі яких перебувають за кордоном або мешкають в інших віддалених регіонах України; особи, які зловживають спиртними напоями; особи, які мають психічні та фізичні вади; особи, які мають велику заборгованість за комунальні послуги.

До основних методів незаконного привласнення нерухомого майна вказаної організованої групи входить переоформлення житлових приміщень громадян на себе або підставних осіб шляхом обману власника та введення його в оману з подальшим юридичним та фізичним виселенням (оформлення довіреностей на право розпорядження та відчуження майна, оформлення договорів позики під заставу майна, підміну договорів тощо), нотаріальне переоформлення або відчуження у судовому порядку майна, померлих осіб, громадян, які не мають родичів або правонаступники яких перебувають закордоном чи мешкають в інших віддалених регіонах України; насамперед на основі підроблених документів (документів, що підтверджують особу, правоустановчої та технічної документації, права власності на нерухомість, довіреностей, договорів позики під заставу, договори довічного утримання тощо).

Під час досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_3, в невстановлений період часу, але не пізніше червня місяця 2017 року, будучи обізнаною у сфері ринку нерухомості м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою постійного, швидкого та незаконного збагачення, організувала стійке об’єднання, до складу якого залучила своїх знайомих, а саме: раніше засудженого за скоєння шахрайства громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка є підручною організаторів), раніше засудженого за скоєння підробки документів громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, доньку приватного нотаріуса ОСОБА_7 – громадянку України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, державного реєстратора КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області громадянку України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, та інших невстановлених осіб.

Згідно спільно розробленого та погодженого злочинного плану ОСОБА_3 організовано схему відшукання нею та ОСОБА_4 на території міста Запоріжжя об’єктів нерухомості, власники яких померли чи належать до малозахищених верств населення, виготовлення ОСОБА_6 підроблених документів про право власності на ці об’єкти нерухомості, їх реєстрація ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, та шляхом подальшого введення ОСОБА_5 покупців в оману щодо законності прав на це майно, заволодіння їх грошовими коштами.

Так, в невстановлений період часу, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 підшукали об’єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власником якої згідно даних БТІ, на підставі свідоцтва про право власності на житло №3117, виданого 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, були померлий ОСОБА_11 (1/2 частина) та померла ОСОБА_12 (1/2 частина).

Достовірно знаючи про факт смерті власників даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані ОСОБА_6 незаконно виготовив документи про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі свідоцтво про право власності на житло № 3117, нібито видане 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, які передав ОСОБА_3

Отримані завідомо підроблені документи ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 передали державному реєстратору КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_9, яка 23.03.2018 виконуючи свою роль в спільному злочинному плані, усвідомлюючи злочинний умисел організованої групи ,внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані щодо права власності ОСОБА_12 на зазначений об’єкт нерухомого майна, чим забезпечила можливість здійснення з цим об’єктом нерухомого майна цивільних правочинів.

Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи у змові з іншими членами організованої групи, спланували виготовлення ОСОБА_6 підроблених документів щодо передачі від імені померлої ОСОБА_12 права власності на зазначену квартиру до уставного фонду ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ - 41986028), зареєстроване 07.03.2018 року.

Після смерті ОСОБА_11, його частина житлового приміщення (1/2 квартири), на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-257, виданого 25.10.2014 року 3-ю Запорізькою державною нотаріальною конторою та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №16743439 від 25.10.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_13, згідно чинного законодавства, передано у власність ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка померла 21.12.2017 року.

16.02.2018 року (після фактичної смерті ОСОБА_12, із використанням підроблених ОСОБА_6 документів), на підставі свідоцтва про право власності на житло № 3117, виданого 29.12.1999 року Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39830274 від 23.02.2018 року, державним реєстратором КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_9 до реєстру внесено дані щодо 1/2 частини житлового приміщення, яка фактично належить ОСОБА_12 Після чого, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на вказану квартиру повністю визначено за ОСОБА_12

23.03.2018 року право власності на вказану квартиру приватним нотаріусом ОСОБА_14 зареєстровано за ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ – 41986028) на підставі підробленого акту приймання передачі нерухомого майна від 13.03.2018, відповідно до якого право власності на вказану квартиру перейшло від ОСОБА_12 (яка фактично померла 21.12.2017) до ТОВ «ХЮГВАРТ», яке зареєстровано 07.03.2018, засновниками якого виступають померла ОСОБА_12 та ОСОБА_15 (директор ТОВ «ХЮГВАРТ»). Таким чином організована група осіб у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 незаконно заволоділа квартирою, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. ГвардійськийАДРЕСА_2, з метою здійснення її подальшої реалізації з метою отримання грошових коштів.

13.04.2018 року прокурором погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України — заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене організованою групою осіб.

Також під час досудового розслідування встановлено, що право власності на нерухоме майно а саме: квартира за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 151, кв. 10 належить ТОВ «Хюгварт».

На підставі вищевикладеного, слідчий просить суд накласти арешт на вищезазначене майно, із забороною його відчуження та розпорядження.

Слідчий в судове засідання не з’явилась, але до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, просила клопотання задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд справи за відсутності слідчого не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи зазначену вимогу КПК України, суд вважає за необхідне розглянути клопотання без виклику власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч.2 ст. 170 КПК).

Матеріалами справи встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017080060002226 від 19.06.2017 року за ч. 2 ст. 199, ч. 4 ст.190 КК України.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №121318391 від 19.04.2018 встановлено, що за ТОВ «Хюгварт» зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: м. Запоріжжя бул. Гвардійський 151, кв. 10.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту є обґрунтованим, оскільки мета та підстави арешту майна в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 2, 3 ст. 170 КПК України, з метою унеможливлення спроб вчинення дій, пов’язаних з відчуженням, перереєстрації вище вказаного майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 171-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ УСБ України в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на наступне нерухоме майно – квартиру, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. ГвардійськийАДРЕСА_3, із забороною його відчуження та розпорядження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.В. Клименко