Рішення № 73999595, 30.04.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1670/14-ц

Провадження по справі 2/305/7/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

судді - Тулик І.І.

за участі секретаря судового засідання – Шемота М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ТзОВ "Кредитні ініціативи" про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ТзОВ "Кредитні ініціативи" про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно .

В ході розгляду справи позивачем збільшено позовні вимоги, де з первісною вимогою просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Середньоводянської сільської ради №49 від 20 вересня 2006 року та визнати право власності на будинок №49 по вул. Борканюка в с. Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що у 2013 році позивачу стало відомо, що Рахівським районним судом розглядаються цивільні справи за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за іпотечним договором №818/819 від 8 грудня 2006 року укладеного на забезпечення виконання зобов"язань по кредитним договорам №818 та №819 від 8 грудня 2006 року, укладених відповідно від його імені та імені його жінки ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_4, мешканцем с. Середнє Водяне, вул. 50 років Жовтня,11, на підставі нібито виданих ними довіреностей. Предметом іпотеки є житловий будинок, який знаходиться за адресою с. Середнє Водяне, вул. Борканюка (ОСОБА_5), 49 Рахівського району Закарпатської області, право власності на який, як виявилося, оформлене на ім"я ОСОБА_2, згідно рішення виконкому Середньоводянської сільської ради №49 від 20 вересня 2006 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №363176, зареєстрованого 04.12.2006 року на ним в цілій частині в реєстрі №16990420, запис №282 в книзі №2 в Рахівському бюро технічної інвентаризації. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили позивачу, що не мають ніякого відношення до кредитних та іпотечного доовору, довіреностей гр. ОСОБА_4 не видавали та їм нічого про це відомо не було, такі є підробленими та сфальшованими, а тому звернулися з відповідними заявами в Рахівський РВ УМВС України про притягнення винних до відповідальності. По даному факту відкрито кримінальне провадження, слідчим винесено повідомлення підозри ОСОБА_4, однак справа зупинена у зв"язку з відсутністю останнього на території України. ОСОБА_2 також повідомив її, що не узаконював вищевказаний житловий будинок на своє ім"я, не звертався ні в Середньовдянську сільську раду, ні в Рахівське БТІ про оформлення права власності на нерухоме майно та не має ніякого відношення до будинку. Даний будинок в даний час перебуває в її законному володінні, ОСОБА_2 Нуцу іванович дійсно немає на нього ніяких законних прав, оскільки ніколи не будував ніякого будинку і навіть не зареєстрований по даній адресі. Так, згідно будівельного паспорту за 1984 рік забудовником житлового будинку №49 по вул. К.Маркса ( Борканюка) в с. Середнє Водяне була мати позивача ОСОБА_6, яка померла 6 листопада 1998 року. Будинок зареєстрваний за нею в погосподарській книзі Середньоводянської сільської ради на той час на законних підставах. Позивач є спадкоємцем після її смерті за законом і прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Свої спадкові права на будинок, позивач, згідно діючого законодавства має право оформити без обмеження будь-яким строком. Тим більше, що в даний час в законодавство внесені зміни щодо оформлення спадщини сільськими радами. Однак, вона не може цього зробити через незаконне рішення сільської ради про оформлення права власності на будинок на ОСОБА_2, тому вважає, що її права грубо порушені, у зв"язку з цим звертається до суду за їх поновленням з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Сільський голова ОСОБА_7 надав заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі представника сільської ради.

Відповідач, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився.

Представник третьої особи, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в судове засідання не з"явився. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердив, що працював лікарем в с. Середнє Водяне, та лікував маму позивача, яка йому розказувала, що вона збудувала хату для дочки ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що мати позивача будувала будинок, а позивач за будинком доглядала і він їй залишився як у спадок.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що за свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №363176 від 10 жовтня 2006 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано житловий будинок № 49 по вул. Б.Хмельницького ( стара назва ОСОБА_5) в с. Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області.

Видачі цього свідоцтва про право власності на нерухоме майно передувало рішення виконкому Середньоводянської сільської ради від 20 вересня 2006 року №49, за яким вирішено житловий будинок № 49 по вул. К.Маркса (теперішня назва ОСОБА_11) зареєструвати за ОСОБА_2.

Також з матеріалів справи вбачається, що даний будинок є предметом іпотеки за іпотечним договором №818/819 від 08.12.2006 року, укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_4.

Згідно договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року права та обов'язки іпотекодержателя за вищезазначеним іпотечним договором перейшли від ПАТ «Промінвестбанк» до ТзОВ «Кредитні ініціативи» .

Зазначений іпотечний договір є чинним, в судовому порядку визнавався недійсними, де постановою апеляційного суду Закарпатської області №305/1928/14-ц від 28 лютого 2018 року , у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Рахівської державної нотаріальної контори про скасування кредитних договорів, договору Іпотеки та довіреностей, відмовлено, а відтак правомірним (ст. 204 ЦК України).

Подаючи позов до суду, позивач ОСОБА_1, в обгрунтування такого зазначила, що Середньоводянська сільська рада здійснила оформлення права власності за відповідачем , ОСОБА_2, який не мав права на його отримання, оскільки спірний будинок належав матері позивача, ОСОБА_6, яка померла 6 листопада 1998 року, і числиться як спадкове майно за нею, ОСОБА_1.

Однак, з такими доводами позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

В матеріалах справи дійсно наявний будівельний паспорт та свідоцтво садиби в сільських населених пунктах УРСР від 1984 року, в яких забудовником одноповерхового будинку за адресою с. Середнє Водяне, вул. К.Маркса,49 вказана ОСОБА_12. В зазначеному свідоцтві вказано, що на відведеній земельній ділянці належить забудувати одноповерховий житловий будинок на 3-и кімнати з житловою площею 51,5 кв.м. за період 1984-1986 р.р.

Разом з тим із записів в погосподарській книзі вбачається, що за період з 1996-2000 р.р. головою спірного господарства була зазначена як ОСОБА_12 (померла 6 листопада 1998 року) так і ОСОБА_2. При цьому загальна площа жилого будинку вказана 200 кв.м. в тому числі житлова - 120 кв.м., а кількість кімнат дорівнює п'яти. За період з 2006-2010 р.р. єдиним головою вказаного домогосподарства є відповідач ОСОБА_2. При цьому площа та кількість кімнат не змінилися.

В договорі іпотеки в якості предмета іпотеки вказаний спірний житловий будинок разом з надвірними спорудами: літня кухня, гараж, вбиральня - загальною площею 274,89 кв.м., житловою площею 185,4 кв.м., що узгоджується та не суперечить записам в погосподарській книзі (більші площі в договір іпотеки вказані через те, що предметом іпотеки є крім житлового будинку також і надвірні споруди).

Тобто спірний будинок як за площею, так і за кількістю кімнат є більшим, ніж той на забудову якого надано дозвіл ОСОБА_12 у 1984 році, а відтак не можна стверджувати, що остання була забудовником та власником даного житлового будинку. Натомість головою дворогосподарства за останні роки вказаний відповідач, що спростовує посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не має жодного відношення до спірного будинку.

Таким чином твердження позивача про те, що спірний будинок входить до спадкового майна за померлою ОСОБА_12 не узгоджується з матеріалами справи та не підтверджений належними і допустимим доказами. А відтак і твердження позивача, що сільською радою було порушено п.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування» є не обґрунтованим.

Крім того, згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, спираючись на своє суб'єктивне право, допускає недозволене використання свого права, порушує міру і вид поведінки, визначені законом, посилаючись при цьому на формально належне їй суб'єктивне право.

На відносини зловживання цивільним правом поширюється дія принципу недопущення зловживання правом як принципу здійснення цивільних прав.

Зміст цього принципу становить обов'язок особи, яка здійснює суб'єктивне право, не допускати зловживання правом і здійснювати належні особі суб'єктивні права і виконувати суб'єктивні обов'язки припустимими способами їх здійснення з урахуванням неприпустимості вчинення дій, що вчиняються виключно з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В даному випадку позивач просить скасувати рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно яких відповідач сам набувши право власності на житловий будинок без жодних обмежень та обтяжень на момент такого набуття, вже звертався до суду з приводу визнання недійсними і скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно- житловий будинок №49 по вул. Б.Хмельницького (ОСОБА_5) в с. Середнє Водяне, з таким самим обгрунтуванням, доводами і доказами, що в даній справі, що стверджено рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області №305/200/14-ц від 24 квітня 2014 року та рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 16 липня 2014 року.

При цьому з першого абзацу позовної заяви слідує, що даний позов позивачем пред'явлено через наявність іншої цивільної справи про звернення стягнення на предмет іпотеки за вищезазначеним іпотечним договором.

Зважаючи на викладене суд вважає, що даний позов позивачем пред'явлено з метою уникнути відповідальності за іпотечним договором і не допустити можливості звернення стягнення на предмет іпотеки, що спрямовано на порушення прав та інтересів іпотекодержателя та є формою зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України). Таким чином, має місце змова позивача із відповідачем, а відтак штучність спору.

Згідно ч.3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні правові підстави.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору, та відмови у задоволенні позову, судові витрати у справі, що складаються із 704,80 гривень судового збору за вимогу немайнового характеру, та 8810 гривень за вимогу майнового характеру, які пред"являлися одночасно, слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, ст.268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні зміненого позову ОСОБА_1 до Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ТзОВ "Кредитні ініціативи" про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно, відмовити.

Судові витрати в сумі 9514,80 гривень віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Тулик І.І.