Рішення № 73999312, 03.05.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/3076/17

2/311/89/2018

03.05.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Гончарової К.Ю., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та збитків, завданих внаслідок скоєння ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та збитків, завданих внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 липня 2017 року о 9-15 год. на 339 км+500 м а/ш Е105 Харків-Сімферополь в м.Василівка Запорізької області сталося ДТП за участю транспортного засобу «Сеат Ібіца», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та транспортного засобу ЗАЗ «Деу Ланос», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Сеат Ібіца», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 Згідно постанови Димитровського районного суду Донецької області від 31.08.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ЗАЗ «Деу Ланос», д/н НОМЕР_2, була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №АК/3484620. 25 липня 2017 року відбувся огляд пошкодженого автомобіля НОМЕР_3, судовим експертом ОСОБА_6, за результатом якого складений Висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року. Одночасно з цим на огляді був присутній представник ТДВ СК «Альфа-Гарант», яким також складався висновок по визначенню вартості матеріального збитку, завданого автомобілю НОМЕР_3, з яким не ознайомлено позивача. Відповідно до Висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року вартість матеріального збитку склала 25853,58 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 40 030,67 грн. Копія вищезазначеного висновку надсилалася позивачем до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з повідомленням про вручення від 26.09.2017 року. 24 липня 2017 року позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою на отримання страхового відшкодування (повідомлення про вручення від 28.07.2017 року). 25 жовтня 2017 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 15734,18 грн. Листом №12/390 від 06.11.2017 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» позивача було поінформовано, що згідно розрахунку вартості матеріального збитку №68-Д/36/2 від 25.07.2017 року, складеного на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», вартість відновлювального ремонту вкладає 29103,55 грн., вартість відновлювального ремонту з

урахуванням зносу становить 17734,18 грн. Вказана сума за вирахуванням франшизи в розмірі 2000 грн. перерахована позивачу. Позивач вважає, що розмір матеріального збитку, встановлений в Звіті про вартість матеріального збитку №68-Д/36/2 від 25.07.2017 року , значно відрізняється від збитку, встановленому у Висновку експертного дослідження №060/17 від 27.07.2017 року, тому є сумніви в об’єктивності проведеного ТДВ СК «Альфа-Гарант» розрахунку. Таким чином, позивач вважає, що саме Висновок експертного дослідження №060/17 від 27.07.2017 року відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року. Просить стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, згідно висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року, в сумі 25853,58 грн. за вирахуванням франшизи в сумі 2000 грн. та сплаченого ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування в сумі 15734,18 грн., що складає 8119,40 грн. Крім того, вартість реальних збитків за відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_3, понесених позивачем склала 40030,67 грн., що підтверджується рахунком №105 від 05.10.2017 року ФОН ОСОБА_7, актом виконаних робіт по договору заказ-наряду ФОП ОСОБА_7 №4041 від 05.10.2017 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_7 №41 від 05.10.2017 року. Таким чином, з ОСОБА_3 підлягає стягненню сума збитків, завданих внаслідок ДТП, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, згідно висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року, в розмірі 40030,67 грн. за вирахуванням вартості матеріального збитку, яка повинна бути сплачена ТДВ СК «Альфа-Гарант» в сумі 25853,58 грн., та додатково франшиза в сумі 2000 грн., а всього – 16177,09 грн. Крім того, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню вартість проведення автотоварознавчого дослідження за квитанцією №17025 від 27.07.2017 року в сумі 850 грн.

03 січня 2018 року від відповідача ОСОБА_5 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» надійшов відзив на позов, у якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних мотивів. 20 липня 2017 року до ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернувся позивач ОСОБА_1 з заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди від 18 липня 2017 року, що мала місце 15 липня 2017 року за участю транспортного засобу ЗАЗ, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу «Сеат», д/н НОМЕР_1, який належить позивачу. На виконання вимог ст.ст.22, 29, 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до експерта ФОП ОСОБА_8 з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу у зв’язку з пошкодженням належного йому автомобіля. Згідно Звіту №68-D/36/2, складеного експертом ФОП ОСОБА_8, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Сеат», д/н НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 17734,18 грн. з ПДВ та 14778,18 грн. без ПДВ. 28 липня 2017 року позивач надав ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву на виплату страхового відшкодування від 24.07.2017 року з зазначенням власних банківських реквізитів. 17 жовтня 2017 року позивач надав до ТДВ СК «Альфа-Гарант» лист з актом виконаних робіт ФОП ОСОБА_7 25 жовтня 2017 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування і страховий акт та виплачено позивачу на вказаний ним рахунок страхове відшкодування в розмірі 15734,18 грн. (17734,18 грн. – франшиза 2000 грн.), що

підтверджується платіжним дорученням №ID-99606 від 25.10.2017 року. Таким чином, ТДВ СК «Альфа-Гарант» не порушило жодних вимог чинного законодавства при виплаті позивачу страхового відшкодування. Надання позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог Висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року не спростовує Звіт №68-D/36/2, складений експертом ФОП ОСОБА_8, оскільки висновок експертизи може бути доказом у справі лише у тому разі, коли експертиза проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами, про що зазначено в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду». Крім того, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів, що Звіт №68-D/36/2, складений експертом ФОП ОСОБА_8 не відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, та має порушення в частині визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

12 січня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, у якому від вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з нього франшизи в сумі 2000 грн., в решті вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування на суму 14177,40 грн., витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 850 грн. та судового збору не підлягають задоволенню з наступних підстав. Висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року, наданий позивачем, є неналежним доказом у зв’язку з тим, що дослідження проведено експертом з порушенням вимог п.5.2. наказу №1335/5/1159 від 24.07.2009 року Міністерства юстиції України, яким передбачений виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця і часу проведення огляду КТЗ здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Відповідача ОСОБА_3 не було повідомлено про здійснення вказаного дослідження. Вважає, що обсяг пошкоджень автомобіля і вартість відновлювального ремонту за вищевказаним висновком суттєво завищені. Ремонтна калькуляція №06/17 до акту виконаних робіт по договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року складена 27 липня 2017 року, тобто до виникнення договірних відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7, та фактично є копією калькуляції з Висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27 липня 2017 року. До позовної заяви позивачем долучено акт на виконані роботи ФОП ОСОБА_7 без дати. Вказане дає підстави вважати, що первинний огляд автомобіля позивача на СТО ФОП ОСОБА_7, проведення якого передбачено наказом Міністерства інфраструктури №615 від 28.11.2014 року. Таким чином, вважає, що позивачем не надано достатніх доказів, які підтверджують виконання робіт, які вказані в позові. Матеріальна шкода, завдана власнику транспортного засобу, за виключенням франшизи, відшкодована позивачу в повному обсязі ТДВ СК «Альфа-Гарант».

В судовому засіданні суду позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити. Повідомив суду, що визначений страховиком розмір страхового відшкодування не відповідає вартості відновлювального ремонту, тому ним проведений ремонт за власні кошти в ФОП ОСОБА_7, вартість ремонту склала 40030,67 грн. Також пояснив, що він дійсно погодився на отримання від ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування в сумі 15734,18 грн. з метою хоча б частково відшкодувати завдану йому шкоду. Щодо розбіжностей в частині переліку і вартості виконаних робіт та переліку та вартості запасних частин, які містяться в акті на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року, який долучався до позовної

заяви, і акті на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року, який витребуваний судом від ФОП ОСОБА_7, пояснив, що не може пояснити зі розбіжності, оскільки вартість і перелік робіт і запчастин складався ФОП ОСОБА_7, а він лише сплатив вартість відновлювального ремонту на загальну суму 40030,67 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову частково з підстав, викладених у відзиві на позов, не заперечував проти стягнення з відповідача ОСОБА_3 франшизи в сумі 2000 грн.

2. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIІІ.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу Українисправи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності Цивільного процесуального кодексу Українив редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VIІІ, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, судовий розгляд вказаної цивільної справи продовжений за правилами, що діють після набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VIІІ.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2018 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів. Зобов`язано ФОП ОСОБА_7 надати завірені копії документів, що підтверджують виконання ремонтних робіт автомобіля Seat Ibiza , 2011 p., д/н НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1А.), по договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року.

3. Фактичні обставини встановлені судом, застосовані судом норми права.

Судом встановлено, що 15 липня 2017 року о 9-15 год. на 339 км+500 м а/ш Е105 Харків-Сімферополь в м.Василівка Запорізької області водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем SEAT, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Димитровського районного суду Донецької області від 31 серпня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 квітня 2017 року №АК/3484620 відповідальність водіяЗАЗ DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 була застрахована в ОСОБА_5 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», страховий ліміт за шкоду заподіяну майну за яким складає 100 000,00 грн.

20 липня 2017 року до ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернувся позивач ОСОБА_1 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпеченого транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

24 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 подав до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву, зареєстровану вх.№12/5437 від 28.07.2017 року, у якій просив відповідно до ст.ст. 35,41 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснити відшкодування оціненої шкоди шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно статті 6 «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника

(працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно пункту 34.3 статті 34 Закону, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк,

потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно із пунктом 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

25 липня 2017 року відбувся огляд пошкодженого автомобіля SEAT, державний номерний знак НОМЕР_1, незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_8 (Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №146 від 13.06.2017 року), залученого страховою компанією з метою визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, за результатами якого складений Звіт №68-D/36/2.

Згідно висновків Звіту №68-D/36/2 від 25.07.2017 року, проведеного ФОП ОСОБА_8, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу SEAT, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження складає 17734,18 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів невідповідності вказаної оцінки вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.

Відповідно до ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 квітня 2017 року №АК/3484620 франшиза складає 2000 гривень.

25 жовтня 2018 року за вищевказаною заявою ОСОБА_1 ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувала страхове відшкодування на відшкодування майнової шкоди,

зменшеної на суму франшизи, в сумі 15734,18 грн., що не заперечується позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав страхове відшкодування на власний рахунок на підставі поданої ним заяви.

Отже, потерпілий і страховик досягли згоди про розмір здійснення страхового відшкодування, та останній в передбаченому законом порядку здійснив виплату страхового відшкодування, тобто належним чином виконав свої зобов'язання відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Незважаючи на те, що представник страховика з'явився у визначений строк для визначення розміру збитків, потерпілий одночасно з цим за власною ініціативою залучив експерта для визначення розміру завданої йому шкоди.

Згідно Висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року, складеного судовим експертом ОСОБА_6, який залучено за ініціативою позивача, вартість матеріального збитку склала 25853,58 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 40 030,67 грн.

Відповідно до п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Зі змісту Висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року вбачається, що технічний огляд транспортного засобу здійснювався за відсутності представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 та/або його представника. При цьому, позивачем не надано доказів, що зазначені особи, як заінтересовані особи у результатах відповідного дослідження, повідомлялися про дату, час та місце проведення огляду.

Суд не приймає до уваги Висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року, складений судовим експертом ОСОБА_6, і вважає його неналежним доказом, оскільки залучення експерта для визначення розміру завданої йому шкоди проведено без повідомлення страхової компанії та відповідача ОСОБА_3 поза межами судового розгляду. При наявності в матеріалах справи двох висновків щодо визначення вартості матеріального збитку, в судовому засіданні позивачем не заявлялося клопотання про призначення відповідної судової експертизи для визначення вартості матеріального збитку.

В позовній заяві і в поясненнях в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказував, що провів ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля, та надав до позову, крім Висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №060/17 від 27.07.2017 року з протоколом огляду транспортного засобу та ремонтною калькуляцією, також квитанцію до приходного касового ордеру №41 від 05 жовтня 2017 року про оплату ФОП ОСОБА_7 по заказ-наряду №4041 від 05.10.2018 року 40030,67 гривень, акт на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року на загальну суму ремонтних робіт і запчастин в розмірі 40030,67 гривень.

Відповідно до пункту 8 розділу VII Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року №615, які поширюються на суб’єктів господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем), виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію тощо (окремо пов’язані з виконанням технічного обслуговування

(крім гарантійного) та окремо пов’язані з виконанням ремонту); гарантійний талон (один примірник); довідку-рахунок на складові частини, придбані й установлені виконавцем на КТЗ.

Відповідно до пункту 7 розділу V Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року №615, документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (за відповідною формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил); наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів, на виконання ухвали від 16 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_7 надано наступні документи, які підтверджують проведення ремонтних робіт автомобіля SEAT, державний номерний знак НОМЕР_1, по договору заказ-наряду №4041 від 05 жовтня 2017 року: попередній заказ-наряд на роботи №4041 від 05 жовтня 2017 року; прибутковий касовий ордер №41 від 05 жовтня 2017 року ФОП ОСОБА_7 про прийняття від ОСОБА_1 оплати 40030,67 грн.; акт на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року; видаткова накладна №37 від 25 вересня 2017 року ТОВ «Велесторг-Сервіс» на суму 16980,60 грн.

З акту на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року, який долучений позивачем до позовної заяви (а.с.24-25) вбачається, що проведені ремонтні роботи автомобіля та роботи з фарбування автомобіля та придбання запасних частин за переліком, який в повному обсязі дублює ремонтну калькуляцію, викладену у висновку експертного дослідження №060/17 від 27 липня 2017 року, складеного експертом ОСОБА_6, на загальну суму 40030,67 гривень. Зазначений акт не відповідає за формою і змістом акту передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, передбаченого Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів.

Одночасно з цим, з акту на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року, який наданий ФОП ОСОБА_7 на виконання ухвали суду (а.с.178), вбачається, що виконані роботи: додаткові витрати, малярні роботи, матеріали, ремонтні роботи на загальну суму 15772,67 грн. та придбані запчастини та матеріали на загальну суму 24258,00 грн. Зазначений акт також не відповідає за формою і змістом акту передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, передбаченого Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів.

При співставленні вищевказаних актів на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року ФОП Кравченко судом встановлено, що вони є різними за змістом, зокрема: не співпадає перелік виконаних робіт та їх вартість, перелік запасних частин і матеріалів та їх вартість. Так, загальна вартість запчастин за одним актом складає 24258,00 грн., а за іншим 24915,80 грн., різниться також вартість запчастин по окремим позиціям запчастин.

Крім того, на підтвердження придбання запчастин для проведення ремонтних робіт автомобіля SEAT, державний номерний знак НОМЕР_1, ФОП ОСОБА_7 надав видаткову накладну №37 від 25.09.2017 року ТОВ «Велесторг-Сервіс» на суму 16980,60 грн. з урахуванням ПДВ. Тобто вартість придбаних ФОП ОСОБА_7 запасних частин не відповідає сумі 24258,00 грн., яка зазначена ним в актах на виконані роботи до договору заказ-наряду №4041 від 05.10.2017 року, навіть з урахуванням 10% націнки з якою проводилася реалізація запчастин ОСОБА_1, як зазначено в супровідному листі ФОП ОСОБА_7.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем ОСОБА_1 докази на підтвердження вартості виконаних робіт по ремонту автомобіля є неналежними та недопустимими, суперечать один одному, а тому не приймаються судом як доказ вартості проведених позивачем ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля.

Позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено факту, що отримане ним відшкодування матеріального збитку виплаченого страховою компанією було недостатнім для повного покриття завданого збитку, а також те, що розрахунок страхового відшкодування, визначений у Звіті №68-D/36/2 від 25.07.2017 року ФОП ОСОБА_8, який був залучений до оцінки страховою компанією, ґрунтувався на неправильній методології та заниженому розрахунку складових цього розрахунку. З тих самих підстав позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 залишаються також без задоволення.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. (п.36.6. ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 суму на відшкодування матеріальної шкоди, що становить розмір франшизи згідно страхового полісу ТДВ СК «Альфа-Гарант» №АК/3484620, на яку було зменшено суму відповідного страхового відшкодування в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до квитанції №17025 від 27 липня 2017 року, за виконання висновку експертного дослідження №060/17 від 27 липня 2017 року, позивачем було сплачено експерту за визначення вартості відновлювального ремонту та матеріальних збитків після ДТП 580 гривень (а.с.22 зворот), які не підлягають стягненню з відповідачів у зв’язку з відхиленням судом даних, що містить висновок експертного дослідження №060/17 від 27 липня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 51,20 гривень,

Керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та збитків, завданих внаслідок скоєння ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5) франшизу в розмірі 2000 грн., судовий збір в сумі 51,20 грн., а всього в сумі 2051 гривень 20 копійок

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на

апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХШ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено і підписано 14 травня 2018 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9