Постанова № 73998920, 10.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Федорак Л.М.

Суддя-доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 528/1066/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 24.01.2018 р., по справі № 528/1066/17, суддя Федорак Л.М., м. Гребінка

за позовом ОСОБА_2

до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі по тексту відповідач), третя особа- Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.10.2017 року з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу з 01.10.2017 року пенсію за віком, передбачену ст. 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні 3764,57 грн. за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

- зобов'язати відповідача нараховувати і виплачувати відповідачу підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 24.01.2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо нерозгляду питання перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно його заяви від 27.09.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року.

Зобов'язано Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати ОСОБА_2 пенсію з 01.10.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року.

Визнано протиправними дії Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року.

Зобов'язано Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року, починаючи з 01.10.2017 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив доводи щодо безпідставності висновків суду про порушення Гребінківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області прав позивача, оскільки позивач не звертався до управління з заявою про зарахування страхового стажу. Крім того, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 23.04.2012 року..

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нової постанови у відповідній частині, а саме про задоволення у повному обсязі позовних вимог. При цьому, позивач наводить доводи щодо неправомірної відмови в призначенні пенсії за віком за його заявою від 27.09.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, переглядаючи судове рішення в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 31.07.2003 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, який діяв на той час.

27.09.2017 року ОСОБА_2 подав до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заяву про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2014, 2015, 2016 роки, починаючи з 27.09.2017 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач прийняв рішення від 28.09.2017 року № 88 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2014, 2015, 2016 роки, оскільки позивач вже отримує цей вид пенсії.

Судом також встановлено, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII позивачу згідно розпорядження відповідача від 13.11.2017 року проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року з використанням показника середньої заробітної плати за три останні роки (2014, 2015, 2016 у розмірі 3 764,41 грн., що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсійної справи позивача, що відповідає вимогам закону.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.10.2017 року з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо нерозгляду питання перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно його заяви від 27.09.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року, та дій щодо припинення нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року.

Приймаючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що хоч позивач і не звертався до суду з такими вимогами, для захисту його прав, за результатами з'ясування всіх обставин справи, необхідно вийти за межі позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 від 27.09.2017 року встановлено, що позивач звернувся до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з проханням призначити пенсію за віком згідно Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести її перерахунок за показниками 3764, 54 грн. середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, починаючи з 27.09.2017 року.

В задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_2 відповідачем було відмовлено рішенням від 28.09.2017 року, оскільки позивач вже отримує цей вид пенсії.

При цьому, зазначений показник застосовано відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року, у зв'язку зі змінами в законодавстві.

Разом з цим, 05.10.2017 року Гребінківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області листом № с-35/04 повідомлено ОСОБА_2, що за матеріалами пенсійної справи йому враховано трудовий стаж по 31.12.2007 року, а згідно індивідуальних відомостей за 2008-2009 роки наявні відомості про страховий стаж за січень-грудень 2008 року та січень 2009 року, та повідомлено про необхідність звернутися до управління для зарахування страхового стажу з відповідною заявою та документами.

Колегія суддів зазначає, що підставою для вчинення органом ПФУ дій, спрямованих на розгляд питання про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, є відповідна заява встановленої форми, з наданням відповідних документів про стаж, що встановлено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1, яким при здійсненні своїх повноважень керується орган Пенсійного фонду України.

Позивач з такою заявою та документами до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області не звертався. Відповідно, і не було прийнято рішення про зарахування або відмову в зарахуванні страхового стажу.

Отже, висновки суду першої інстанції, що відповідач не прийняв рішення щодо зарахування позивачу страхового стажу на підставі заяви від 27.09.2017 року, не відповідають обставинам справи, оскільки заява не містить таких вимог.

При цьому, зазначена бездіяльність позивачем в межах справи, що розглядається, не оскаржується.

Крім того, позивачем в межах даної справи не оскаржуються дії відповідача щодо припинення нарахування підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року.

Згідно ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З позовної заяви встановлено, що предметом доказування в даній справі є правомірність відмови відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести її перерахунок за показниками 3764, 54 грн. середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, починаючи з 27.09.2017 року.

Доводи щодо зазначеного предмету доказування наведені позивачем і в відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право подати відзив на позовну заяву, в якому викладає заперечення проти позову.

Статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, вихід за межі позовних вимог застосовується судом саме для ефективного захисту прав позивача, тобто суд може прийняти одне з рішень встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, на підставі встановлених обставини (фактів), якими обґрунтовувалися позовні вимоги, тобто були предметом доказування, якщо дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відновлює його права або може призвести до подальших протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення може виникнути необхідність повторного звернення до суду, а не буде здійснено примусове виконання рішення.

Отже, прийняття судом першої інстанції рішення стосовно вимог, які не були заявлені позивачем та обставини щодо яких не були предметом доказування, не можна вважати виходом за межі позовних вимог в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що прийняття такого рішення порушує право позивача розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Разом з цим, таке рішення порушує принцип змагальності сторін, оскільки відповідач був позбавлений права надавати заперечення щодо цих обставин.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, прийнято без урахування всіх обставин справи, та з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. А обов'язкові підстави чітко визначені ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не було заявлено в позові вимоги про визнання протиправною бездіяльності Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не розгляду питання перерахунку пенсії згідно його заяви від 27.09.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року, зобов'язання Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати пенсію з 01.10.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року, визнання протиправними дій Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення нарахування підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року, зобов'язання Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати і виплатити підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року, починаючи з 01.10.2017 року, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині, через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку скасування або зміни судового рішення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку щодо скасування судового рішення в частині задоволення позову, рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача понесених, у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, судових витрат, також підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 24.01.2018 по справі № 528/1066/17 в частині задоволення позову про визнання протиправною бездіяльність Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не розгляду питання перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно його заяви від 27.09.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року, зобов'язання Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати ОСОБА_2 пенсію з 01.10.2017 року з урахуванням страхового стажу після її попереднього перерахунку 19.02.2008 року, визнання протиправними дії Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року, зобов'язання Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23.04.2012 року, починаючи з 01.10.2017 року та стягненні на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 15.05.2018.