Рішення № 73998780, 15.05.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/446/18

Провадження № 2/304/233/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу № 304/446/18 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі звернулися до суду з позовом до Перечинської міської ради про визнання за ними права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами. Свої вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер їх чоловік та батько - ОСОБА_4. Він залишив заповіт, яким все своє майно, в тому числі житловий будинок заповів їм у рівних долях. Вони прийняли спадщину за ОСОБА_4, оскільки постійно проживали з ним на момент смерті, про відмову від спадщини не заявляли. Також спадщину за ОСОБА_4 прийняла його донька ОСОБА_3, так як на момент смерті батька проживала разом з ним, однак до заповіту включена не була. Спадковим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_4 є будинок АДРЕСА_1 з належними до нього будовами та спорудами. Для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок вони звернулися до нотаріуса, однак їм було відмовлено у оформленні такої за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, у зв'язку з чим право власності на нього не було зареєстроване. Тому просять задовольнити позов та визнати за ними право власності на вказаний будинок з господарськими будовами та спорудами в порядку спадкування за заповітом.

Позивачі у судове засідання не з'явилися, однак подали заяви, в якій просили розглянути справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача також не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, визнав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечив проти задоволення позову.

ОСОБА_3 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечила.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 26 квітня 2001 року (а. с. 7-12, 16).

Також встановлено, що ОСОБА_4 залишив заповіт, яким все своє майно, що буде належати йому на день смерті, в тому числі належний йому житловий будинок з усіма господарськими і побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заповів у рівних долях своїй жінці - ОСОБА_1 та доньці ОСОБА_5, що підтверджується копією заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ворочівської сільської ради Перечинського району 18 лютого 1998 року та зареєстрованого в реєстрі за № 02 (а. с. 20).

Встановлено, що згідно довідок виконкому Перечинської міської ради Закарпатської області № 74 та № 75 від 14 березня 2018 року, за даними погосподарської книги № 1 (особовий рахунок НОМЕР_4) ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, був головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 де на момент його смерті проживали та були зареєстровані його дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємці першої черги (а. с. 18, 19).

Також, як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 51724204 від 26 квітня 2018 року, спадкова справа відносно спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, відсутня (а. с. 36, 37).

Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним для вирішення вказаного позову застосувати норми ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. ст. 524, 525, 529 ч. 1 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення в. о. завідувача Перечинською державною нотаріальною конторою № 26/01-16 від 19 березня 2018 року, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно та відсутні відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 Закарпатської області (а. с. 17).

Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи спадкоємцями за заповітом прийняли спадщину за ОСОБА_4, оскільки постійно проживали разом з ним на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 549 ЦК Української РСР не відмовилися від неї, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Отже враховуючи те, що позивачі протягом встановленого законом строку прийняли спадщину, однак у них існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 63 СК України, ст. ст. 524-527, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; місце проживання: АДРЕСА_1) до Перечинської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область м. Перечин, пл. Народна, № 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/2 частки за кожним житлового будинку АДРЕСА_1 Закарпатської області з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Чепурнов В. О.