Постанова № 73998647, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6808/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в І інстанції Потоцька Н.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 21.02.2018р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

(представники сторін у судове засідання не з'явилися)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання противоправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/0000110/2 від 26.07.2017р., визнання противоправним та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00825 від 26.07.2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання противоправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/0000110/2 від 26.07.2017р. та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00825 від 26.07.2017 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2017 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та фірмою Frutopolis S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний Контракт № 341/17 (надалі - Контракт), відповідно до умов якого, фірма Frutopolis S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Відповідно до специфікації № 20 від 23.07.2017р. до Контракту та інвойсу № 076 від 23.07.2017р., фірма Frutopolis S.A. на умовах поставки РСА FСА-Скідра поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія»" товар.

На підставі Договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом ОСОБА_2 (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA 500060/2017/012350, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту № 341/17 від 05.07.2017 року, на підтвердження чого позивачем були надані документи: зовнішньоекономічний Контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA 500060/2017/0012350 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA 500060/2017/012350 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- до митного оформлення надано декларація країни відправлення від 14.07.2017 № 17GRЕХ410100047067, у якій не визначений клас (А.В.) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару.

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, у відповідності до статті 254 МКУ, запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

26 липня 2017 декларантом підприємства ТОВ «Брокерсько-Експедиційна Компанія «АТАМАН-ГРУП» ОСОБА_2 діючим на підставі Договору про надання послуг з декларування товарів від 01.03.2016 №211/16, було надіслане повідомлення №2607-1, де зазначено, що додаткові документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надаватися не будуть.

Оскільки, на думку відповідача, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA500060/2017/012350 від 23.07.2017 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідачем було прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/0000110/2 від 26.07.2017р. та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00825 від 26.07.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази, правомірність оскаржуваних рішень.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України, відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Разом з цим, статтею 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України - в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 ст. 54 Митного Кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного Кодексу України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених вище норм митного законодавства, дає підстави дійти висновку про те, що лише у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів, а витребування митним органом таких документів може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

В свою чергу, підставою для прийняття оскаржуваних рішень митниці, стали наявність в поданих позивачем документах розбіжностей та відсутність всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: до митного оформлення надано декларація країни відправлення від 14.07.2017 № 17GRЕХ410100047067, у якій не визначений клас (А.В.) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а позивачем надано лише лист від «Masiv Avto» від 14.07.2017 року та рахунок фактура від «IRLUX - TRANS» SPL від 17.07.2017 року.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення, окрім інвойсу від 23.07.2017р. №076 та експортної митної декларації від 23.07.2017р., надано специфікацію до Контракту на постачання товару, прас-листи виробника товару та пакувальний лист, в яких зазначено розподілення товару на класи. Вказане, свідчить про те, що митний орган мав можливість на підставі наданих декларантом документів встановити клас товару, який ввозився підприємством, у зв'язку із чим, вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, не відповідала положенням митного законодавства.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відсутність розподілення товарів по класах не є визначальним для підтвердження митної вартості товару, оскільки в Державному класифікаторі продукції та послуг (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації) відсутнє розподілення товару, який ввозив позивач, по класах.

Згідно ДКПП товару "персики" визначений єдиний код " НОМЕР_1" та одна позиція у класифікаторі, а товару "нектарини" - код " НОМЕР_2" та одна позиція у класифікаторі, без розподілення вказаних товарів на класи А і В.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що виявлені митним органом розбіжності, які були встановлені за результатом перевірки наданих товариством документів не є тими розбіжностями, які безпосередньо могли би вплинути на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для коригування відповідачем митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів.

Щодо висновків митного органу, з якими погодився суд першої інстанції, про ненадання повного пакету документів на підтвердження транспортних витрат колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат декларантом було надано до митного органу: контракт на перевезення № 342, укладений між позивачем та «IRLUX - TRANS» SPL від 17.07.2017 року; договір від 14.03.2017 року на транспортно-експедиційне обслуговування, укладений між «IRLUX - TRANS» SPL та SRL «Tintoreto-Trans», який здійснював перевезення; договір-заявку від 29.06.2017 року; рахунок-фактуру; довідку про транспорті витрати, CMR0009110.

Як вбачається з вказаних вище документів, вони містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат підприємства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Крім того, позивачем до матеріалів справи було надано акт виконаних робіт, довідка банку та платіжне доручення на підтвердження оплати перевезення вантажу, що разом із переліченими вище документами, також дає змогу зробити висновок про належне підтвердження ТОВ «Дунайська імпортна компанія» витрат на транспортування товару.

Таким чином, оскільки митним органом не доведено, що позивачем зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів, - колегія суддів приходить до висновку, щодо неправомірності дій Південної митниці при здійснення коригування митної вартості товарів та складанні картки відмови в прийнятті митної декларації, та вважає, що оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню.

Отже, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять гривень) грн. (за подання адміністративного позову - 3524 грн., за подання апеляційної скарги - 5286 грн.).

Керуючись ст. 308, ст. 311 , ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст.322, ст. 325, ст. 327, ст. 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/0000110/2 від 26.07.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00825 від 26.07.2017 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул.. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Одеська обл.., Ізмаїлський район, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) судовий збір в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять гривень) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 15 травня 2018 року.

Головуючий: Ступакова І.Г.Судді: Бітов А.І. Лук'янчук О.В.