Постанова № 73998608, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. м.Одеса Справа № 821/1821/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

21 листопада 2018 року позивачі звернулись з позовом до адміністративного суду до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з позовними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмов у наданні позивачам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею 2 га кожна на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства;

- зобов'язання відповідача надати громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно), кожному з позивачів, земельних ділянок орієнтовною площею 2 га на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначали, що 12 жовтня 2017 року громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі - Позивачі, заявники) звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - Відповідач, ГУ ДГК) з заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0000 га кожна на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Своїми листами від 13 листопада 2017 року відповідач відмовив позивачам у задоволені їх заяв, у зв'язку з тим, що земельні ділянки, щодо яких були подані клопотання внесені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачі вважають дані відмови протиправними в силу того, що ст. 118 Земельного Кодексу України не передбачена така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як-то включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Крім того, позивач вказує, що ч.2 ст. 134 Земельного Кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Також, позивачі зазначають, що земельний масив з кадастровим № НОМЕР_2, в межах якої вони бажають отримати земельні ділянки не включений до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши заперечення в яких вказував, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 05.11.2014 року №21-108/19-14 земельна ділянка зазначена позивачами в картографічних матеріалах включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на яку виставляються на земельні торги у формі аукціону (лот №14). З цих підстав, відповідач вважає свої дії, щодо надання відмови заявникам у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0000 га кожна на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства вчиненими у спосіб та на підставі закону. Крім цього, представник відповідача вказував, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, в межах якої позивачі бажають отримати земельні ділянки, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів, проте в наказі відображена з кадастровим номером земельного масиву, до якого вона входила раніше. Просив суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на обставини викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись з апеляційною скаргою на вказане рішення. Апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянти в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме при вирішенні спору суд не в повній мірі розглянув справу, не прийняв до уваги та не дослідив обставини, які мають вагоме значення при прийнятті рішення.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до ГУ ДГК з заявами від 12 жовтня 2017 року про надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею 2,0000 га (кожному) на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

До вказаних заяв позивачами було додано копії паспортів, ідентифікаційного коду, довідок сільської ради про те, що вказані громадяни не мають у приватній власності земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та викопіювання із Публічної кадастрової карти України із визначенням земель Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області та позначенням земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку бажають отримати кожен з названих заявників.

Листами від 13 листопада 2017 року за № П-13484/0-4413/6-17, № М-13485/0-4414/6-17 відповідачем було відмовлено позивачам у задоволені їх заяв, у зв'язку з тим, що земельні ділянки, щодо яких були подані клопотання внесені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом було встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та в заявах по суті справи той факт, що всі обрані позивачами земельні ділянки відносяться до земельного масиву кадастровий НОМЕР_1.

Так, наказом Головного управління Держземагенства у Херсонській області №21-2172/18-14-СГ від 31.12.2014 року, у зв'язку з наданням у власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельних ділянок, які входили до складу земельного масиву НОМЕР_2, зазначений земельний масив був поділений. Внаслідок поділу утворились земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 - передані у власність зазначеним вище громадянам та земельна ділянка НОМЕР_1 - залишок земельного масиву, якому присвоєно новий номер. В свою чергу земельна ділянка НОМЕР_2 була визнана архівною та перенесена.

Згідно документа - «Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області" дійсно вбачається, що земельна ділянка кадастровий НОМЕР_1 не включена до наведеного переліку, проте в переліку є земельна ділянка НОМЕР_2.

Проте, відповідно до відомостей з Публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка НОМЕР_2 є архівною, а земельна ділянка НОМЕР_1 входить до її складу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що той факт, що земельна ділянка кадастровий НОМЕР_1, в межах якої знаходяться земельні ділянки, які позивачі бажають отримати у власність є такою, права на яку виставлені на земельні торги є доведеним.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вбачається із матеріалів справи в клопотанні позивачів, заявниками додавались копії паспортів, ідентифікаційного коду, довідок сільської ради про те, що вказані громадяни не мають у приватній власності земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та викопіювання із Публічної кадастрової карти України із визначенням земель Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області та позначенням земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку бажають отримати кожен з названих заявників.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи та в заявах по суті справи той факт, що всі обрані позивачами земельні ділянки відносяться до земельного масиву кадастровий НОМЕР_1.

Наказом Головного управління Держземагенства у Херсонській області №21-2172/18-14-СГ від 31.12.2014 року, у зв'язку з наданням у власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельних ділянок, які входили до складу земельного масиву № НОМЕР_2, зазначений земельний масив був поділений.

Внаслідок поділу утворились земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 - передані у власність зазначеним вище громадянам та земельна ділянка НОМЕР_1 - залишок земельного масиву, якому присвоєно новий номер. В свою чергу земельна ділянка НОМЕР_2 була визнана архівною та перенесена.

Так, відповідно до «Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області» вбачається, що земельна ділянка кадастровий НОМЕР_1 не включена до наведеного переліку, проте в переліку є земельна ділянка НОМЕР_2.

Згідно із ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз наведених правових норм показав, що громадянам гарантується право безоплатного одержання земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності.

Зазначене право реалізується за заявочним принципом та додержанням процедури погодження надання земельної ділянки, зокрема, органом виконавчої влади, в розпорядженні якого перебуває заявлена до одержання на безоплатній основі земельна ділянка.

Разом з цим, право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства не є абсолютним і може бути обмежене з підстав, визначених ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Відносини сторін у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр» №3613-VI від 07.07.2011, зі змінами. Повноваження органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, закріплені в статті 7 Закону № 3613-VI.

Згідно зі статтею 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша).

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Абзацом 2 ч. 1 т. 136 Земельного кодексу України передбачено, що у переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, окремими лотами зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та прав на них, які виставляються на земельні торги, визначається організатором земельних торгів і заборона щодо відчуження встановлена саме на ті земельні ділянки, які включені до Переліку. Разом з цим, до вказаного Переліку може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку, оскільки об'єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об'єктом цивільних прав.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого Адміністративного суду України від 31 липня 2017 року по справі №К800/29292/16 та від 15 листопада 2016 року по справі №К/800/3076/16.

Посилання відповідача, що земельна ділянка НОМЕР_1 є фактично перейменованим залишком від земельного масиву НОМЕР_2, який був включений до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на яку виставляються на земельні торги в формі аукціону згідно наказу Головного управління Держземагенства у Херсонській області №21-108/19-14 від 05.11.2014 року (лот № 14 у додатку до вказаного наказу) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та колегією суддів не приймаються.

Так, згідно п. 29 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051), кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Згідно п.30 № 1051 кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі:

індексної кадастрової карти (плану);

даних, що містяться у Державному земельному кадастрі;

відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Отже, враховуючи те, що до Переліку може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку, а відповідно до «Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області» вбачається, що земельна ділянка кадастровий НОМЕР_1 не включена до наведеного переліку, суд вважає, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачам у задоволені їх заяв, у зв'язку з тим, що земельні ділянки, щодо яких були подані клопотання внесені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Всупереч частини другої статті 77 КАС України, відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області не доведено правомірності прийнятих ним рішень, які оскаржуються позивачами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення відповідача не узгоджується з критеріями правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені статтею другою КАС України.

Згідно частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року - скасувати, прийняти у справі №821/1821/17 нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмов у наданні позивачам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею 2 га кожна на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства;

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно), кожному з позивачів, земельних ділянок орієнтовною площею 2 га на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.