Постанова № 73998551, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5822/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Одеська митниця ДФС), у якому просив суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000060/2 від 24.06.2017 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00767 від 24.06.2017 року, мотивуючи його тим, що на підтвердження митної вартості Товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару. Незважаючи на відсутність розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, позивачем, на вимогу митного органу додатково були надані пояснення щодо наданих документів та переліку документів, витребуваних додатково. Однак, 24.06.2017р. митним органом було ухвалено Рішення № UA500060/2017/000060/2 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом. У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00767 від 24.06.2017р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

ТОВ «Дунайська імпортна компанія» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 06 березня 2018 року по справі № 815/5822/17 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що усі вказані у рішенні підстави для корегування митної вартості не впливають на ціноутворення, та не спростовують реальну вартість Товару, вказану у Специфікації до контракту та інвойсі, а тому рішення прийняті незаконно та підлягають скасуванню.

Одеською митницею ДФС надано до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що в поданих позивачем документах містяться розбіжності, а також документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано не було.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Суд першої інстанції встановив, що 27.04.2017р. між TOB «Дунайська імпортна компанія» (надалі - Позивач) та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний Контракт № 336/17 (надалі -Контракт).

Відповідно до умов Контракту Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язалася поставляти, а TOB «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Так, відповідно до Специфікації № 32 від 21.06.2017р. до Контракту та Інвойсу №032 від 21.06.2017р, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA-Скідра (склад поставщика) поставила TOB «Дунайська імпортна компанія» наступний товар: абрикоси свіжі класу А, у пластикових ящиках - 470 шт., на 6 деревяних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 5026 кг., вага «нетто» - 4701 кг, ціна - 0,60 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 2820,60 євро; абрикоси свіжі класу В, у пластикових ящиках 480 шт., на 6 деревяних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 5124 кг., вага «нетто» - 4794 кг, ціна - 0,30 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 1438,20 євро; персики свіжі класу А, у пластикових ящиках -810 шт., на 11 деревяних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 9112 кг., вага «нетто» - 8542 кг, ціна - 0,42 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 3587,64 євро; персики свіжі класу В, у пластикових ящиках - 210 шт., на 3 деревяних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництваГреція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 2423 кг, вага «нетто» - 2273 кг, ціна - 0,30 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 681,90 євро.

На підставі Договору про надання послуг по декларуванню товарів № 211/16, TOB «БЕК «Атаман-Груп» (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару TOB «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до відділу митного оформлення № 6 митного поста "Одеса-Центральний" Одеської митниці ДФС (надалі - митний орган, Відповідач) була подана електронна митна декларація № UA 500060/2017/009413, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту № 336/17 від 27.04.2017р.

Для підтвердження митної вартості Товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме:

- зовнішньоекономічний Контракт № 336/17 від 27.04.2017р.;

- специфікацію № 032 від 21.06.2017р. до Контракту № 336/17 від 27.04.2017р.;

- інвойс № 032 від 21.06.2017р.;

- прайс-лист від 21.06.2017р.;

- сертифікат походження товару форми EUR.1 № А702757;

- митну декларація країни відправлення 17GREX410100034794 від 21.06.2017р. ;

- пакувальний лист від 21.06.2017 року;

- автотранспортну накладну №308427;

- договір про перевезення №011116/1 від 19.06.2017 року;

- довідку про транспортні витрати від 21.06.2017 року;

- рахунок-фактура №СГ-0000088 від 21.06.2017 року на підтвердження вартості перевезення товару.

За результатами розгляду декларації № UA500060/2017/009413 від 24.06.2017 року та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2017 року №UA500060/2017/00767 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2017 року № UA500060/2017/000060/2 .

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Одеська митниця ДФС, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребувала у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах та прийняла рішення про визначення митної вартості за 6 методом.

Колегія суддів з означеними висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне:

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст.306 МК України способом забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії. Відповідно до ч.1 ст.308 МК України розмір фінансової гарантії визначається органом доходів і зборів виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту. Статтею 309 Митного кодексу України встановлено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формах: - надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); - внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошова застава).

Згідно ст.310 МК України фінансові гарантії надаються органам доходів і зборів під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються: - у вигляді документа; - у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Окрім того, товар позивача було випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.п.23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає органу доходів і зборів щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України.

Частиною 1 ст.337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексуподаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст.337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, згідно із п.2 роз.2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом №689 від 11.09.2015 року, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2017 року № 336/17 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте в наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у поданому інвойсі зазначено, що предметом зовнішньоекономічної операції є товари «абрикоси» та «нектарини». У документі, що містять відомості про вартість перевезення від 21.06.2017 року б/н наведені відомості про вартість перевезення товару «абрикоси свіжі». Інформація про вартість перевезення товару «нектарин» у даному документі відсутня;

3) у наданій до митного оформлення копії митнній декларації країни відправлення від 21.06.2017 № 17GREX410100034794 зазначені умови поставка - FCA. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

4) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 21.06.2017 № 17GREX410100034794 зазначені відомості щодо лише двох товарів. Проте, за поданою митною декларацією заявлено 4 товари.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

24.06.2017 року позивачем до митного органу направлено повідомлення № 2406-2, в якому зазначено про відсутність додаткових документів та надані розяснення про те, що в інвойсі зазначені умови поставки та географічний пункт переходу відповідальності за товар, його перевезення, зазначено розділення товару на класи, а щодо відсутність в довідці про транспортні витрати даних про перевезення нектаринів це є технічною помилкою.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, подані позивачем разом з митною декларацією №UA500060/2017/009413 від 24.06.2017 року документи містили зазначені вище розбіжності та позивачем не надані додаткові документи, колегія суддів вважає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного та рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару правомірними та такими, що скасуванню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з № UA500060/2017/009413 від 24.06.2017 року встановлено, що згідно з інвойсом та іншими документам предметом зовнішньоекономічної операції є абрикоси та нектарини, проте в наданій до митного органу довідці ФОП ОСОБА_2 б/н від 21.06.2017 року про транспортні витрати зазначено про вартість перевезення товару: абрикоси свіжі, інформація про вартість перевезення нектаринів в цій довідці відсутня.

При цьому, інших документів, з яких можливо б було визначити вартість перевезення за відсутності доказів фактичної оплати цих послуг, до митного органу та до суду не надано, рахунок-фактура також не містить даних про товар, який підлягав транспортуванню за договором №011116/1 від 19.06.2017 року.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку подані документи мають розбіжності, які впливають на визначення вартості товару, оскільки транспортні витрати, якщо вони не включені до ціни товару, у відповідності до ст. 58 Митного кодексу України, додаються до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а тому враховуючи такі розбіжності митний орган мав право витребувати у позивача додаткові документи, однак позивачем додаткові документи, такі як докази оплати вартості перевезення, розрахунок вартості перевезення з виправленими даними, інші документи з яких можливо встановити наявність технічної помилки, тощо, надані не були.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача були всі підстави для складання оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на страхування цих товарів.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Пунктами п. 7.1, 7.2 зовнішньоекономічного контракту № 336/17 від 27.04.2017 року встановлено, що товар може постачатися Покупцю у зворотній тарі Покупця, а саме у пластикових ящиках, призначених для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів або у тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів. У випадку постачання товару у тарі Постачальника, остання включається у вартість товару та не підлягає поверненню. Обов'язок пакування та маркування товару покладається на Постачальника. Такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягають.

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на пакування та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Отже, положення вищезазначених міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі і про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням) не лише в зовнішньоекономічному договорі (контракті), але й в рахунку-фактурі (інвойсі), пакувальному листі тощо, а тому колегія суддів приходить до висновку, що відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI.

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об'єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) до сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідними у цілях, які можуть бути згруповані наступним чином, зокрема, стягнення мис та податків, забезпечення надходжень (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація, та інші).

Відповідно до правил заповнення графи 31 митної декларації, викладених у главі 2 розділу 11 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за № 1372/21684 у графі 31 "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості" під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митною режиму та особливостей переміщення), наприклад: комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).

Таким чином, у митні декларації країни відправлення має бути наведений звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

Пунктом 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Частинами 3, 6 статті 344 Господарського кодексу України передбачено, що міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн - учасниць розрахунків. Для здійснення міжнародних розрахунків використовуються комерційні документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, страхові документи (страховий поліс, сертифікат), документ про право власності та інші комерційні документи.

Частиною 2 статті 7 Митного кодексу України передбачено, що державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації га кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Згідно з резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 28.03.1947р. (документ Е/402) заснована Європейська економічна комісія ООН, яка у відповідності до пункту 4 зазначеної резолюції уповноважена подавати рекомендації з будь-якого питання, що входить до її компетенції, безпосередньо урядам країн, які у ній представлені.

Пунктами 18, 20 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) передбачено, що формуляр-зразок має три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови і таке інше), у другому - опис товарів, позиції рахунку та кількості і таке інше, а у третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчувальною заявою, якщо вона є необхідною. Перелік товарів, що міститься у відомостях про товар, повинен бути достатньо докладним для ідентифікації різних товарів у партії, доставленої кількості, ціни за одиницю товару, знижок за кількість та усіх інших відомостей, необхідних для контролю розрахунку сум, вказаних у рахунку.

Оскільки відомості, що містяться у копії митної декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, означених у митній декларації та доданих до неї документах, тому не зазначення відомостей щодо чотирьох товарів у митній декларації країни відправлення виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості товарів.

Отже, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA 500060/2017/000060/2 від 24.06.2017, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00767 від 24.06.2017 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 815/5822/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач: Семенюк Г.В.судді: Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.