Постанова № 73998455, 15.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/12481/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року у справі № 466/6038/17 за позовом ОСОБА_2 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова , Апеляційного суду Львівської області про зобов'язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції - Зима І.Є.,

час ухвалення рішення - 24.11.2017 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

18 серпня 2017 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Апеляційного суду Львівської області, Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивує тим, що Постановою Верховної Ради України № 1515-VІІІ від 08.09.2016 року «Про звільнення суддів», він звільнений з посади судді Апеляційного суду Львівської області і згідно наказу голови Апеляційного суду Львівської області від 22.09.2016 року виведений із штату .

22 вересня 2016 року ним подано до органів Пенсійного Фонду України пакет документів для призначення щомісячного довічного утримання судді. Однак у довідку про суддівську винагороду від 22.09.2016 року не було включено суми матеріальної допомоги на оздоровлення, що відповідно вплинуло на неправильне визначення суми довічного грошового утримання судді у відставці. Таку позицію відповідачів вважає неправомірною.

Просить зобов'язати Апеляційний суд Львівської області видати довідку згідно з Додатком №2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України про суддівську винагороду для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 22.09.2016 року, а також аналогічну довідку для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2016р. для подання в Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова з метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням даних про отриману допомогу на оздоровлення в 2016 році; зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням отриманої в серпні 2016 року допомоги на оздоровлення; зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з моменту звернення до органів Пенсійного Фонду України - 22 вересня 2016 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до чинного законодавства допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, відтак для включення її до складу заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає підстав. Також апелянт вказує, що оскільки ОСОБА_2 не надав належної довідки із зазначенням сум матеріальної допомоги, рішення про відмову не виносилося, тому його права відповідачем жодним чином не порушувалися. Враховуючи вищенаведене, підстав для перерахунку щомісячного довічного утримання з врахуванням отриманої в серпні 2016 року допомоги на оздоровлення та зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з моменту звернення до органів Пенсійного фонду України - 22 вересня 2016 року в управління немає жодних. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислено та виплачується з врахуванням норм чинного законодавства та наявних документів пенсійної справи позивача.

Просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 17.04.2018 року було подано заяву про заміну сторони відповідача Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду м. Львова її правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яку задоволено протокольною ухвалою колегії суддів та проведено заміну сторони відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно Постанови Верховної Ради України № 1515-VІІІ від 08.09.2016 року «Про звільнення суддів», позивач у справі ОСОБА_2 звільнений з посади судді Апеляційного суду Львівської області відповідно до ст. 126 Конституції України та наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 22.09.2016р. року № 54-к виведений із штату.

22 вересня 2016 року позивачем подано до органів Пенсійного Фонду України повний пакет документів для призначення щомісячного довічного утримання судді, у тому числі документи про стаж роботи на посаді судді та довідку про суддівську винагороду № 386/07.20 від 22.09.2016 року по формі згідно з Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 із змінами внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду № 2-4 від 11.02.2013 року( далі Порядок).

За змістом виданої позивачу довідки Апеляційного суду Львівської області № 0724/69/2017 від 20.06.2017 року, в серпні 2016 року йому була нарахована допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу 15950 грн. відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». В довідці також зазначено, що бухгалтерією апеляційного суду було утримано із цієї суми податок та збір відповідно до Податкового кодексу України, а також єдиний соціальний внесок в розмірі 22 % від нарахованої суми відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На звернення позивача до органів пенсійного фонду про проведення перерахунку суми призначеного довічного грошового утримання з посиланням на зміст довідки № 0724/69/2017 від 20.06.2017 року, отримав відмову по причині відсутності законних підстав, воно виплачується згідно документів пенсійної справи.

Зазначені обставини обумовили повторне звернення позивача до Апеляційного суду Львівської області щодо видачі довідки згідно з Додатком №2 до Порядку для проведення перерахунку розміру призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання, про включення даних про виплату йому серпні 2016 року допомоги на оздоровлення. Однак згідно відповіді 10.07.17р. № 0724/94/17р., така допомога в розмірі 15950 грн., згідно ст. 133 ч.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в даній довідці не відображається.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу . Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Зазначені положення цього Закону поширюються і на суддівську винагороду, як і ряд інших його положень, зокрема щодо термінів її виплати та інше.

Згідно з п.2.3.3 Інструкції №5 «Зі статистики заробітної плати», матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

При заповненні щорічних декларацій про доходи така відображається саме як дохід який входить до заробітної плати декларанта.

Також суд зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того , чи входять вони до структури заробітної плати.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 133 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Колегія суддів зазначає, що спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Колегія суддів вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованості позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Колегія судів звертає увагу на те, що адміністративний суд у відповідності до вимог ст.2 КАС України перевіряє законність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Апеляційного суду Львівської області видати довідку для перерахунку і виплати щомісячного довічного утримання суддів з врахуванням даних про отримання допомоги на оздоровлення, колегія суддів прийшла до переконання, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки враховуючи затверджену форму Довідки, згідно з Додатком 2 до Порядку, Апеляційний суд Львівської області повинен діяти у його відповідності, посилання відповідача на те, що згідно ч. 2 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» допомога на оздоровлення в довідці не відображається, є обгрунтованими, так як за змістом п.5 Довідки , що у додатку 2 до Порядку, в такому передбачено зазначення інших виплат, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що оскільки допомога на оздоровлення не враховується при обчисленні щомісячного довічного утримання судді, то і вказувати таку допомогу за серпень 2016 року немає підстав.

Виходячи з викладеного, та враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року у справі № 466/6038/17- скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Я. С. Попко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 16.05.2018 року