Ухвала суду № 73998282, 15.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 травня 2018 року справа №805/3876/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 р. у справі № 805/3876/16-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ніка" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/3876/16-а разом з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2018 року апеляційна скарга Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі 80926 грн. 94 коп.

В ухвалі було роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що в разі невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали була надіслана на адресу апелянта, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником 14 березня 2018 року.

22 березня 2018 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 40 днів. В обґрунтування зазначено, що в межах строків, встановлених судом, апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року продовжено Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №805/3876/16-а на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року виправлено допущену арифметичну помилку в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху у справі № 805/3876/16-а , зазначивши суму судового збору яку апелянт повинен сплатити, як " 20382 грн. 98 коп." замість " 80926 грн. 94 коп." та продовжено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 на десять днів з дня отримання копії ухвали.

Копія ухвали була надіслана на адресу апелянта, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником 12 квітня 2018 року.

15 травня 2018 року від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надійшло клопотання від 24.04.2018 року про продовження строку для усунення недоліків на 30 днів.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Стаття 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

Разом з тим, клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.

Судом встановлено, що апелянт просив продовжити строк для усунення недоліків пов'язаних зі сплатою судового збору, посилався на відсутність коштів для сплати судового збору. В підтвердження зазначених обставин надав листи Управління Державної казначейської служби адресовані, в яких повідомлено про безспірне списання коштів по судовим справам, зупинення проведення платежів за платіжними дорученнями за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним Кодексом України. Разом з цим, вказані листи не стосуються зазначеної справи та не свідчать про відсутність фінансування взагалі. Також, листи не свідчить про неможливість апелянта сплатити судовий збір та можливість його сплати у майбутньому.

Отже, посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір та не може бути підставою для подальшого подовження процесуальних строків.

Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року та правової позиції Верховного суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 року (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення сплати судового збору. Отже, не є підставою для необґрунтованого продовження строку на усунення недоліків.

Суд також зазначає, що апелянт вже звертався з клопотанням про продовження строку в обґрунтування якого зазначались вищенаведені обставини, судом було двічі продовжено строку на 10 днів, а станом на 15 травня 2018 року фактично минуло більше 70 днів з дня залишення судом апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.

Станом на 15 травня 2018 року недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті, що підтверджується довідкою про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплати із Казначейства.

Частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений строк судом, вона повертається позивачу.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За приписами ч. 6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Оскільки апелянтом не усунуті недоліки, суд вважає за необхідне повернути заявникові апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про продовження строку для усунення недоліків.

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 р. у справі № 805/3876/16-а - повернути заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 15 травня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова