Постанова № 73998276, 15.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року справа №805/604/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 р. у справі № 805/604/18-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не проведення перевірки та неповідомлення про результати перевірки і суть прийнятого рішення за зверненням ОСОБА_2 від 05 грудня 2017 року; зобов'язати Міністерство юстиції України провести перевірки за зверненням ОСОБА_2 від 05 грудня 2017 року та письмово повідомити про результати перевірки і суть прийнятого рішення. Також, позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що він є учасником бойових дій (а.с.3-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.1).

28 лютого 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про застосування ч. 13 ст. 171 КАС України та залишити без руху позовну заяву (а.с.27-29).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору за подачу позову в розмірі 704,80 грн (а.с.39-40).

13 березня 2018 року позивачем до Донецького окружного адміністративного суду подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат, в якому позивач зазначив, що Верховним Судом відкрито провадження по справам за його позовом без сплати останнім судового збору. Позивач наголошував, що ухвалою Верховного Cуду від 26 лютого 2018 року по справі № 805/3869/17-а встановлено, що, оскільки скаржник є військовослужбовцем та членом багатодітної сім'ї, його звільнено від сплати судового збору. Також, позивач вважає, що судовим рішенням по справі № 805/2311/17-а встановлено, що протягом 2017 року позивач (ОСОБА_2.) отримував в середньому 3 300,00 грн заробітної плати (нараховано без вирахування податків, зборів, обов'язкових платежів) на місяць. До заяви позивач надав посвідчення багатодітної сімї серія БС № 125320, довідку Військової частини № 9937 про проходження військової служби (а.с.42-46).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 (а.с.82).

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Верховний Суд в аналогічних справах відкривав провадження без сплати судового збору як учаснику бойових дій. Крім того, зазначив, що його звільнено від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем та членом багатодітної сім'ї, що підтверджується ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року по справі № 805/3869/17-а. Зазначене відповідає п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» (а.с.83-84).

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Суд першої інстанції в обґрунтування ухвали про залишення позовної заяви без розгляду зазначив, що доказу сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. позивачем додано не було, а необхідною умовою для прийняття судом рішення про звільнення від сплати судового збору є врахування майнового стану заявника.

Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини 13 та 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для залишення позовної заяви без руху є неподання до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційна скарга обґрунтовані тим, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», з чим погоджувався Верховний Суд відкриваючи касаційне провадження без сплати позивачем судового збору.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Тобто, за змістом вказаної норми, наявність в особи статусу учасника бойових дій надає пільгу тільки у справах предметом позову яких є захист прав позивача, що безпосередньо пов'язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.

Суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що оскільки спір в ній не пов'язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов'язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд не приймає посилання позивача на ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою без сплати ним судового збору, оскільки згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору та апеляційна скарзі зазначено, що позивач є військовослужбовцем, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дружину, яка знаходиться в декретній відпустці, у 2017 року ним отримано заробітну плату в розмірі 100258,81 грн. у зв'язку з чим, апелянт зазначає, що ці обставини стали підставою для звільнення Верховним Судом від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника, що підтверджується певними умовами визначеними ст. 8 Закону. При цьому, визначені в цій статті підстави повинні підтверджувати наявність скрутного майнового стану сторін.

Разом з цим, наявність підстав визначених статтею, не є безумовною обставиною для звільнення від сплати судового збору, якщо документально не підтверджується неможливість сплатити судовий збір стороною або його сплата призведе до погіршання майнового стану сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є військовослужбовцем, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що безперечно враховується судом.

Разом з цим, доводи позивача про його дохід у 2017 року у розмірі 100258,81 грн. спростовуються декларацією позивача за 2017 рік, яка міститься в матеріалах справи. За декларацією, дохід сімї за 2017 рік дорівнює 263353 грн. також позивач має готівкові кошти у розмірі 126000 грн.

Отже, позивач у 2017 році в середньому в місяць отримував 21946 грн., що на кожного з пяти членів сімї дорівнює 4389 грн., та має готівкові кошти у розмірі 126000 грн.

Як свідчить ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року якою позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору за подачу позову в розмірі 704,80 грн.

Тобто, враховуючи вищезазначені обставини та розмір судового збору, майновий стан позивача не дає підстав дійти до висновку про неможливість сплатити судовий збір у вказаному розмірі, а його сплата призведе до погіршання майнового стану позивача.

Таким чином, при вирішення питання судом першої інстанції про звільнення позивача від сплати судового збору матеріали справи не підтверджували скрутний майновий стан позивача, що позбавляв позивача можливості сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн. Суд зазначає, що вказаний судовий збір є співмірним з доходами позивача та підлягає сплаті останнім.

Крім того, позивач, у разі задоволення позовних вимог, має право повернути сплачену суму судового збору за рахунок відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку позивач повинен сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі та надати документ, який підтверджує сплату судового збору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви на підставі ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 р. у справі № 805/604/18-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 р. у справі № 805/604/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано 15 травня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова