Постанова № 73998124, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2308/17 Суддя першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, повний текст якого складено 07 березня 2018 року, у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Транс-С» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року приватне підприємство «Транс-С» (далі - Позивач, ПП «Транс-С») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0020221205.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що якщо останній день строку сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної у податковій декларації, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком сплати є перший після нього робочий день, у зв'язку з чим сплата податкового зобов'язання 31.07.2018 року здійснена Позивачем без порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому наголошує на неврахуванні судом, що, по-перше, перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання Податковим кодексом України не передбачено, по-друге, положення Цивільного кодексу України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть, по-третє, сплата податкового зобов'язання 31.07.2017 року за поданою 19.07.2017 року податковою декларацією є порушенням вимог ПК України та свідчить про прострочення граничного строку сплати на один день.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 08.05.2018 року та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.05.2018 року.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку ПП «Транс-С» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету по податку на додану вартість. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України підприємством несвоєчасно сплачено до бюджету суму внеску з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року №9140331401 від 19.07.2017 року, а саме граничний термін сплати - 30.07.2017 року, фактично сплачено - 31.07.2017 року. Результати перевірки зафіксовані в акті від 08.09.2017 року №1618/23-00-12-0506/33456775 (а.с. 8). За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки (а.с. 21) Відповідачем направлено на адресу Позивача лист від 25.09.2017 року №24581/23-00-12-0511 про залишення висновків акту перевірки без змін (а.с. 22-24).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.09.2017 року №0020221205 (а.с. 7), яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 1 календарний день сплати податкового зобов'язання у розмірі 75 377,10 грн. у розмірі 10% у сумі 7 537,71 грн. за платежем: податок на додану вартість.

За наслідками адміністративного оскарження (а.с. 25) рішенням ДФС України від 14.12.2017 року №30022/6/99-99-11-03-01-25 вказаний акт індивідуальної дії залишено без змін (а.с. 27-28).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 46, 49, 56, 57, 126, 203 Податкового кодексу України з урахуванням приписів Європейської конвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16.05.1972 року та практики Європейського суду з прав людини і Верховного Суду України, прийшов до висновку, що оскільки останній день строку сплати Позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання припав на вихідний день 30.07.2017 року, граничним строком сплати такого податку є операційний (банківський) день, що настає за вихідним, тобто 31.07.2017 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписи п. 49.1, абз. 1 п. 49.2 ст. 49 ПК України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 5 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року (ETS № 76) при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

При цьому в силу ст. 6 вказаної Конвенції жодні застереження до положень цієї Конвенції не дозволяються.

Системний аналіз наведених норм, як вірно зазначив суд першої інстанції з урахуванням вимог п. 56.21 ст. 56 ПК України, дає підстави для висновку, що якщо останній день строку сплати узгодженого грошового зобов'язання припадає на вихідний, неробочий або святковий день, граничним строком сплати такого зобов'язання є перший наступний за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено у ході перевірки, Позивачем 19.07.2017 року було подано до ГУ ДФС у Черкаській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 року №9140331401, в якій визначено належну до сплати суму ПДВ - 75 393,00 грн. (а.с. 12-19). Відтак, оскільки останнім днем передбаченого ст. ст. 57, 203 ПК України десятиденного строку було 30.07.2017 року - неділя, граничним строком сплати грошового зобов'язання був перший за вихідним робочий день - 31.07.2017 року.

Згідно платіжного доручення від 31.07.2017 року №4626 ПП «Транс-С» було сплачено ПДВ на суму 76 000,00 грн. саме 31.07.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою банку (а.с. 20), у зв'язку з чим, як вірно зауважив суд першої інстанції, підстави стверджувати про порушення Позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на один день відсутні.

Наведену позицію підтримано й Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі №805/1353/17-а.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що сплата узгодженої суми податкового зобов'язання у перший робочий день свідчить про своєчасність виконання грошових зобов'язань зі сплати податку. А тому, враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованою позицію Черкаського окружного адміністративного суду про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Транс-С» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 15» травня 2018 року.