Ухвала суду № 73998055, 14.05.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"14" травня 2018 р.Справа № 924/942/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В. при секретарі Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали за скаргою на дії приватного виконавця у справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Струга, Новоушицького району Хмельницької області

до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ОСОБА_2 родина”, с.Жилинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області

про стягнення заборгованості у розмірі 334 610, 97 грн.

та за зустрічним позовом приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ОСОБА_2 родина”, с. Жилинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Струга, Новоушицького району Хмельницької області

про розірвання договору поставки №123 від 19.05.2016р. та стягнення 295 000,00 грн.

представники сторін

від заявника (ППСВ „ОСОБА_2 родина”) – ОСОБА_2 – керівник

від позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_3 – за дорученням

за участю приватного виконавця ОСОБА_4

встановив:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.12.2017р. по справі №924/942/17 первісний позов задоволено частково, стягнуто із приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ОСОБА_2 родина”, с.Жилинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 38283176) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Струга, Новоушицького району Хмельницької області (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 230 000,00 грн. основного боргу, 64 674,17 грн. пені, 7202,26 грн. 3% річних, 32 680,61 грн. інфляційних втрат, 5 018,35 грн. витрат по оплаті судового збору, в решті 53,93 грн. пені було відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. За результатами апеляційного оскарження вказане судове рішення залишено в силі, видано наказ для направлення стягувачу для виконання.

04.05.2018р. на адресу суду надійшла заява ПП с/г виробництва „Велика Родина” на дії приватного виконавця ОСОБА_4, в якій скаржник просить скасувати постанову приватного виконавця від 12.04.2018р. про опис та арешт майна в рамках виконавчого провадження щодо виконання наказу у цій справі.

В обґрунтування скарги посилається на те, що приватний виконавець ОСОБА_4 виніс постанову від 12.04.2018р. про опис і арешт майна боржника (сівалки зернової СЗМ-4 „Ніка”) всупереч ст. ст. 19, 22 Закону України „Про виконавче провадження”, за відсутності представника боржника, яким є ППСВ „Велика Родина”, якого не було повідомлено про проведення опису та арешту цього майна. При цьому, у боржника є сумніви стосовно того, чи дійсно це та сівалка, яка була придбана ППСВ „Велика Родина” у ФОП ОСОБА_1, оскільки вона розукомплектована, відсутній серійний номер, а також сівалка була розміщена за межами території боржника.

Представник боржника (ППСВ „Велика Родина”) в засіданні суду скаргу на дії приватного виконавця підтримав. Усно повідомив суд про те, що сівалка, яку описав приватний виконавець, боржнику не належить, її вартість значно менша ніж та, що вони придбали, вона є розукомплектована: відсутні два зернопроводи, амортизатор та серійний номер. Боржник зазначає, що приватний виконавець навмисно не повідомив боржника про проведення опису та арешту сівалки, хоча повинен був повідомити. Відтак, просить скасувати постанову приватного виконавця від 12.04.2018р. про опис та арешт майна.

Представник від ФОП ОСОБА_1 проти скарги заперечив, повідомив суд про те, що приватний виконавець не порушив норми законодавства під час проведення опису та арешту сівалки; підтвердив, що сівалка знаходилася у стягувача і боржник знав про місце її знаходження. Повідомив про те, що не розуміє про підстави скарги на дії приватного виконавця, оскільки останнім норми законодавства не порушені.

Приватний виконавець ОСОБА_4 повідомив, що при проведенні опису та арешту майна приватний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки жодна норма Закону не зобов’язує приватного виконавця в обов’язковому порядку повідомляти боржника про проведення опису та арешту майна, а постанову про опис та арешт майна від 12.04.2018р. було направлено боржнику, і він її отримав, тому і оскаржує.

Повідомив суд про те, що опис та арешт майна проводився в присутності стягувача - ФОП ОСОБА_1М за участю двох понятих, які підписали постанову. Не погодився із доводами боржника про те, що сівалка йому не належить, оскільки в декларації про майно боржника він сам визначив місце перебування цієї сівалки, і що вона належить саме йому. Приватний виконавець також повідомив суд про те, що він не порушував права учасників виконавчого провадження стосовно їх участі у виконавчих діях, і якби боржник звернувся до нього із клопотанням бути присутнім під час проведення виконавчих дій, - приватний виконавець задоволив би таке клопотання.

Також, приватний виконавець повідомив, що у нього не було сумнівів стосовно того, що майно (сівалка) належить не боржнику, а іншим особам, претензій з боку третіх осіб на вказане майно не було пред’явлено. При огляді сівалки було зрозуміло, що товар є новий із незначними недоліками (відсутні зернопроводи та потребує заміни амортизатор), і належить саме боржнику, а не іншим, третім особам. Вважає, що підстави для скасування постанови від 12.04.2018р. про опис та арешт майна відсутні.

Судом встановлено таке.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.12.2017р. по справі №924/942/17 первісний позов задоволено частково, стягнуто із приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ОСОБА_2 родина”, с.Жилинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 38283176) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Струга, Новоушицького району Хмельницької області (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 230 000,00 грн. основного боргу, 64 674,17 грн. пені, 7202,26 грн. 3% річних, 32 680,61 грн. інфляційних втрат, 5 018,35 грн. витрат по оплаті судового збору, в решті 53,93 грн. пені було відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. 26.12.2017р. видано наказ №924/942/17, який направлено стягувачу для виконання.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2018р. у справі №924/942/17 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

12.04.2018р. приватним виконавцем ОСОБА_4 винесено постанову №ВП 56063380 про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої постановлено: описати та накласти арешт на майно (сівалка зернова СЗМ-4 „Ніка” бувша у використанні, червоного кольору з приставкою для висіву дрібнонасінних культур зеленого кольору. Майно належить боржнику – ПП СВ „Велика Родина”.

У вказаній постанові зазначено, що виконавчі дії проведені в присутності понятих, яким роз’яснені їх права та обов’язки відповідно до ст.22 Закону України „Про виконавче провадження”: ОСОБА_5Г. Дніпропетровська область, м. Тернівка, ОСОБА_6 АДРЕСА_1, із підписами понятих. Від боржника – представник відсутній. Призначено відповідальним зберігачем майна ОСОБА_1

Листом від 16.04.2018р. за вих.№544 приватний виконавець ОСОБА_4 направив на адресу ПП СВ „Велика Родина” та ОСОБА_1 постанову для відома та виконання.

Вважаючи, що приватний виконавець ОСОБА_4 виніс постанову від 12.04.2018р. про опис і арешт майна всупереч вимог Закону України „Про виконавче провадження”, ПП с/г „Велика Родина” звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця, в якій просить скасувати постанову.

Розглядаючи питання відповідності вимогам закону, своєчасності та повноти дій приватного виконавця у межах виконавчого провадження, суд приймає до уваги наступне.

Статтею 74 Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339 ГПК України).

За правилами статті 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. (ст.3 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016р. №1403-VIII).

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередже-ності та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців (ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження”).

Як вбачається з матеріалів скарги, приватним виконавцем ОСОБА_4 при примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області від 26.12.2017р. №924/942/17 вчинено опис та арешт майна, а саме: сівалки зернової СЗМ-4 „Ніка” бувша у використанні, червоного кольору з приставкою для висіву дрібнонасінних культур зеленого кольору, що належить боржнику - ПП СВ „Велика Родина”, про що винесено постанову від 12.04.2018р. №ВП56063380.

Статтею 56 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено умови та порядок проведення державним (приватним) виконавцем опису та арешту майна (коштів), зокрема частинами 1,3,4,5 зазначеної статті визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відтак, доводи скаржника стосовно того, що боржника не було повідомлено про проведення опису та арешту майна і він не був присутній при цьому, не може бути підставою для скасування постанови приватного виконавця, оскільки статтями 19, 22, 56 вказаного Закону не передбачено обов’язку приватного виконавця повідомляти боржника про проведення опису та арешту майна. Присутність боржника при вчиненні виконавчих дій є правом останнього і не зобов’язує приватного виконавця утримуватись від вчинення виконавчої дії за відсутності боржника або іншого учасника виконавчого провадження.

Посилання скаржника на ч.2 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження” щодо участі понятих під час проведення виконавчих дій також не є підставою для скасування постанови приватного виконавця, оскільки під час проведення опису та арешту майна залучались поняті, і їх присутність під час вчинення будь-якої виконавчої дії чинний закон не забороняє.

Також, не приймаються до уваги доводи скаржника стосовно того, що майно (сівалка зернова СЗМ-4 „Ніка” б/у використанні, червоного кольору з приставкою для висіву дрібнонасінних культур зеленого кольору) не є тою сівалкою, що була придбана ППСВ „Велика Родина” у ФОП ОСОБА_1 згідно договору поставки; це інший товар, який значно дешевший та із недоліками, він боржнику не належить.

Судом враховується, що приватний виконавець вчиняв виконавчі дії на виконання судового наказу від 26.12.2017р. №924/942/17 про стягнення суми боргу, а не про повернення індивідуально-визначеного майна. Також суд не приймає до уваги доводи скаржника про некомплектність сівалки (відсутність двох зернопроводів, амортизатора та серійного номера), оскільки останні не впливають на правомірність вчинення приватним виконавцем виконавчих дій. Приватний виконавець вправі накласти арешт на будь-яке майно боржника, за рахунок якого можна провести стягнення боргу. Докази про право власності третіх осіб на зазначений в постанові товар (сівалку), суду не подавались та в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 343 ГПК України передбачено - якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги на дії приватного виконавця ОСОБА_4, відтак підстави для скасування постанови приватного виконавця від 12.04.2018р. про опис та арешт майна, відсутні.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва „ОСОБА_2 родина” від 04.05.2018р. на дії приватного виконавця ОСОБА_4 відмовити.

Повний текст ухвали складено 16.05.2018р.

Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 4 прим:

1 - до справи;

2 - заявнику ПП "ОСОБА_7 (32131, Хмельницька обл., Ярмолинецький район, с. Жилинці);

3 – приватний виконавець ОСОБА_4 (29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, каб. 406);

4 - ОСОБА_1 (32632, Хмельницька область, Новоушицький район, с. Струга).