Постанова № 73998044, 15.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року справа №805/1020/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,

за участю секретаря судового засідання Терзі Д.А.,

представника позивача Гузенка Р.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №805/1020/17-а (головуючий 1 інстанції - Арестова Л.В.) за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" про стягнення суми капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів в розмірі 9 029 052,59 грн.

В обґрунтування зазначив, що 13.10.2016 року засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи та початок ліквідаційної процедури.

Відповідач перебуває на обліку, як платник страхових внесків до Фонду. Станом на день подання позову відділення здійснює страхові виплати громадянам, які отримали виробничі травми на цьому підприємстві.

Тому повинна бути проведена капіталізація платежів у зазначеній сумі.

Відповідач відмовляється від сплати капіталізованих платежів у добровільному порядку, одже, заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року замінено позивача по справі з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполь Донецької області на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи, не врахування висновків Вищого адміністративного суду України, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позову.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції безпідставно не врахував висновків ухвали ВАСУ від 12.09.2017 року щодо правильного застосування норм матеріального права, що вимоги Фонду відповідно до ст.17 Закону №1105 не можуть бути погашені (передумовою цього є пропуск строку звернення до суду за ч.5 ст.112 ЦК України).

При конкуренції норм права діє спеціальна норма, яка встановлює порядок пред'явлення заборгованості Фондом через пенсійні органи, позивач не знаходиться у цивільних правовідносинах з відповідачем, ніяких угод з ним не укладало, шкоду за нормами ЦК не спричиняло.

В даному спорі застосовується загальний строк звернення до суду - 6 місяців, який не є пропущеним при зверненні позивача з позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення, прийняте судом першої інстанції та задовольнити позов.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення скарги, зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши аргументи сторін у судовому засіданні суд зробив такі висновки.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 37598904, місцезнаходження: 87505, Донецька обл., місто Маріуполь, пров. Банний, буд. 2, перебуває в стані припинення, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

В заяві управління Фонду від 22.11.2016 року № 05-46/04-3875 серед осіб, яким здійснюються страхові виплати та повинна бути проведена капіталізація платежів, не зазначена ОСОБА_4, проте вона зазначена в розрахунку потреби в капіталізації коштів ТОВ "Ейч Ар Гарант" (а.с. 3-6,81-82).

Акти про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, свідчать що отримали каліцтво на підприємстві-відповідача наступні працівники:

- ОСОБА_5 № 2 від 16 вересня 2011 року (а.с.13-15);

- ОСОБА_6 № 4 від 25 грудня 2011 року (а.с.16-17);

- ОСОБА_7 № 3 від 01 березня 2012 року (а.с.18-19);

- ОСОБА_8 № 4 від 08 серпня 2012 року (а.с.20-22);

- ОСОБА_9 № 5 від 21 серпня 2012 року (а.с.25-26);

- ОСОБА_10 № 6 від 04 жовтня 2012 року (а.с.23-24);

- ОСОБА_3 № 1 від 24 травня 2013 року (а.с.27-28);

- ОСОБА_11 № 2 від 01 березня 2012 року (а.с.29-30).

Акту про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, щодо ОСОБА_4 до позову не долучено.

Відповідно до постанов Відділення ВДФССНВВ та ПЗ у м. Маріуполі:

- від 30 січня 2015 року № 0549/5135/5135/14 ОСОБА_5, що перебуває на обліку з 20 серпня 2011 року як потерпіла та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 15% безстроково на підставі висновків МСЕК від 09 квітня 2012 року серія 10ААА № 044502;

- від 30 січня 2015 року № 0549/5150/5150/11 ОСОБА_6, що перебуває на обліку з 22 грудня 2011 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% безстроково на підставі висновків МСЕК від 02 квітня 2012 року серія 10ААА № 044491;

- від 30 січня 2015 року № 0549/5181/5181/13 ОСОБА_12, що перебуває на обліку з 27 лютого 2012 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% безстроково на підставі висновків МСЕК від 01 липня 2013 року серія 10ААА № 242065;

- від 26 лютого 2016 року № 0549/5303/5303/15 ОСОБА_10, що перебуває на обліку з 28 вересня 2012 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% безстроково та 3 група інвалідності на підставі висновків МСЕК від 16 лютого 2015 року серія 10ААА № 242714;

- від 30 січня 2015 року № 0549/5304/5304/14 ОСОБА_9, що перебуває на обліку з 16 серпня 2012 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% безстроково на підставі висновків МСЕК від 14 січня 2013 року серія 10ААА № 044658;

- від 01 лютого 2015 року № 0549/5424/5424/29. ОСОБА_3, що перебуває на обліку з 22 травня 2013 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково на підставі висновків МСЕК від 12 січня 2015 року серія 10ААА № 044791;

- від 17 березня 2016 року № 0546/20451/20451/18 ОСОБА_11, що перебуває на обліку з 25 лютого 2012 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково на підставі висновків МСЕК від 04 вересня 2012 року серія 10ААА № 128186;

- від 23 січня 2015 року № 0563/50993/50993/16 ОСОБА_4, що перебуває на обліку з 25 жовтня 2012 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково на підставі висновків МСЕК від 28 травня 2013 року серія 10ААА № 231057.

Зазначеним особам призначені щомісячні страхові виплати.

Відповідно до постанови Управління ВД ФССНВ у місті Києві від 13 червня 2016 року № 2604/45269/45269 ОСОБА_13, що перебуває на обліку з 28 червня 2012 року як потерпілий та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, встановлена стійка втрата професійної працездатності 15% безстроково на підставі висновків МСЕК від 20 жовтня 2014 року серія АБ № 0011225 призначено щомісячні страхові виплати, копії яких також наявні в матеріалах справи.

12.10.2016 року Загальними зборами учасників ТОВ «Ейч Ар Гарант» прийнято рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис.

Відповідач перебуває у стані припинення з 13 жовтня 2016 року.

Внаслідок ліквідації товариства призначено Ліквідаційну комісію та визначено строк заявлення кредиторами вимог протягом двох місяців з моменту оприлюднення державним реєстратором відповідного повідомлення.

25.11.2016 року управління Фонду звернулося до Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Ейч Ар Гарант" з заявою від 22.11.2016 р № 05-46/04-3875 про визнання кредитором на суму 9 029 052,59 грн. (а.с.81-82) відповідно до ст..112, 1205 ЦК України та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами в наслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року.

Ліквідаційною комісією ТОВ "Ейч Ар Гарант" не визнано вимог Фонду та відмовлено в задоволені заяви про визнання кредитором та перерахунку коштів, про що направлено позивачу листа від 23 грудня 2016 року №635, який позивач отримав 23.12.2016 року (а.с. 55, 83).

Підставою для відмови товариством визначено, що товариство ліквідується не за правилами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і не є субєктом конкурсного права, що виключає можливість застосування до відповідача приписів Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобовязань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоровю.

26 січня 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполь звернулось до суду з адміністративним позовом до ТОВ "Ейч Ар Гарант» про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 9 029 052,59 грн. (а.с.58, 84)

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, прийшов до висновку, що з огляду на положення ч.5 ст.112 ЦК України станом на день звернення до суду із позовом про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 9 029 052,59 грн. 26.01.2017 такі вимоги позивача як кредитора вже вважались погашеними 24.01.2017 року, тому відсутні підстави для задоволеня позовних вимог.

Оцінка суду.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV (далі Закон №1105) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765 (далі Порядок №765).

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо наявності підстав для стягнення 9 029 052,59 грн. - суми платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві у товаристві з обмеженою відповідальністю „Ейч Ар Гарант".

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом статті 110 цього Кодексу юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Тому до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV(далі - Закон №1105), за змістом ст.5 якого основними принципами страхування від нещасного випадку є: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Згідно зі ст.15 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно ж до ч.2 ст.46 Закону № 1105 фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другого пункту 1 Порядку №765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п.3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

При цьому, вимоги ст.46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку №765 поширюються на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Підсумовуючи викладене суд зазначає про наявність в управління Фонду права на стягнення з ТОВ „Ейч Ар Гарант", що ліквідується, заборгованості зі сплати капіталізованих платежів.

Згідно наявному у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілими складає 9029052,59 грн. (а.с.6 т.1) При цьому сума на капіталізацію платежів для розрахунку з потерпілою ОСОБА_4 складає 297029,95 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач 25.11.2016 року звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з заявою про визнання кредитором на суму 9029052,59 грн. Проте, відповідач не визнав вимог Фонду та відмовив в задоволенні заяви про визнання кредитором, про що повідомив листом, який отримано позивачем 23.12.2016 року.

Однак, до суду з цим позовом управління Фонду звернулося 26.01.2017 року, тобто з порушенням місячного строку після одержання письмової відмови відповідача.

Як визначено ч.ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 3 цієї статті визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Дійсно, частиною 5 статті 112 Цивільного Кодексу України встановлено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Проте, зазначена норма є загальною для вимог кредиторів.

На підставі ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній на час подання позивачем позову до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

А спеціальним законом, що повинен застосовуватися до спірних правовідносин є Закон №1105, частиною 2 статті 17 якого встановлено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Таким чином, позивача не пропустив строків зверення до суду з цим позовом.

Однак, наслідком не звернення кредитора до суду в місячний строк після одержання повідомлення про відмову у визнанні його вимог, є визнанням його вимог такими, що погашені.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що на день звернення управління Фонду до суду - 26 січня 2017 року з позовом про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 9 029 052,59 грн., його вимоги як кредитора вже вважались погашеними 24 січня 2017 року 24.01.2017 року на підставі вимог ч. 5 статті 112 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до ТОВ "Ейч Ар Гарант" про стягнення суми капіталізованих платежів в розмірі 9 029 052,59 грн.

Суд зазначає про неприйнятність доводів апелянта, що вимоги Фонду відповідно до ст.17 Закону №1105 не можуть бути погашені, та зазначає на помилковість цих доводів, оскільки ст..17 Закону №1105 визначено про не застосування строків давності при стягненні заборгованості перед Фондом.

Тобто в разі подання управлінням Фонду позовів про стягнення штрафних санкцій, а також інших видів заборгованості перед Фондом строк давності взагалі не застосовується.

Тоді як матеріальною нормою ч. 5 ст. 112 ЦК України визначено наслідком пропуску цього строку - визнання вимог кредиторів погашеними.

Такого ж висновку прийшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.09.2017 року (а.с.263 т.1), скасовуючи ухвали судів першої та апеляційної інстанції, які прийшли до висновку про залишення позову позивача без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.112 ЦК України.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №805/1020/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №805/1020/17-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 15 травня 2018 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 15 травня 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв