Постанова № 73997960, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2710/17 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі представника Відповідача: Кравченко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.08.17р. у справі №810/2710/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Відповідача, що виявились у ненаданні Позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства; зобов'язано Відповідача повторно розглянути питання про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що Позивачу обґрунтовано відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки бажана земельна ділянка знаходиться на масиві, передбаченому для відведення з нього земельних ділянок громадянам-військовослужбовцям, які беруть (брали) участь в антитерористичній операції.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про проведення судового засідання повідомлена належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, заслухавши представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, у червні 2017 року рішенням Ничипорівської сільської ради від 06.06.17р. № 225-17-VII погоджено місце розташування земельної ділянки площею 2,0 га (ріллі) на території с. Ничипорівка за межами населеного пункту в адміністративних межах Ничипорівської сільської ради Яготинського району, наміченої для передачі в приватну власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.

Позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням від 08.06.17р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ничипорівської сільської ради.

До клопотання Позивачем було додано наступні документи: копію паспорта, копію картки фізичної особи - платника податків, схему бажаного місця розташування земельної ділянки в адміністративних межах Ничипорівської сільської ради, рішення сесії Ничипорівської сільської ради про погодження місця розташування земельної ділянки, схему розташування земельної ділянки, погоджену Ничипорівською сільською радою, довідку Ничипорівської сільської ради від 07.06.17р. № 243, зі змісту якої вбачається, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність Позивач, знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Ничипорівської сільської ради, не розпайована і не відноситься до земель пайового фонду.

Листом від 07.07.17р. №Д-18851/0-11359/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило ОСОБА_3 про відсутність підстав для задоволення її клопотання з підстав, що обрана земельна ділянка віднесена до земельного масиву, зарезервованого для подальшої передачі у власність громадянам-військовослужбовцям, які беруть/брали участь в антитерористичній операції та членам сімей таких загиблих.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, Позивач звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За змістом статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, виходячи з аналізу норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

При цьому, саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, земельним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому орган виконавчої влади або місцевого самоврядування, у випадках ухвалення рішення про відмову у наданні такого дозволу, зобов'язаний належним чином вмотивувати причини такої відмови.

Судом установлено, що заявлений Позивачем розмір земельної ділянки (2,0 га), відповідає нормам щодо її безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, а подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у статті 118 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відмова Відповідача у наданні такого дозволу не містить визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України вмотивованих підстав для відмови, а підстави зазначені Відповідачем - не є такими.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.15р. «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено забезпечити: розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції; надання в 10-денний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Даним розпорядженням Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

На виконання вказаного розпорядження, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області винесено наказ від 10.02.16р. № 15 «Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, підібраних (зарезервованих) на території області для задоволення потреб військовослужбовців-учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, які загинули в ході її проведення, та альбому-атласу місць розташування цих земельних ділянок» та наказ від 08.04.16р. № 33 «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.02.2016 № 15», якими визначається перелік та площа земельних ділянок для передачі їх військовослужбовцям-учасникам АТО (а.с. 27-33).

У даному випадку, Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, погодження щодо якої отримано Позивачем від Ничипорівської сільської ради, розташована на території, що підібрана (зарезервована) для передачі військовослужбовцям - учасникам антитерористичної операції.

Накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.02.16р. № 15 та 08.04.16р. № 33, на які посилається Відповідач, містять лише інформацію про загальну площу земельних ділянок на території Ничипорської сільської ради Яготинського району, виділених для передачі військовослужбовцям - учасникам антитерористичної операції, позаяк не дозволяють встановити обставини розташування спірної земельної ділянки на масиві земельних ділянок, підібраних (зарезервованих) для учасників антитерористичної операції.

Інформація на офіційному веб-сайті Відповідача щодо розташування земельних ділянок, зарезервованих за учасниками антитерористичної операції в с. Ничипорівка Яготинського району Київської області, на момент вирішення справи також відсутня.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.08.17р. у справі №810/2710/17 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.08.17р. у справі №810/2710/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 16.05.18р.