Рішення № 73997725, 11.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/975/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участі:секретаря судового засідання Яворська І.Ю. позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Після усунення позивачем недоліків позову, ОСОБА_1 подав до суду позов від 16.03.2018, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.05.2018, просить: 1) визнати протиправними дії комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України щодо відмови у призначені та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2013 року №975; 2) зобов'язати комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2013 року №975 ( стор. 92).

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що звільнений в запас з військової служби за станом здоров'я, а з 05.09.2016 йому встановлено ІІ групу інвалідності довічно по причині захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказує, що звертався до Міністерства оборони України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", однак йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Вважає зазначені дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, а тому звернувся до суду з цим позовом (стор. 30 - 43).

Ухвалою суду від 22.03.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і призначено судове засідання на 19.04.2018.

Відповідно до ухвали від 19.04.2018, суд задовольнив клопотання представника позивача від 02.04.2018 про перенесення розгляду справи, відклавши розгляд справи на 11.05.2018.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж обставини і докази, які вказані в позові, і письмовому поясненні від 11.05.2018 ( стор. 93 - 95). Вказує, що від знайомого в 2016 році дізнався, що має право на отримання грошової допомоги згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист віськовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМ України №975 від 25 грудня 2013. Через Управління соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області повернув до бюджету кошти отримані за 2-у та 3-ю групу інвалідності і звернувся до Славутського об"єднаного військового комісаріату із заявою про призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням 05.09.2016 другої групи інвалідності у зв"язку із захворюванням, пов"язаним з виконанням обов"язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В середині вересня 2017 отримав повідомлення про те, що рішенням №91 від 01.09.2017 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум йому відмовлено у призначенні грошової долпомоги так як він отримав допомогу від Управління соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області, що є протиправним.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити, на підтвердження чого надав Відзив на позовну заяву № 567 від 06.04.2018, який підтвердив в суді. Зазначає, що позивач зробив свій вибір, повністю реалізувавши своє право на отримання одноразової компенсації, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому він не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Також просить врахувати постанову Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №760/8809/17, яку надано суду (стор. 57-58).

Заслухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, перевіривши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до витягу з Наказу Міністерства оборони України №46-ПМ від 18.08.2001, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. 46 п.п. "в" за станом здоров'я (стор. 43, зворотній бік).

Згідно з посвідченням Серії А №120146 с від 19.03.2015, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1 (стор. 48).

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0842081 від 05.09.2016, стверджено, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності довічно з 05.09.2016, захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (стор. 40).

Відповідно до Довідки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області №24.01-45/1720 від 28.03.2017, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), Серія А №120146, (видане 19 березня 2015 року Хмельницькою облдержадміністрацією). Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачена ОСОБА_1 управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, відповідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у порядку та розмірах, встановлених Постановою Кабінетом Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постановою Кабінетом Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в квітні 2015 року - 189,60 грн. ( 3 група інвалідності); у вересні 2016 року - 94,80 грн. (різниця розміру між 2 та 3 групою інвалідності). На підставі заяви від 27.03.2017 року ОСОБА_1, ним добровільно повернено одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2015 рік - 189,60 грн. та за 2016 рік - 94,80 грн. на рахунок управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, дані кошти управлінням перераховані до державного бюджету (стор. 15).

Позивач звернувся до Міністерства оборони України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", однак, відповідно до Витягу з Протоколу № 91 від 01.09.2017 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (п. 12), оскільки останній в 2015 році отримав компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (стор. 38).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з ч. 7 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Відповідно до абз. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з ст. 60 Закону № 796-XII, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.

Позивач не заперечує, що отримав компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яку (кошти) повернув до державного бюджету, про що свідчить Квитанція №9 від 27.03.2017 на суму 284,40 гривень (стор. 45), що підтверджено доказами, і також не оспорюється відповідачем.

Верховний суд у постанові від 27.03.2018 по справі №760/8809/17 (провадження №К9901/2092/18) погодився з судами першої та апеляційної інстанції, які не прийняли до уваги твердження позивача про те, що він повернув одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров"ю, виплачену відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки процедура повернення таких коштів законодавством не передбачена. Ствердив, що оскільки позивач отримав допомогу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то додаткове отримання ним одноразової грошової допомоги за Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не є можливим ( стор. 60 - 61).

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовідносини у цій адміністративній справі аналогічні висновку Верховного Суду у справі №760/8809/17, тому суд першої інстанції враховує цей висновок Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням згаданих Висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що не порушував вимоги закону та прав позивача, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Керуючись Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30000, код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Копії рішення надати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 травня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_3