Рішення № 73997448, 10.05.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 р. Справа №818/1199/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1, в перерахунку пенсії обчисленої з п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня відповідного року - протиправними;

- скасувати рішення № 665/Р від 15 грудня 2017 року, видане Сумським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області «Про відмову в перерахунку пенсії»;

- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, провести з 01.10.2017 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію, на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня № 851, та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210, обчисленої з п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до виплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року.

- перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 року у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії у зв'язку з внесенням змін постановою КМУ від 15 листопада 2017 року № 851 до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 818/1199/18, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснення щодо позову.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на не порушення прав позивача, оскільки позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та не є військовослужбовцем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 18).

08.12.2017 року позивач звернувся до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 17).

Рішенням, оформленим листом від 15.12.2017 № 665/Р, Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження строкової служби. (а.с. 13).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Згідно ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до примітки до вказаної статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

З матеріалів справи суд вбачає, а саме з копії довідки № 726, виданої Сумським об'єднаним міським військовим комісаріатом, що позивач у період з 03.12.1987 року по 23.01.1988 року був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 16), тобто у розумінні ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є військовослужбовцем.

Відповідно до статей 5, 6 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок» від 12.10.1967 N 1950-VII (чинного на час перебування позивача на спеціальних зборах) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобовязаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями, а отже посилання відповідача на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд вважає безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2016 у справі №21-1887а15.

Статтею 59 зазначеного Закону регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 ХІІ викладена в наступній редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 з урахуванням внесених змін постановою КМУ від 15 листопада 2017 року № 851, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищевказане, рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 665/Р від 15 грудня 2017 року суперечить вищевказаним нормам законодавства та порушує право позивача на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а отже в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, суд зазначає, що дана вимога є похідною від вимоги щодо скасування рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 665/Р від 15 грудня 2017 року. Відтак суд зазначає, що скасування рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 665/Р від 15 грудня 2017 року, повністю захищає права позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.10.2017 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст. 59 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210, обчисленої з п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до виплати та фактично виплаченою пенсією з 01.10.2017 року, суд зазначає, що ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, зокрема за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, тобто з моменту, коли саме зазначені особи виявили бажання отримувати вище зазначену пенсію.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся до відповідача 08.12.2017 року, отже, обов'язок відповідача щодо переррахунку пенсії виник з моменту волевиявлення позивача щодо такого перерахунку, а саме з моменту подання позивачем заяви, тобто з 08.12.2017 року.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.10.2017 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210, обчисленої з п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до виплати та фактично виплаченою пенсією з 01.10.2017 року підлягають частковому задоволенню, а саме в зобов'язанні Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести зазначений перерахунок та виплату з 08.12.2017 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання перерахувати пенсію з 01.01.2018 року у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1, ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Суд зазначає, що права позивача, в частині зобов'язання перерахувати пенсію з 01.01.2018 року у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати, на час розгляду даної справи не порушені, оскільки на даний час не проведено перерахунок пенсії з 08.12.2017 року, обчисленої з п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року, а відтак в цій частині позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення № 665/Р від 15 грудня 2017 року, видане Сумським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області «Про відмову в перерахунку пенсії».

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 08.12.2017 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210, обчисленої з п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до виплати та фактично виплаченою пенсією з 08.12.2017 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек