Рішення № 73997393, 11.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2018 року №826/3041/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району", (далі - позивач, КП "Благоустрій Шевченківського району"), до Міністерства юстиції України, (далі - відповідач, Мін'юст), про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 16 січня 2018 року №133/5 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 січня 2018 року №233/5 "Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району", (далі - оскаржувані накази).

Ухвалами суду від 05 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/18047/16, (далі - справа), та задоволено заяву позивача про забезпечення позову у справі, зупинено дію оскаржуваних наказів, а ухвалою від 25 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані накази є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у відповідні судові засідання не прибув, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що КП "Благоустрій Шевченківського району" з 19 квітня 2017 року акредитовано Мін'юстом у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців у повному обсязі.

Разом з тим, 16 січня 2018 року Мін'юстом прийнято оскаржуваний наказ "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" №133/5, яким тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстраторам КП "Благоустрій Шевченківського району", а саме:

- ОСОБА_1 строком на 8 місяців;

- ОСОБА_2 строком на 4 місяці;

- ОСОБА_3 строком на 6 місяців;

- ОСОБА_4 строком на 2 місяці;

- ОСОБА_5 строком на 3 місяці;

- ОСОБА_6 строком на 3 місяці;

- ОСОБА_7 строком на 14 днів;

- ОСОБА_8 строком на 1 місяць;

- ОСОБА_9 строком на 4 місяці;

- ОСОБА_10 строком на 5 місяців.

26 січня 2018 року Мін'юстом прийнято оскаржуваний наказ "Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" №233/5, яким скасовано акредитацію суб'єкта державної реєстрації - КП "Благоустрій Шевченківського району" у зв'язку з тим, що за результатами проведення камеральної перевірки встановлено численні грубі порушення вимог державної реєстрації державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з акредитованим суб'єктом державної реєстрації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV, (далі - Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 6, ст. 37' 1 Закону №1952-IV, акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).

Акредитація суб'єктів та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3 - 5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура здійснення Мін'юстом відповідно до Закону №1952-IV та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначена Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990, (далі - Порядок №990).

Згідно з п.п. 2-7, 9, 10 Порядку №990, контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян", і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

До розгляду скарги, поданої відповідно до Закону України "Про звернення громадян", з метою повного та всебічного її розгляду, що потребує отримання додаткових відомостей по суті скарги, зокрема пояснень державного реєстратора / суб'єкта державної реєстрації, копій документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, за ініціативою Мін'юсту можуть залучатися його територіальні органи.

У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян" і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації з прийняттям обов'язкових до виконання рішень, передбачених Законами.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Розгляд обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту здійснюється у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

У разі виявлення за результатами моніторингу реєстраційних дій фактів неподання юридичною особою державному реєстратору визначеної Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи посадова особа Мін'юсту в обов'язковому порядку зазначає про такі факти в акті моніторингу реєстраційних дій та складає відповідно до законодавства протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 166 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Тобто, прийняттю Мін'юстом наказу про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повинно передувати дотримання вказаних вище вимог (процедури), зокрема, щодо наявності підстав для проведення камеральної перевірки, належного оформлення її результатів (довідки), належного опису виявлених порушень із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів.

Разом з тим, умови, підстави та процедура проведення акредитації суб'єктів державної реєстрації, визначених Законом №1952-IV та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації і перелік документів, необхідних для її проведення, визначено Порядком акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1130, (далі - Порядок №1130).

Відповідно до п.п. 2, 8, 12-15 Порядку №1130, акредитація суб'єктів державної реєстрації та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюється Мін'юстом. Для забезпечення розгляду заяв про акредитацію суб'єктів державної реєстрації (далі - заява) та проведення моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації Мін'юстом утворюється постійно діюча комісія з питань акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації (далі - комісія), положення про яку та склад якої затверджуються Міністерством.

Акредитований суб'єкт державної реєстрації протягом місяця з дня отримання копії рішення про його акредитацію вживає необхідних заходів для отримання державними реєстраторами, зазначеними у заяві та доданих до неї документах, ідентифікаторів доступу до реєстрів відповідно до законодавства.

Моніторинг відповідності акредитованого суб'єкта державної реєстрації вимогам акредитації (далі - моніторинг) здійснюється Мін'юстом шляхом отримання ним інформації про:

1) відповідність такого суб'єкта вимогам акредитації, встановленим Законами, - від акредитованого суб'єкта державної реєстрації в порядку, передбаченому абзацом п'ятим цього пункту;

2) декларування у заяві недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації, - від територіальних органів Мін'юсту;

3) кількість ідентифікаторів доступу, наданих державним реєстраторам, які перебувають у трудових відносинах з акредитованим суб'єктом державної реєстрації, - від технічного адміністратора реєстрів.

Акредитований суб'єкт державної реєстрації зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання обставин, що впливають на дотримання таким суб'єктом вимог акредитації, а також у разі прийняття на посаду державного реєстратора, відомості про якого відповідно до цього Порядку не надавалися Мін'юсту, надіслати Мін'юсту засвідчені (посвідчені) копії документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, що підтверджують дотримання суб'єктом вимог акредитації, а також кваліфікаційних вимог до державного реєстратора, встановлених Законами та Мін'юстом.

У разі встановлення за результатами моніторингу порушення акредитованим суб'єктом державної реєстрації вимог, передбачених пунктом 8 та абзацом п'ятим пункту 12 цього Порядку, декларування у заяві чи повідомленні недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації, а також у разі отримання комісією матеріалів проведеної камеральної перевірки щодо акредитованого суб'єкта державної реєстрації та/або державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з таким суб'єктом, комісія у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня такого встановлення (отримання), ініціює розгляд справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.

Розгляд справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації, у тому числі в одній із сфер державної реєстрації, може бути ініційований за заявою відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації.

Розгляд комісією справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації здійснюється за участю представника відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації.

Мін'юст своєчасно, але не пізніше дня, що передує дню розгляду справи, повідомляє акредитованому суб'єктові державної реєстрації про час і місце розгляду комісією справи щодо скасування акредитації такого суб'єкта шляхом надсилання на його юридичну адресу повідомлення про розгляд справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У повідомленні про розгляд справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації за результатами моніторингу в обов'язковому порядку зазначається стислий зміст установленого за результатами моніторингу порушення акредитованим суб'єктом державної реєстрації вимог, передбачених абзацом п'ятим пункту 12 цього Порядку, та/або декларування недостовірних відомостей у заяві, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації.

У разі розгляду справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації з підстав отримання матеріалів проведеної камеральної перевірки щодо акредитованого суб'єкта державної реєстрації та/або державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з таким суб'єктом, до повідомлення про розгляд справи в обов'язковому порядку додаються копії відповідних матеріалів, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Неприбуття акредитованого суб'єкта державної реєстрації, якого належним чином повідомлено про місце і час розгляду справи щодо скасування акредитації, не перешкоджає розгляду такої справи по суті.

У разі прийняття комісією висновку про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації Мін'юст у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту прийняття комісією висновку, приймає на його підставі мотивоване рішення про скасування акредитації такого суб'єкта у формі наказу.

Тобто, прийняттю Мін'юстом наказу про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації повинно передувати дотримання вказаних вище вимог (процедури), зокрема: 1) встановлення за результатами моніторингу порушення акредитованим суб'єктом державної реєстрації вимог, передбачених п. 8 та абз. 5 п. 12 Порядку №1130, та/або декларування у заяві чи повідомленні недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації, та/або отримання комісією матеріалів проведеної камеральної перевірки щодо акредитованого суб'єкта державної реєстрації та/або державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з таким суб'єктом; 2) ініціювання розгляду справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; 3) прийняття комісією з питань акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації висновку про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05 березня 2018 року, яка отримана Мін'юстом 30 березня 2018 року, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.

При цьому, станом на час прийняття у справі даного судового рішення, відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) та не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття ним оскаржуваних наказів.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 9 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 2-5 ст. 77, ч.ч. 3, 4 ст. 79 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому, відповідно до ст. 159, ч. 6 ст. 162 КАС України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на те, що відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву (відзиву), доказів наявності правових підстав для прийняття оскаржуваних наказів, зокрема, факту проведення в межах спірних правовідносин камеральної перевірки позивача, доказів наявності підстав для проведення такої перевірки, належного оформлення її результатів (довідки), належного опису виявлених порушень із зазначенням підтверджуючих документів чи відомостей з реєстрів, належного ініціювання розгляду справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - позивача, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та з порушенням вимог законодавства, а тому, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3524,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" (місцезнаходження: 01030, м. Київ, бул. Шевченко, 26/4; код ЄДРПОУ 33790408) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 16 січня 2018 року №133/5.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" від 26 січня 2018 року №233/5.

4. Стягнути на користь Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" сплачений ним судовий збір у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко