Постанова № 73997310, 28.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р. Справа№ 911/3899/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: не викликались

розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частини 3078 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3899/17 (суддя: Наріжний С.Ю.) (Повний текст рішення виготовлено і підписано 21.02.2018)

за позовом Військової частини 3078 Національної гвардії України

до Споживчого товариства «Стимул»

про стягнення 39 782,17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулась Військова частина 3078 Національної гвардії України з позовною заявою № 3425 від 21.12.2017 до Споживчого товариства «Стимул» про стягнення 39782,17 грн., у тому числі 21918,17 грн. пені та 17864,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області 13.02.2018 року у справі № 911/3899/17 в задоволенні позовних вимог Військової частини 3078 Національної гвардії України відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Військова частина 3078 НГУ звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3899/17 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Військової частини 3078 НГУ задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.03.2018 без виклику учасників процесу, як малозначну у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

28.03.2018 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши представника позивача, з урахуванням обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання, у зв'язку з чим воно залишено без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

06.06.2017 між Військовою частиною 3078 Національної гвардії України (замовник, позивач у справі) та Споживчим товариством «Стимул» (учасник, відповідач у справі) було укладено Договір № 34/ВЗЗ-2017 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2.) учасник зобов'язується у 2017 році поставити замовникові товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару код ДК 021:2015-15610000-7- Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (товар). Кількість товару за Договором лот 1 - крупа гречана - 140000 кг.

Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Згідно п. 5.1. Договору, строк поставки товару за цим Договором складає 10 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки замовником.

Відвантаження та доставка товару на склад замовника з подальшим транспортуванням (перевезенням) в частини Національної гвардії України визначені специфікацією, проводиться за рахунок коштів учасника (або транспортом учасника) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010) (п. 5.2. Договору).

Специфікацією до Договору визначено місце постачання товару - військова частина 3078 Національної гвардії України, 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А з подальшим транспортуванням за рахунок учасника в м. Калинівка, м. Одеса, м. Харків, м. Запоріжжя, м. Слов'янськ, м. Дніпро, м. Маріуполь, м. Львів.

Відповідно до п. 7.3. Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.1. цього Договору учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Позов обґрунтовано тим, що Військовою частиною 3078 Національної гвардії України до Договору було складено Заявку № 1249 від 08.06.2017, Заявку № 1521 від 03.07.2017 та Заявку № 1543 від 05.07.2017 для задоволення потреб Національної гвардії України гречаною крупою у визначені строки.

В той же час, з позиції Позивача, Відповідачем було порушено строки поставки товару за вказаними вище Заявками.

Зокрема за Заявкою № 1249 від 08.06.2017 загалом прострочено поставку: 3000 кг товару на 10 днів; 5000 кг товару на 24 дні; 2000 кг товару на 17 днів; 3000 кг товару на 10 днів; 4750 кг товару на 12 днів.

За Заявкою № 1521 від 03.07.2017 загалом прострочено поставку: 3000 кг товару на 2 дні; 750 кг товару на 10 днів; 1000 кг товару на 10 днів; 1000 кг товару на 6 днів; 500 кг товару на 6 днів; 4500 кг товару на 52 дні; 3500 кг товару на 96 днів.

За Заявкою № 1543 від 05.07.2017 загалом прострочено поставку: 1000 кг товару на 7 днів; 2000 кг товару на 7 днів.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи викладене, позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 7.3. Договору було нараховано відповідні штрафні санкції - 21918,17 грн. пені і 17864,00 грн. штрафу.

При цьому, як зазначає Позивач, ним направлялись Відповідачу претензії щодо порушення договірних зобов'язань: № 2252 від 31.08.2017, № 2394 від 11.09.2017 та № 2431 від 12.09.2017.

Заперечуючи проти позову Відповідач у відзиві зазначає, що Договором, зокрема п. 5.1. не встановлено письмову форму заявки, як основну, поставки конкретних партій товару здійснювались на підставі заявок, отриманих у телефонному режимі.

Щодо заявок № 1249 від 08.06.2017, № 1521 від 03.07.2017 та № 1543 від 05.07.2017 відповідач зазначає, що такі заявки ним не отримувались та у відповідача відсутні відомості про існування таких заявок. Також відповідач зазначав, що ним не отримувались претензії позивача, копії яких додані до позовної заяви.

Крім цього, позивач зазначає, що уповноваженими особами Військової частини 3078 Національної гвардії України завчасно направлялись на адресу СТ «Стимул» відповідні заявки, а також направлялись листи щодо досудового врегулювання спору, однак відповідна поштова кореспонденція поверталась до Військової частини 3078 Національної гвардії України без вручення адресату.

В той же час, позивачем до відповіді на відзив надано лише копії листування Головного управління Національної гвардії України з командуванням Військової частини 3078 Національної гвардії України щодо надіслання планів-графіків централізованого постачання продуктів харчування.

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані листи і плани-графіки не можуть вважатись належними і допустимими доказами направлення позивачем заявок № 1249 від 08.06.2017, № 1521 від 03.07.2017 та № 1543 від 05.07.2017 на адресу відповідача, а оскільки строк виконання зобов'язання за Договором пов'язаний з поданням відповідної заявки, відсутність доказів подання відповідних заявок унеможливлює встановлення строку, з якого зобов'язання було порушено.

Таким чином, дослідивши подані докази в сукупності, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено фактів направлення заявок № 1249 від 08.06.2017, № 1521 від 03.07.2017 та № 1543 від 05.07.2017 за Договором на адресу відповідача. Надані плани-графіки централізованого постачання продуктів харчування також не підтверджують складення і направлення відповідних заявок на адресу СТ «Стимул».

При цьому, як вже вказано вище, пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк поставки товару за цим Договором складає 10 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки замовником.

Отже, враховуючи наведені положення п. 5.1. договору щодо можливості подання телефонної заявки, суд зазначає, що поставка Відповідачем товару за видатковими накладними, на які посилається Позивач: № 6-07 від 27.06.2017, № 7-06 від 11.07.2017, № 7-08 від 13.07.2017, № 7-18 від 13.07.2017, № 7-22 від 13.07.2017, № 7-24 від 17.07.2017, № 7-31 від 25.07.2017, № 7-38 від 25.07.2017, № 7-42 від 25.07.2017, № 7-48 від 25.07.2017, № 9-02 від 08.09.2017 та № 10-07 від 24.10.2017 теж не підтверджує обставини направлення заявок № 1249 від 08.06.2017, № 1521 від 03.07.2017 та № 1543 від 05.07.2017, оскільки вказані видаткові накладні не містять посилання на відповідні заявки, а лише мають посилання на Договір № 34/ВЗЗ-2017 від 06.06.2017.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені вище обставини, зокрема недоведеність позивачем за допомогою належних і допустимих доказів фактів направлення відповідачу заявок № 1249 від 08.06.2017, № 1521 від 03.07.2017 та № 1543 від 05.07.2017, недоведеним є факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за Договором, а отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини 3078 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3899/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3899/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3899/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко