Рішення № 73997294, 14.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1411/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_1 (65006, АДРЕСА_1) про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 50000,00 грн. на бюджетний рахунок – 31415715700009, отримувач – УДКСУ у м. Одесі, Одеської області, код 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО – 828011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за даними Головного управління ДФС в Одеській області за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податкова заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб на суму 50000 грн., яка виникла в результаті не сплати відповідачем суми грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 06.07.2015 року №287-17 та №118125-13 від 19.06.2016 року. Як зазначає позивач, податковим органом були вжиті всі заходи для отримання заборгованості у встановленому законом порядку, а саме була винесена та направлена податкова вимога форми «Ф» від 26.11.2015 року №1754-23. Оскільки сума податкового боргу не сплачена, позивач, посилаючись на п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу, просить суд стягнути податковий борг з ОСОБА_1

Ухвалою суду від 04.04.2018 року відкрито провадження по справі №815/1411/18. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог ст. 263 КАС України та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

Копію ухвали від 04.04.2018 року відповідач отримав 17.04.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази надані Головним управлінням ДФС в Одеській області, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового Кодексу України обчислення суми транспортного податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до п.п.267.8.1. п. 267.8. ст. 267 строк сплати транспортного податку фізичними особами становить 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

Судом встановлено, що 06.07.2015 року та 19.06.2016 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення №287-17 та №118125-13, якими нараховано ОСОБА_1 податкове зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25 000 грн. та за 2016 рік у розмірі 25000 грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

26 листопада 2015 року, у зв’язку з несплатою ОСОБА_1 податкового боргу, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №287-17, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу №1754-23 на загальну суму узгодженого грошового зобов’язання 25000 грн.

Як зазначає позивач, вищезазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені на адресу відповідача, проте повернуті у зв’язку із закінченням терміну зберігання, на підтвердження чого позивач надає копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відмітками відділу поштового зв’язку, реєстр згрупованих поштових відправлень та копії фіскальних чеків.

З наданих до суду доказів направлення податкових повідомлень рішень від 06.07.2015 року та 19.06.2016 року, а також податкової вимоги від 26.11.2015 року вбачається, що останні були направлені за адресою: 65042, АДРЕСА_2

При цьому, відповідно до наданої позивачем довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 26.09.2017 року адресою позивача (місце реєстрації) з 14.05.2003 року є АДРЕСА_3.

За зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 йому надіслано лише листа від 17.10.2017р. (а.с.16,17) із вимогою погашення податкового боргу.

Таким чином судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення рішення та податкова вимога були направлені позивачем за невірною адресою, що не відповідає фактичному місцю реєстрації ОСОБА_1

Статтею 42 Податкового Кодексу України встановлено порядок листування з платником податків.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Згідно із ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.57.2 ст.57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у зв’язку із неотриманням відповідачем податкових повідомлень-рішень сума транспортного податку за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.07.2015р. та від 19.06.2016р. не набула характеру узгоджених податкових зобов’язань, тому відсутні й підстави для надіслання податкової вимоги в порядку п.59.1 ст.59 ПК України та стягнення податкового боргу у сумі 50000грн. згідно із положеннями п.87.11 ст.87 ПК України.

З аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що спірна сума податкових зобов'язань відповідача не набула статусу узгодженого податкового зобов’язання, оскільки позивачем порушено порядок направлення платнику податків податкових повідомлень-рішень, не здійснено повідомлення відповідача про нарахування йому транспортного податку з фізичних осіб, а саме не направлено ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень за адресою його проживання.

Суд критично ставиться до посилань представника позивача на лист Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року №1017/11/13-12 та вважає їх недоречними, оскільки податкова вимога від 26.11.2015 року №1754-23 не була направлена на адресу ОСОБА_1, а помилково направлена за іншою адресою.

При цьому судом встановлено, що лист ГУ ДФС в Одеській області №6382/Я/15-32-17-06 від 17.10.2017 року, яким повідомлено ОСОБА_1С про необхідність сплати податкового боргу протягом 30 календарних днів, було направлено контролюючим органом за належною адресою відповідача та повернуто на адресу відправника за закінченням встановленого строку зберігання 24.11.2017 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. (а/с 17).

Однак, суд зазначає, що докази направлення вказаного листа не можуть підтверджувати вручення платнику податків податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст.76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Наявними у справі доказами не підтверджується наявність у відповідача податкового боргу у сумі 50000грн., оскільки ця сума не є узгодженим податковим зобов’язанням у зв’язку із неврученням ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень, тобто не сплинуло встановленого п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України 60-денного строку для сплати транспортного податку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що не відповідають податковому законодавству.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_1 (65006, АДРЕСА_4) про стягнення суми податкового боргу – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Судове рішення складено 14.05.2018р. у зв’язку із перебуванням судді у відпустці з 02.05.2018р. по 11.05.2018р.

Суддя М.М. Аракелян

.